З життя
Коштовний подарунок за ціну втрати кохання
Олена натрапила у кишені халата на маленьку оксамитову коробочку й міцно стиснула її в долоні. Серце билося так, ніби хотіло вискочити з грудей. За стіною гудів телевізор — Тарас дивився вечірні новини, як це робив щодня протягом двадцяти семи років їхнього спільного життя.
“Оленко, чаю хочеш?” — покликав чоловік із вітальні.
“Зараз”, — відповіла вона, не відпускаючи коробочку. — “Трохи ще подам.”
Вона стояла біля кухонного вікна й споглядала, як сусідські дітлахи ганяють м’яча між машинами. Звичайний вечір, але сьогодні все здавалося особливим, ніби вона бачить це востаннє.
Коробочка в кишені гріла її долоню. Всередині були золоті ґудзики з діамантами — подарунок, який вона готувала Тарасові до роковин весілля три місяці. Відкладала з кожної зВона подивилася на порожню коробочку й усвідомила, що іноді найважчі рішення виводять нас на правильний шлях.
Коштовний подарунок за ціну втрати кохання
Олена натрапила у кишені халата на маленьку оксамитову коробочку й міцно стиснула її в долоні. Серце билося так, ніби хотіло...
Нагодувала, прихистила, зрадила
Дощ стукав по даху старенької дачі, коли Марія Іванівна почула несміливе постукування у двері. Вона поклала в’язання, прислухалась. Стук повторився...
Вибір, що змінив усе
Олеся Іванівна стояла на порозі власної хати, стиснувши в руках дві валізи, і ніяк не могла повірити в те, що...
Гості на вихідних: незабутні миті
Колишні часи, ще за молодої України, до нас на вихідні нагрянули сва́ти… «Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?! Які сва́ти?!»...
Три дні мовчання телефонів
Три дні без дзвінка Олена Миколаївна вчетверте за ранок підійшла до телефону, зняла слухавку, прислухалася до гудка й поклала назад....
Вона обрала любов
Она сказала «так» Марія Іванівна стояла біля вікна, дивилась, як сусідка розвішує білизну на балконі навпроти. Ранкове світло м’яко падало...
Я не твоя рідня, ось і вся правда
— Чого ти лізеш не у своє діло? — вигукнула Олеся, розмахучи руками. — Це моя донька, не твоя! —...
Незнайомець, але найближчий
**Чужий, але рідний** — Маріє Іванівно, та ви що?! Так не можна! — Михайло Степанович аж здригнувся від здивування. —...