Connect with us

З життя

Кохання в 50: Як щастя стало приводом для страху

Published

on

Право на щастя: я закохався в 50, але прийшов один серйозний страх

Коли любов приходить неочікувано
Ніколи не думав, що зможу настільки сильно полюбити в 50 років.

Був одруженим, виховав двох дітей, дочекався онуків. Здавалося б, життя йде своїм шляхом, і вже не варто чекати великих почуттів.

Проте доля вирішила інакше.

Я не шукав любов, вона сама мене знайшла.

І це виявилося найсильнішим, найяскравішим, найболіснішим почуттям у моєму житті.

Неначе мені знову 20
Багато хто каже, що дорослі люди люблять по-іншому.

Це неправда.

Ті ж самі метелики в животі, те саме пришвидшене серцебиття, ті ж самі безсонні ночі, тільки тепер до цього додається страх.

Страх, що можеш втратити.

Коли мені було 20, я кохав по-дитячому безрозсудно. А тепер я щодня дякую долі за цю жінку.

Кожного разу, коли дивлюсь на неї, торкаюся волосся, цілую в скроню, тримаю за руку, я розумію:

— Ось вона, та сама любов, на яку я чекав усе життя.

Але разом з цим щастям прийшов і страх.

Її донька — моя біль
Вона була неймовірною жінкою.

Доброю, ніжною, турботливою. Сильною і мудрою.

Ми почали жити разом, і мій дім знову наповнився любов’ю і світлом.

Але з часом я помітив, що щось її тривожить.

Вона майже щодня отримувала дзвінки. Голос на тому кінці слухавки говорив одне й те саме:

— Мамо, мені потрібні гроші.

У неї була донька — студентка другого курсу.

Звучить нормально, так?

Але проблема в тому, що ця донька давно працювала і заробляла непогані гроші.

І все ж продовжувала витягувати з матері останнє.

То потрібно оплатити гуртожиток, то черговий семестр, то борг подрузі.

Я бачив, як це розривало мою жінку зсередини.

Вона злилася, плакала, металася між почуттям обов’язку і бажанням бути зі мною.

Я казав:

— Кохана, з часом усе налагодиться. Скоро ми будемо тільки вдвох.

Але сам не вірив у це.

Я боюся, що одного дня вона піде
Іноді, йдучи з роботи, я боявся повертатися додому.

Боявся зайти в порожню квартиру.

Боявся побачити, що її речей більше немає.

Я вив від болю, але мовчки.

Плакав через кохання.

Ти розумієш, що це значить для чоловіка?

Я впевнений, такі жінки, як вона, — ті, про яких пишуть вірші.

Що, якщо вона повернеться до доньки?
Я не знаю, що буде далі.

Якщо одного дня вона скаже:

— Я повинна повернутися.

Я, напевно, просто зламаюся.

Бо вона — все, про що мріє чоловік у цьому віці.

Якщо ти читаєш ці рядки, люба, знай:

Я люблю тебе більше життя.

І якщо потрібно — я готовий ділити тебе з твоєю донькою.

Але, будь ласка…

Не залишай мене.

Без тебе мій світ втратить сенс.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 4 =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

Присутність поруч

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени...

З життя2 години ago

Коли завітала Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Дмитро, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу він ішов...

З життя2 години ago

Літо у підземеллі

**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав...

З життя3 години ago

Коли з’явилася Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки:...

З життя3 години ago

Нужденні злидні

Марійка росла, як бур’ян на городі — без турботи, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні догляду, навіть простого людського...

З життя4 години ago

УБІДНЕНА

Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського...

З життя4 години ago

Коли все зникло — без звуку

Коли все пішло — без звуку Коли вхопився двері, Олег не запорхнув. Він сидів на старому табуреті біля стіни, босоніж,...

З життя5 години ago

Коли все зникло — у тиші

Коли все пішло — без шепоту Коли двері замкнулися, Дмитро навіть не здригнувся. Він сидів на старому табуреті біля стіни,...