Connect with us

З життя

Коли моя сестра передала майно доньці, я її не раз попереджала

Published

on

В той час, коли моя сестра вирішила передати своє майно у дарунок своїй дочці, я багато разів казала їй: “Ти мудра жінка, Марійко. Я бачила багато за життя, але знаєш, як все буває. Іноді діти доглядають за батьками до останнього, а іноді їх цікавить лише спадок. Якщо зараз віддаси свою квартиру, на старість можеш залишитися без даху над головою. Подумай про це”. Сестра лише сміялася і все одно передала квартиру дочці, оскільки син жив далеко. Протягом 7 років сестра прожила у своєму помешканні, але згодом Євгена розтринькала майно.

Коли сестра вирішила подарувати майно своїй дочці, я сказала їй: “Ти мудра жінка, Марійко. Я бачила багато в житті, але знаєш, як це буває. Іноді діти доглядають за батьками до останньої хвилини, а інколи їх цікавить лише спадок. Якщо віддаси зараз свою квартиру, на старість можеш залишитися без даху над головою. Обміркуй це”.

Ніколи не забуду погляду моєї сестри, коли я це говорила. Вона довго сміялася, а потім навіть образилася. Як я могла так казати про її дочку, яку знала з дитинства? Я намагалася пояснити, що мої наміри добрі. Справа не в тому, що Євгена була поганою людиною, але життя невідоме, то ж не варто так легко дарувати своє майно.

Сестра мене не послухала. Віддала спадок дочці, бо не хотіла, щоб квартира дісталася синові, який разом з дружиною живе далеко і багато років не відвідує матір.

Перші 7 років Марійка жила у своїй коханій квартирі. Потім Євгена заявила, що планує продати квартиру, щоб започаткувати свою справу. Вона вирішила винайняти собі і матері маленьке, однокімнатне житло. Марійка не була в захваті від цієї новини, але не перечила дочці. Одного дня дівчина повідомила, що її бізнес зазнав краху, їй довелося брати гроші в борг і вона потрапила у скрутне становище. Ось чому вона вирішила поїхати на якийсь час за кордон, не звертаючи увагу на думку матері.

Коли дочка була за кордоном, син вирішив допомогти матері певною сумою грошей, хоча й наголошував, що більше нічого вдіяти не може. Кошти швидко скінчилися, і залишилася тільки невелика пенсія Марійки.

Якось сестра приїхала до мене в село. Просила мене виділити їй хоч крихітну кімнату у моєму домі, а коли дочка повернеться до країни, забере її в місто. Але я добре знала, що Євгена ніколи не забере матір. Їй було байдуже. До того ж, я бачила смуток Марійки. Хотіла забрати її до себе, але мої діти були проти. Казали, що не хочуть доглядати за старою, чужою людиною, бо колись вся ця турбота ляже на їх плечі.

Я запросила сестру до хати, нагодувала. Увесь час в її очах був смуток. Вона не усвідомлювала, яку помилку зробила, віддавши квартиру дочці. І все ж я її застерігала. Вона глибоко вірить, що Євгена повернеться і забере її до себе.

Тепер я шукаю спосіб розв’язати цю ситуацію. З одного боку, розумію своїх дітей, але з іншого, шкода Марійки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × один =

Також цікаво:

З життя9 хвилин ago

This Spanish Woman Lived to 117—Here’s the Fascinating Scientific Discovery That May Explain Why

Elizabeth Whitmore lived to the remarkable age of 117, earning her the title of the worlds oldest person before her...

З життя11 хвилин ago

The Secrets of the Spanish Woman Who Lived to 117—Here’s What Scientists Discovered About Her Longevity

**Personal Diary Entry 15th October 2024** Ive been thinking a lot about Elizabeth Caldwell latelythe woman who lived to 117....

З життя14 хвилин ago

On My Wedding Night, the Family Housekeeper Quietly Knocked on Our Door and Urged, ‘If You Want to Live, Change Your Clothes and Flee Out the Back Now—Before It’s Too Late!’

The night of the wedding should have been the happiest of my life. I sat at the dressing table, my...

З життя1 годину ago

Stella’s Shoes: A Tale of Glamour and Destiny

In the cobbled lanes of Stratford-upon-Avon, where the quaint timber-framed houses nestled beneath the rolling green hills, young Emily walked...

З життя2 години ago

The Song That Never Made It to the Radio

THE SONG THAT NEVER PLAYED ON THE RADIO When Emily Watson first stepped through the door of the local radio...

З життя3 години ago

The Bank of the Man No One Noticed

THE BENCH OF THE MAN NO ONE NOTICED Every morning, as the first rays of sunlight brushed the rooftops of...

З життя4 години ago

The Cat Who Waited Until the Very End

In a cosy little café tucked away on Burton Street, squeezed between old red-brick houses and narrow alleyways, there was...

З життя5 години ago

The Silent Battle: A Struggle Unseen but Felt

**The Quiet Battle** I watched the sunset from the parlour window, a cold cup of tea in my hands. The...