Connect with us

З життя

«Коханий, забереш мене з роботи?»: Женя сподівається уникнути довгої дороги додому після важкого дня.

Published

on

Зайчику, можеш мене забрати з роботи? – звернулася Женя до чоловіка з надією, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще півгодини трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – лаконічно відповів Артем. В той же час по телефону чітко чувся звук телевізора, тож було зрозуміло, що Артем вдома.
Жені стало прикро до сліз. Шлюб був на межі розриву, хоча ще пів року тому Артем був готовий носити її на руках. Що ж сталося за цей час? Женя не знала.
Вона стежила за своєю фігурою, багато часу проводячи в спортзалі. Чудово готувала – все ж не дарма працювала в популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не створювала істерик, завжди була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – зітхала мама, вислуховуючи скарги доньки. – Не можна всім потурати чоловіку.
– Я просто його люблю, – з безвихіддю відповідала Женя. – І він мене…
*****
– Виявляється, я йому набридла, – прикушуючи губу, Женя переглядала історію браузера. Виявилось, Артем весь вільний час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було просто поговорити зі мною? Я б усе зрозуміла та відпустила. Навіщо мучитися поруч з нелюбою жінкою і мучити її своєю поведінкою?
Що ж, розлучення. Вона сильна, переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленька помста йому не завадить…
Того ж вечора Женя зареєструвалася на тому ж сайті, що й чоловік, знайшла його сторінку і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала, впевнена, що Артем клюне. І він клюнув.
Почалось бурхливе листування. Чоловік в своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків та дітей. Всіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив Женю. Вона ж прекрасно знала, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Женя, затамувавши подих, чекала на відповідь.
– Я тільки за, – відповідь прийшла за кілька секунд. – Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож зустрінемось на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Невже? – вирвалось у Жені після читання. – Чому ти так впевнений, що я одразу погоджусь йти з тобою в готель? Та будь-яка нормальна людина образилася б на таке пропозицію! Втім, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Живу в котеджі за містом, сама. Ніхто нам не завадить…
– Прекрасна ідея! – Артем був очевидно радий, очевидно, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Прилечу на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
О дев’ятій вечора чоловік удав, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і неохоче запитав у дружини, чи не бачила вона їх.
– На тумбочці були, – Женя дивилася на чоловіка чесними очима, тим часом тримаючи ключі в кишені. – Може, їх кіт туди закинув?
А вона й не думала на нього чекати. Навіщо? Проводила час з користю – збирала свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка дісталася від бабусі. Єдине, що вона залишила – заяву на розлучення, покладену на видному місці.
А Артем повернувся додому лише вранці, скажено злий. Мало того, що дорога в одну сторону зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не було.
Адреса була справжня, будинок теж існував. Але ось жила там зовсім не та дівчина модельної зовнішності, що була на світлинах. Двері йому відкрила жінка раз у три більша за нього. На ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік готовий був віддати всі гроші, щоб забути цю картину.
Зрештою, він ледве втік від цієї шаленої! Знову довелося викликати таксі, щоб тільки вибратися звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Артем навіть встиг замерзнути у своєму піджаку. А ще й водій виявився дивним, та спочатку повіз його кудись у невідомість… Загалом, нічка видалася весела.
І лише зайшовши до квартири і побачивши заяву на столі, він зрозумів, хто стояв за всім цим “розвагою”. Адже поруч губною помадою було написано: “Це солодка помста”.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + тринадцять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Growing Older Isn’t Something to Resist – It’s a Journey to Be Honoured and Celebrated

You know, getting older really isnt something we should be fighting againstits something to be celebrated. Age doesnt steal away...

З життя1 годину ago

I’m 26 Years Old and My Wife Says I Have a Problem That I Refuse to Admit.

Im 26 years old, and my wife keeps telling me Ive got a problem I refuse to admit. She brings...

З життя1 годину ago

My Dad Brought Home an Old Box and Said: “This Is a Ring from Your Grandmother. You Can Sell It and Buy Yourself a Phone.”

A few days ago, my father came round to see me. We ended up chatting, and I told him about...

З життя1 годину ago

My Daughter-in-Law Hung a Sign on Her Door: “Please Don’t Drop By Without Calling First.” And I Lived Just Three Minutes Away.

My daughter-in-law put a sign up on her front door: Please dont visit without warning. And I only lived three...

З життя2 години ago

Mila sat on the floor for ages, unable to move; her fingers trembled so fiercely that she could barely unwrap the package. The fabric was thick, old, yet surprisingly clean—not a rag, not something tossed aside at random. Someone had wrapped it carefully, smoothed the folds, as if protecting not just an object, but a secret that must be guarded at all costs.

Emily sat on the floor for quite some time, unable to move. Her fingers shook so badly that opening the...

З життя2 години ago

Your Granny’s Cottage in the Countryside: If You Don’t Listen, You’ve Got No Mother!

My daughter threw her husband out of the house, can you believe it? Shes only been married for a year,...

З життя3 години ago

My brother was utterly convinced of his artistic talents and chose to quit his job as a waiter while his wife was on maternity leave. Unfortunately, our family was the only one burdened by the consequences of his decision.

It baffles me to think who ever gave my brother the idea that he possessed artistic talent during his school...

З життя3 години ago

I was ten when my father, instead of calling me to breakfast, silently led me outside. That morning, the frost on the window looked like intricate lace, and the air stung my lungs. I wanted to hide under the duvet, pretend I hadn’t heard the creak of the door, that I wasn’t the boy whose turn it was to care for the firewood today.

I was ten years old when my father didnt call me in for breakfast as usual, but silently led me...