Connect with us

З життя

«Коханий, забереш мене з роботи?» – надія Жені на комфортний кінець робочого дня.

Published

on

Коханий, ти зможеш мене забрати з роботи? – Катерина подзвонила чоловікові, сподіваючись, що після важкого робочого дня їй не доведеться сорок хвилин трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – коротко відповів Олександр. Водночас у фоні чітко чувся телевізор, отже він був вдома.
Дівчині було прикро до сліз. Шлюб тріщав по швам, хоча ще півроку тому Олександр був готовий носити її на руках. Що змінилося за такий короткий час? Катерина не знала.
Вона доглядає за собою, витрачаючи значну кількість часу в спортзалі. Чудово готує – недарма ж працює в популярному ресторані. Ніколи не просила про гроші, не влаштовувала істерик, була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – хитала головою мама, слухаючи скарги Катерини. – Не можна у всьому потурати чоловікові.
– Я просто його люблю, – безпорадно усміхалася у відповідь дівчина. – І він мене теж…
*****
– Все ж, я йому набридла, – кусала губи Катерина, переглядаючи історію браузера. Виявилося, Олександр все своє вільне час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було спокійно зі мною поговорити? Я б зрозуміла і відпустила його. Навіщо мучитися, живучи з нелюбою жінкою, і мучити її своїм ставленням?
Отже, розлучення. Що ж, вона сильна, вона переживе. Але просто так його не відпустить. Маленьку помсту він заслужив…
Того ж вечора Катерина зареєструвалася на тому ж сайті, що й чоловік, знайшла його і написала. Фото дівчина взяла з інтернету, трішки відредагувала і була впевнена, що Олександр «клюне». І він клюнув.
Зав’язалася бурхлива переписка. Чоловік розповідав у своїх повідомленнях, що не одружений, готовий до серйозних стосунків і дітей. Всяко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив дівчину. Вона ж чудово знала, як складно під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Катерина і, затамувавши подих, чекала на відповідь.
– Я тільки за, – повідомлення прийшло через кілька секунд. – Але в мене тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. То ж давай на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Та ну? – вирвалося у Катерини після прочитання. – Чому ти так упевнений, що дівчина відразу погодиться піти з тобою в готель? Будь-яка нормальна людина образиться на таку пропозицію! Але, це мені на руку.
– То давай зустрінемося у мене вдома? Я живу в котеджі за містом, одна. Нам ніхто не завадить… – А сама думала, погодиться чи ні?
– Чудова ідея! – Олександр явно зрадів. Ймовірніше всього, тому що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Я прилечу на крилах кохання.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
На дев’яту годину вечора чоловік зробив вигляд, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від авто і нехотячи спитав у дружини, чи не бачила вона зв’язку.
– На тумбочці були, – Катерина дивилася на чоловіка чесними очима, а сама в цей час стискала ключі в кишені. – Може, кіт утягнув?
А дівчина й не думала його чекати. Навіщо? Вона провела цей час з користю – зібрала свої речі. Благо у неї була власна квартира, що дісталася їй від бабусі. Єдине, що вона залишила після себе – це заява на розлучення, що лежала на самому видному місці.
А Олександр повернувся додому лише вранці, шалено злий. Мало того, що дорога в одну сторону зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не виявилося.
Адреса була реальною, дім теж був існуючим. Але жила в ньому далеко не та дівчина модельної зовнішності, що була на фото. Двері йому відкрила жінка в три рази більша за нього самого. З одягу на ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік віддав би всі свої гроші, лиш би забути побачену картину.
Взагалі, він ледь відірвався від цієї навіженої! Знову довелося викликати таксі, щоб тільки виїхати звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Олександр навіть устиг замерзнути в своєму піджаку. А ще й водій виявився якимось дивним, спочатку завіз його кудись не туди… Загалом, веселенька нічка видалася.
І тільки зайшовши в квартиру і побачивши заяву на столі, він зрозумів, хто стояв за цим усім цирком. Адже поряд на столі, помадою було написано: Ця солодка помста…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + 5 =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

The mother entered her son’s eight-story mansion for the first time, but a single remark from her daughter-in-law brought her to tears and sent her home in the dead of night: “Son, I love you, but I don’t belong in this place.

The mother stepped into her sons eightstorey townhouse for the first time, but a single sentence from his wife made...

З життя31 хвилина ago

The One and Only Life

15April2025 Dear Diary, The heat was gnawing at Molly from the inside today. It wasnt the first time shed felt...

З життя1 годину ago

At My Husband’s Funeral, I Received a Text from an Unknown Number: ‘I’m Still Alive. Don’t Trust the Kids.’ I Thought It Was a Cruel Joke.

23May2025 I never imagined I would be scribbling these lines from the back of a garden bench, but after the...

З життя1 годину ago

‘Diana Will Be Living Here Now,’ Declared Her Husband on His Return from Holiday

This flat will now be Eleanors home, Andrew announced as he stepped through the door, fresh from his break. It...

З життя2 години ago

He Came Home Late at Night and Immediately Took a Shower. In His Jacket Pocket, I Found a Bill for a Dinner for Two.

He got home late, practically stumbling straight into the shower. He didnt even bother taking his shoes off at the...

З життя2 години ago

I Turned Up to Christmas Dinner Sporting a Foot Cast and a Voice Recorder in My Pocket.

I arrived at the Christmas dinner with a plaster cast on my foot and a voice recorder in my pocket....

З життя3 години ago

The Son of Uncle John.

June 14, 2025 Dear Diary, The ramshackle cottage that belongs to Uncle Harold sits at the very edge of our...

З життя3 години ago

A GIFT FROM ASHLEY

April 12th a night I shall not soon forget. My dog, Molly, was wailing all through the darkness, refusing me...