Connect with us

З життя

Коли доньці виповнився місяць, до нас прилетіла бабуся, щоб побачити правнучку.

Published

on

Коли нашій донечці виповнився місяць, до нас прилетіла – за декілька тисяч кілометрів – моя бабуся, щоб глянути на правнучку. І ось якось вдень дитинка почала сильно плакати, годували-колисали – але нічого не допомагало. У цей момент на сцену вийшов справжній майстер. Бабуся міцніше вхопила дитя і почала заколисувати, енергійно, вгору-вниз, і співати пісню, ту саму, яку я пам’ятаю з дитинства, власного твору, а може, ще й своєї мами: «Ти моя ріднесенька, ти моя лапочка, ой, люлі, ой, люлі, мою дитинку колиши» – і так багато разів з варіаціями. Кожен звук, кожну інтонацію я пам’ятаю і зараз. Ми на той час уже, звісно, втомилися від нічних пробуджень та всього звичного клопоту з новонародженою, постійно хотілося спати. І ось донька почала затихати – думаю, ляжу й я трішки, хоч трохи подрімати. А бабуся все співає.

Через п’ять хвилин прийшов чоловік, теж ліг поруч і моментально заснув. Потім з’явився син, йому було майже десять, і взагалі-то він вдень ніколи не спав. Але тут він рішуче заліз між нами – і затих. Протистояти цьому «ой, люлі, ой, люлі…» було неможливо.

Усі спали до вечора, виспалися до глибини душі. Це одне з найщасливіших спогадів у моєму житті, як ми спимо всі разом, а над нами бабусиний голос, якому так солодко піддатися, довіритися повністю і відчувати спокій і захищеність кожною клітинкою.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + чотири =

Також цікаво:

З життя32 хвилини ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя2 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя5 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя6 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....

З життя10 години ago

Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.

**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...

З життя11 години ago

My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails

One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...

З життя14 години ago

Walking My Grandchildren to School Every Day

**Diary Entry 15th May, 2024** Every day, I walk to my grandsons school. Im not a teacher or staffjust a...

З життя15 години ago

My Father’s Second Wife Appeared at Our Door One Afternoon—With a Box Full of Sweets and Two Little Poodles Wagging Their Tails Behind Her.

One afternoon, my fathers second wife appeared at our doorstep. In her hands was a box full of sweets, and...