Connect with us

З життя

Коли сусідка в палаті назавжди змінила життя мами

Published

on

Так сталося, що маму на останньому місяці вагітності поклали на збереження до пологового відділення в Києві. Тиждень вона перебувала в двомісній палаті сама. Мала можливість насолоджуватися тишею, читала книжки, пила чай із татом, який приходив через день із дому. Але на восьму ніч мама отримала сусідку. Жінку привезли вночі, і наступного дня вона не приходила до тями. Мама хвилювалася за її стан, намагаючись переконати себе, що все буде добре.

Згодом жінка опритомніла. У розмові мама дізналася, що її нову сусідку звати Надія. Їй було 37 років, і ця дитина мала стати її первістком. Надія все життя прожила у маленькому селі на Полтавщині й працювала на фермі. На своєму шляху вона зустрічала багато чоловіків, але жоден із них не став її обранцем на все життя. Її кохання зводилися до короткочасних романів, які не мали продовження. Аж раптом один несподіваний вечір із трактористом обернувся для неї вагітністю. Надія вирішила залишити дитину, хоч і розуміла, що її вік може нести ризики для першого материнства. На восьмому місяці вагітності лікарі наполягли на госпіталізації, аби убезпечити здоров’я жінки та малюка.

Мама швидко знайшла спільну мову з Надією. Та виявилася відкритою, доброю жінкою. Вони ділилися одна з одною своїми історіями, підтримували одна одну. Надія розповіла про своє непросте життя, а мама намагалася підбадьорювати сусідку.

Одного разу вночі маму розбудив шум — Надії раптово стало недобре. Її терміново забрали в реанімацію. Наступні кілька днів про неї не було ні звістки, і це викликало в мами дедалі більше тривоги. Медсестри лише обнадійливо казали: “Все буде добре. Почекайте”.

Однієї ночі мамі наснилася Надія. Усміхнена, вдягнута в білу сукню, вона підійшла до мами у сні й тихо сказала: “Мені час іти. Але мою донечку Ангеліну я забрати з собою не можу. Ти ж прийми її до своєї родини… У твоєму сердечку обов’язково знайдеться місце ще для однієї дитини”.

На ранок мама дізналася від лікарів, що Надія народила доньку через кесарів розтин. Дівчинка, хоч і була недоношеною, народилася здоровою. Але на жаль, врятувати саму Надію медикам не вдалося.

Минув тиждень після цієї трагічної події, і мама сама народила двійню. Тоді вона зрозуміла, про яку третю дитину йшла мова в тому дивному сні. Обговоривши це з татом, вони прийняли рішення вдочерити маленьку Ангеліну.

З того часу минали роки, але мама неодноразово бачила Надію уві сні в найважливіші й найважчі миті життя. Надія давала їй поради, які завжди виявлялися правильними. Так вона дякувала за те, що мама колись забрала її донечку в свою родину й подарувала їй велике й тепле серце.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 5 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Galia and Her Newfound Happiness: Love Following a Difficult Choice

Emily had been a lover for years. Marriage never seemed to fall into her lap. Shed spent her twenties drifting...

З життя20 хвилин ago

For Three Days, the Dog Stuck By the Rubbish Bag – It Took Until the Fourth Day for a Human to Uncover the Truth

The grey evening settled over the narrow lanes of a damp East London district, blurring the outlines of brick terraces...

З життя1 годину ago

The Loyal Hound: A Tale of Canine Companionship

I came home and slipped the key into the lock, but I didnt shout the usual Mum, Im back! as...

З життя1 годину ago

Galia and Her Newfound Joy: Love After a Difficult Choice – Gifts for Couples

Emily had been a lover for years, a secret kept in the shadows of her twenties. She had lingered in...

З життя2 години ago

Before It’s Too Late

Twelve oclockher operation. Simple, scheduled. An hour under anaesthetic, routine steps, discharge that afternoon. Shed never pressed for him to...

З життя2 години ago

My Name is Julie.

My name is Harriet. The first time I met Eleanor, I was twentytwo, shoulders bearing a weight that felt like...

З життя3 години ago

Leftover Love: A Tale of a Mother-in-Law, a Sister-in-Law, and the Battle for One’s Own Space

Another envelope for them, and we get only a jar of pickles? I mutter, eyeing the kitchen table at my...

З життя3 години ago

Veronica Kuzminishna Had a Deep Affection for Cats… How Could She Not, When She Believed She Was One of Them, Despite Being a True Blue Dog?

I often think back to those days in the little village of Bramley, when young Ethel Whitby fancied herself a...