Connect with us

З життя

Коли зять і дочка повернулися з моря, вони не впізнали власної квартири.

Published

on

Коли зять і донька повернулися з моря, вони не могли впізнати свою квартиру. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула непотрібні речі. У квартирі панував ідеальний порядок, навіть вікна були чисті. Ніхто мені за це не подякував. Донька була невдоволена, бо казала, що не може знайти своїх речей. Оксана вважає, що тепер її оселя втратила приватність, адже я заглянула в кожен куток. А я ж тільки хотіла допомогти.

Під час зимових канікул донька з родиною вирішили поїхати відпочити до Туреччини. Вона попросила мене, щоб я доглядала за їхньою квартирою. Після повернення, замість вдячності, зустріла незадоволення. Не знаю, що я зробила не так.

– Ми просили лише полити квіти, а ти влаштувала генеральне прибирання і викинула наші речі без дозволу.

Я просто хотіла допомогти. Поки діти купалися в морі, я приводила до ладу їхній хаос. Засукала рукава і почала з вітальні, кухні та ванної. Мені 60 років, а моїй доньці 34. Вона разом з чоловіком виховують двох дітей – старший цього року піде в перший клас. Оксана з чоловіком ще виплачують кредит, який взяли на купівлю квартири, тому кожну лишню копійку відкладають в банк.

Вони рідко їздили за місто, не кажучи вже про закордон. Її чоловік щодня багато працює, а Оксана досі на декретній відпустці. Цього року вони вирішили, що їм потрібен відпочинок. Купили квитки, спакували валізи і полетіли. Взимку відпочинок дешевший, тому що багато готелів дають знижки.

Оксана вирішила на всякий випадок залишити мені ключі, щоб я доглядала за житлом. Я з радістю погодилась. Коли прийшла поливати квіти, вирішила до їх приїзду зробити прибирання.

Коли вони повернулися, не могли впізнати свою квартиру. Я розклала речі в шафах, помила холодильник і викинула непотріб. У квартирі був ідеальний порядок, навіть вікна сяяли чистотою. Донька була невдоволена, казала, що не може нічого знайти і, напевно, я викинула її речі. Також сказала, що її квартира втратила приватність, бо я заглянула в кожен куток. Це правда, завдяки цьому я дізналася багато нового про їхнє життя. Зятю теж це не сподобалося, хоча він був проти залишення мені ключів.

Тепер вони сердяться і не хочуть зі мною розмовляти. Кажуть, що я сунула ніс туди, де не слід. Господи мій, адже я нічого поганого не зробила. Я тільки позбавила їх купи бруду. На шафах був пил, а люстри були практично чорні. Коли я їх мила, кілька разів змінювала воду. Випрала штори, і квартира від цього стала світлішою. На кухні також навела порядок, помила і почистила посуд.

Могли б самі прибрати! Працюють? Я все життя працювала, але в моїй квартирі ніколи не було такого безладу. Що ж я поганого зробила, якщо вони досі не хочуть зі мною розмовляти?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + вісім =

Також цікаво:

З життя8 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя8 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя19 години ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя19 години ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя21 годину ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя22 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя23 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя1 день ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.