Connect with us

З життя

«Коханий, забереш мене з роботи?» – надія Жені на комфортний кінець робочого дня.

Published

on

Коханий, ти зможеш мене забрати з роботи? – Катерина подзвонила чоловікові, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться сорок хвилин трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Олександр. Водночас у фоні чітко чувся телевізор, отже він був вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швам, хоча ще півроку тому Олександр був готовий носити її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Катерина не знала.
Вона доглядає за собою, витрачаючи значну кількість часу в спортзалі. Чудово готує – недарма ж працює в популярному ресторані. Ніколи не просила про гроші, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, слухаючи скарги Катерини. – Не можна у всьому потурати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене теж…
*****
– Все ж, я йому набридла, – кусала губи Катерина, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Олександр все своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила його. Навіщо мучитися, живучи з нелюбою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Катерина зареєструвалася на тому ж сайті, що й чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трішки відредагувала і була впевнена, що Олександр «клюне». І він клюнув.
Зав’язалася бурхлива переписка. Чоловік розповідав у своїх повідомленнях, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Всяко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж чудово знала, як складно під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Катерина і, затамувавши подих, чекала на відповідь.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але в мене тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. То ж давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Катерини після прочитання. – Чому ти так упевнений, що дівчина відразу погодиться піти з тобою в готель? Будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Але, це мені на руку.
– То давай зустрінемося у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодиться чи ні?
– Чудова ідея! – Олександр явно зрадів. Ймовірніше всього, тому що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я прилечу на крилах кохання.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
На дев’яту годину вечора чоловік зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від авто і нехотячи спитав у дружини, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці були, – Катерина дивилася на чоловіка чесними очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утягнув?
А дівчина й не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – зібрала свої речі. Благо у неї була власна квартира, що дісталася їй від бабусі. Єдине, що вона залишила після себе – це заява на розлучення, що лежала на самому видному місці.
А Олександр повернувся додому лише вранці, шалено злий. Мало того, що дорога в одну сторону зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, дім теж був існуючим. Але жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на фото. Двері йому відкрила жінка в три рази більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, лиш би забути побачену картину.
Взагалі, він ледь відірвався від цієї навіженої! Знову довелося викликати таксі, щоб тільки виїхати звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Олександр навіть устиг замерзнути в своєму піджаку. А ще й водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його кудись не туди… Загалом, веселенька нічка видалася.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши заяву на столі, він зрозумів, хто стояв за цим усім цирком. Адже поряд на столі, помадою було написано: Ця солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 3 =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

At 65, We Realized Our Children No Longer Need Us. How to Accept It and Start Living for Ourselves?

At sixty-five, we realised our children no longer needed us. How does one accept this and begin living for oneself?...

З життя48 хвилин ago

The Day I Realized I Was Living with a Monster

**The Day I Realised Id Lived with a Monster** For eleven years, I thought I had a family. A wife,...

З життя4 години ago

At 65, We Realized Our Kids Don’t Need Us Anymore—How to Accept It and Start Living for Ourselves?

At 65, weve realised our children no longer need us. How do we accept this and start living for ourselves?...

З життя4 години ago

I Want to Push My Son Toward Divorce. Why Should He Stay with Such a Brainless Wife?

**Diary Entry** I want my son to get a divorce. Why does he need such a brainless wife? Theres this...

З життя12 години ago

I Want to Push My Son Towards Divorce. Why Should He Stay with Such a Brainless Wife?

I want to drive my son to divorce. Why does he need such an empty-headed wife? Theres a stereotype that...

З життя12 години ago

Grandkids for the Entire Holiday Break: Why Should My Pension Cover Their Food and Entertainment?

**Diary Entry 12th October** My daughter and her husband left the grandchildren with me for the entire half-term break. Here...

З життя14 години ago

Grandkids for the Entire School Holidays: My Pension Barely Covers Feeding and Entertaining Them!

My daughter and her husband left me with the grandchildren for the entire holiday break. And here I am, on...

З життя15 години ago

Grandma, Mom Said We Need to Put You in a Nursing Home”—I Overheard My Parents Talking, and a Child Wouldn’t Make That Up

“Gran, Mum says we have to put you in a care home.” I overheard my parents talkingno child would make...