Connect with us

З життя

Коли повернулися з відпочинку, не впізнали власну оселю.

Published

on

Коли зять і донька повернулися з моря, вони не могли впізнати своє житло. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула зайві речі. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були помиті. Ніхто мені за це не подякував. Донька незадоволена, бо каже, що не може знайти свої речі. Оксана вважає, що тепер її квартира втратила приватність, бо я оглянула кожний куточок. А я ж хотіла тільки добра.

На зимові канікули донька з родиною вирішили поїхати відпочити до Єгипту. Вона попросила мене доглянути за її житлом на час їхньої відсутності. Після повернення замість вдячності донька виявила чимале незадоволення. Не знаю, що зробила не так.

– Ми просили тільки поливати квіти, а ти зробила велике прибирання і викинула наші речі без дозволу.

Я хотіла лише допомогти. Поки діти купалися в морі, я прибирала їхній безлад. Закатавши рукави, я навела лад у вітальні, кухні та ванній кімнаті. Мені 60 років, доньці – 34. Разом із чоловіком вони виховують двох дітей – старший цього року йде до першого класу. Оксана з чоловіком все ще виплачують кредит на купівлю квартири, тому кожну зекономлену гривню відносять до банку.

Рідко вони кудись виїжджали за межі міста, не кажучи вже про закордонні подорожі. Її чоловік багато працює, а Оксана ще на декретній відпустці. Цього року вони вирішили, що потребують відпочинку. Купили квитки, зібрали речі і полетіли. Взимку відпочинок дешевший, адже багато готелів дає знижки.

Оксана вирішила на всяк випадок залишити мені ключі, щоб я подивилася за квартирою. Я охоче погодилася на прохання доньки. Коли прийшла поливати квіти, вирішила навести лад перед їхнім поверненням.

Коли вони повернулися, не могли впізнати свою квартиру. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула зайве. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були помиті. Донька була невдоволена, стверджувала, що не може нічого знайти і, мабуть, я викинула її речі. Вона також сказала, що її квартира втратила приватність, оскільки я оглянула кожен куток. Це правда, завдяки цьому я дізналася багато нового про їхнє життя. Зять теж був дуже незадоволений, хоча він і раніше був проти того, щоб залишати мені ключі.

Тепер вони розсердилися і не хочуть зі мною розмовляти. Кажуть, що я сунула носа туди, куди не треба. Боже мій, хіба я зробила щось погане? Я лише позбавила їх від бруду. На шафах був пил, а люстри були майже чорні. Коли я їх мила, кілька разів змінювала воду. Вибрала штори, завдяки чому квартира стала яскравішою. На кухні також навела порядок, помила і вичистила посуд.

Могли б самі прибрати! Працюють? Усе життя я працювала, проте ніколи в моєму домі не було такого безладу. Що ж я зробила неправильно, якщо вони досі не хочуть зі мною спілкуватися?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

I Tried My Best, But It Wasn’t Enough!”: A Woman Ends Up in Hospital, and I Found Her Cat Wandering the Streets

I was trudging home late one evening, utterly exhausted it felt as if, on nights like this, every patient in...

З життя27 хвилин ago

The Great Sofa Standoff: A Tale of Unshared Comfort

28March Ive never imagined Id be writing this, but tonight the house feels more like a battlefield than a home....

З життя1 годину ago

Svetlana Turned the Key and Stopped in Her Tracks: Three Fluffy Guests Were Waiting at the Door

Emily turned the key and went numb: three fluffy guests were perched on the doorstep. The same endless, dreary autumn...

З життя1 годину ago

I Moved in with a Man I Met at a Spa, and the Kids Said I Was Acting Silly

I moved in with a man I met at a spa in Bath. Before I could tell anyone, my daughter...

З життя2 години ago

Ruined My Daughter’s Life

22October2025 Dear Diary, Today was my mother Margarets birthday. She turned thirtytwo and, in her usual fashion, handed our sister...

З життя2 години ago

Discovering that her child was born with a disability, his mother signed a ‘declaration of abandonment’ eleven years ago. This statement was seen by Sanya himself when he took personal files to the medical office.

Eleven years ago, when my mother learned that the child she had given birth to was born with a crippled...

З життя11 години ago

And Barnaby sat by the gate, waiting. Day after day. A week went by… The first snow fell — and still he sat. His paws grew cold, his belly rumbled from hunger, but he kept waiting.

Stripes sits at the gate and waits. One day. Two. A week The first snow falls he still sits. His...

З життя11 години ago

The Vanished Son

I was the one who had to watch over Emma after she split from her husband, a reckless bloke who...