Connect with us

З життя

«Коханий, забереш мене з роботи?»: Женя сподівається уникнути довгої дороги додому після важкого дня.

Published

on

Зайчику, можеш мене забрати з роботи? – звернулася Женя до чоловіка з надією, що після важкого робочого дня їй не доведеться ще півгодини трястися в маршрутці.
– Я зайнятий, – лаконічно відповів Артем. В той же час по телефону чітко чувся звук телевізора, тож було зрозуміло, що Артем вдома.
Жені стало прикро до сліз. Шлюб був на межі розриву, хоча ще пів року тому Артем був готовий носити її на руках. Що ж сталося за цей час? Женя не знала.
Вона стежила за своєю фігурою, багато часу проводячи в спортзалі. Чудово готувала – все ж не дарма працювала в популярному ресторані. Ніколи не просила грошей, не створювала істерик, завжди була готова виконати будь-яке бажання чоловіка…
– Ти йому швидко набриднеш, – зітхала мама, вислуховуючи скарги доньки. – Не можна всім потурати чоловіку.
– Я просто його люблю, – з безвихіддю відповідала Женя. – І він мене…
*****
– Виявляється, я йому набридла, – прикушуючи губу, Женя переглядала історію браузера. Виявилось, Артем весь вільний час проводив на сайтах знайомств, спілкуючись з кількома дівчатами одночасно. – Чому не можна було просто поговорити зі мною? Я б усе зрозуміла та відпустила. Навіщо мучитися поруч з нелюбою жінкою і мучити її своєю поведінкою?
Що ж, розлучення. Вона сильна, переживе. Але просто так вона його не відпустить. Маленька помста йому не завадить…
Того ж вечора Женя зареєструвалася на тому ж сайті, що й чоловік, знайшла його сторінку і написала. Фото взяла з інтернету, трохи відредагувала, впевнена, що Артем клюне. І він клюнув.
Почалось бурхливе листування. Чоловік в своїх повідомленнях писав, що не одружений, готовий до серйозних стосунків та дітей. Всіляко вихваляв свій чудовий характер, чим до сліз смішив Женю. Вона ж прекрасно знала, як важко під нього підлаштуватися.
– Давай зустрінемося, – написала Женя, затамувавши подих, чекала на відповідь.
– Я тільки за, – відповідь прийшла за кілька секунд. – Але в моїй квартирі тимчасово живе сестра, готується до вступних іспитів. Тож зустрінемось на нейтральній території, а вечір продовжимо в готелі.
– Невже? – вирвалось у Жені після читання. – Чому ти так впевнений, що я одразу погоджусь йти з тобою в готель? Та будь-яка нормальна людина образилася б на таке пропозицію! Втім, мені це на руку.
– Тоді давай зустрінемось у мене вдома? Живу в котеджі за містом, сама. Ніхто нам не завадить…
– Прекрасна ідея! – Артем був очевидно радий, очевидно, що не доведеться витрачати зайві гроші. – Пиши адресу і час. Прилечу на крилах любові.
– Вулиця **** 25, о десятій вечора. Підходить?
– Звичайно! Чекай на мене.
О дев’ятій вечора чоловік удав, що його терміново викликали на роботу. Не зміг знайти ключі від машини і неохоче запитав у дружини, чи не бачила вона їх.
– На тумбочці були, – Женя дивилася на чоловіка чесними очима, тим часом тримаючи ключі в кишені. – Може, їх кіт туди закинув?
А вона й не думала на нього чекати. Навіщо? Проводила час з користю – збирала свої речі. На щастя, у неї була власна квартира, яка дісталася від бабусі. Єдине, що вона залишила – заяву на розлучення, покладену на видному місці.
А Артем повернувся додому лише вранці, скажено злий. Мало того, що дорога в одну сторону зайняла більше години, так ще й Анжели з сайту там не було.
Адреса була справжня, будинок теж існував. Але ось жила там зовсім не та дівчина модельної зовнішності, що була на світлинах. Двері йому відкрила жінка раз у три більша за нього. На ній був лише напівпрозорий халат, і чоловік готовий був віддати всі гроші, щоб забути цю картину.
Зрештою, він ледве втік від цієї шаленої! Знову довелося викликати таксі, щоб тільки вибратися звідти. Машину довелося чекати дуже довго, Артем навіть встиг замерзнути у своєму піджаку. А ще й водій виявився дивним, та спочатку повіз його кудись у невідомість… Загалом, нічка видалася весела.
І лише зайшовши до квартири і побачивши заяву на столі, він зрозумів, хто стояв за всім цим “розвагою”. Адже поруч губною помадою було написано: “Це солодка помста”.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 − один =

Також цікаво:

З життя3 години ago

Get Out of Here, Countryside! At My Anniversary in a Posh Restaurant, My Mother-in-law Kicked My Parents Out as If They Were Beggars… But What Happened Next Stunned Everyone

Get out, you country folk.Beggars like you have no place at my birthday celebration in a high-class restaurant, my mother-in-law...

З життя3 години ago

So, Is a Marriage Certificate Really Stronger Than Just Living Together? – The Lads Teased Nadia

So then, is a marriage certificate sturdier than just shacking up? the blokes used to tease Helen.Im not going to...

З життя3 години ago

The Hospital Ward Felt Oppressive and Overwhelming: Anna Covered Her Ears to Block Out the Wailing B…

The hospital ward always weighed heavily on the spirit and frayed the nerves. Alice cupped her hands over her ears,...

З життя3 години ago

Living Together with My 86-Year-Old Mum: Reflections on My Quiet Life at 57 Without Marriage or Chil…

I live with my mum. Shes 86 now. Life took a few odd turns for me; I never got around...

З життя4 години ago

A Whole Year Spent Giving Money to Our Grown-Up Son to Pay Off His Loan! I Refuse to Give a Penny Mo…

A whole year of handing money over to the kids just to cover their mortgage! There wont be another penny...

З життя4 години ago

My Phone Buzzed at 8:47pm With a Text That Nearly Stopped My Heart: “Michael, it’s Mrs. Gable fro…

Mate, you wont believe the panic I felt when my phone buzzed at 8:47pm with a text that nearly stopped...

З життя5 години ago

There were women’s clothes scattered on the floor, and when I walked into the bedroom, I saw him wit…

There were womens clothes scattered across the floor, and when I stepped into the bedroom, I saw him therewith another...

З життя5 години ago

My Name Is Stephanie, I’m 68, and For Years I Believed I Did My Very Best for My Children—But Now Th…

My name is Margaret, I am 68 years old, and for so many years I truly believed I had done...