Connect with us

З життя

«Коханий, забереш мене з роботи?»: Женя сподівається уникнути довгої дороги додому після важкого дня.

Published

on

Зайчику, можеш мене забрати з роботи? – звернулася Женя до чоловіка з надією, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще півгодини трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – лаконічно відповів Артем. В той же час по телефону чітко чувся звук телевізора, тож було зрозуміло, що Артем вдома.
Жені стало прикро до сліз. Шлюб був на межі розриву, хоча ще пів року тому Артем був готовий носити її на руках. Що ж сталося за цей час? Женя не знала.
Вона стежила за своєю фігурою, багато часу проводячи в спортзалі. Чудово готувала – все ж не дарма працювала в популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не створювала істерик, завжди була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – зітхала мама, вислуховуючи скарги доньки. – Не можна всім потурати чоловіку.
– Я просто його люблю, – з безвихіддю відповідала Женя. – І він мене…
*****
– Виявляється, я йому набридла, – прикушуючи губу, Женя переглядала історію браузера. Виявилось, Артем весь вільний час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було просто поговорити зі мною? Я б усе зрозуміла та відпустила. Навіщо мучитися поруч з нелюбою жінкою і мучити її своєю поведінкою?
Що ж, розлучення. Вона сильна, переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленька помста йому не завадить…
Того ж вечора Женя зареєструвалася на тому ж сайті, що й чоловік, знайшла його сторінку і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала, впевнена, що Артем клюне. І він клюнув.
Почалось бурхливе листування. Чоловік в своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків та дітей. Всіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив Женю. Вона ж прекрасно знала, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Женя, затамувавши подих, чекала на відповідь.
– Я тільки за, – відповідь прийшла за кілька секунд. – Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож зустрінемось на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Невже? – вирвалось у Жені після читання. – Чому ти так впевнений, що я одразу погоджусь йти з тобою в готель? Та будь-яка нормальна людина образилася б на таке пропозицію! Втім, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Живу в котеджі за містом, сама. Ніхто нам не завадить…
– Прекрасна ідея! – Артем був очевидно радий, очевидно, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Прилечу на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
О дев’ятій вечора чоловік удав, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і неохоче запитав у дружини, чи не бачила вона їх.
– На тумбочці були, – Женя дивилася на чоловіка чесними очима, тим часом тримаючи ключі в кишені. – Може, їх кіт туди закинув?
А вона й не думала на нього чекати. Навіщо? Проводила час з користю – збирала свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка дісталася від бабусі. Єдине, що вона залишила – заяву на розлучення, покладену на видному місці.
А Артем повернувся додому лише вранці, скажено злий. Мало того, що дорога в одну сторону зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не було.
Адреса була справжня, будинок теж існував. Але ось жила там зовсім не та дівчина модельної зовнішності, що була на світлинах. Двері йому відкрила жінка раз у три більша за нього. На ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік готовий був віддати всі гроші, щоб забути цю картину.
Зрештою, він ледве втік від цієї шаленої! Знову довелося викликати таксі, щоб тільки вибратися звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Артем навіть встиг замерзнути у своєму піджаку. А ще й водій виявився дивним, та спочатку повіз його кудись у невідомість… Загалом, нічка видалася весела.
І лише зайшовши до квартири і побачивши заяву на столі, він зрозумів, хто стояв за всім цим “розвагою”. Адже поруч губною помадою було написано: “Це солодка помста”.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × три =

Також цікаво:

DE1 годину ago

Kein Streit am Sonntagstisch in Bad Homburg

Ich arbeite seit vierzehn Jahren als Kellnerin im "Kurhaus am Taunus", einem Restaurant mit Blick auf den Kurpark, wo die...

DE2 години ago

Der Werkstattschlüssel, den Bernd nie zurückgab

Renate Kessler hatte die Nummer ihres Sohnes seit Jahren nicht mehr wählen müssen — sie stand ganz oben in ihren...

DE2 години ago

Der Umschlag mit dreitausendachthundert Euro

– Wo ist mein blaues Kleid? – fragte ich und blieb im Flur stehen, den Müllsack noch in der Hand....

DE2 години ago

Ein Zufallsfund am Trödel im Spreewald

Frau Brenner drängte schon seit Wochen: „Komm mit, Marlene, du hockst hier nur rum seit der Scheidung." Marlene hatte eigentlich...

DE4 години ago

# Der Tag, an dem Josie ungefragt in unser Bett kletterte

Mein Mann Matthias und ich haben sechs Jahre versucht, ein Kind zu bekommen, bevor wir es ganz aufgaben. Es war...

DE4 години ago

Der Weinkeller in der Lindenstraße

Als Rosalinde Kaspers vor elf Jahren die kleine Weinhandlung von ihrem Onkel übernahm, saß im Hinterzimmer noch die alte Kaffeekanne...

DE5 години ago

Wachstuben-Weg 4, Vorpommern

Acht Töchter hatte Bernhard Lehnert, und keinen einzigen Sohn — die Nachbarn im Dorf hatten Jahre gebraucht, um damit aufzuhören,...

UA6 години ago

Молода квасоля о пів на дев’яту

Мама зателефонувала в середу о пів на дев'яту ранку, саме тоді, коли я однією рукою намагалася допити каву, іншою —...