З життя
Кредитка порожня, в холодильнику вітер гуляє
На картці майже не залишилось грошей, навіть з кредитних коштів залишилася одна гривня, в холодильнику порожньо… А з трави на тебе дивляться дві прекрасні, але дуже голодні очі. Що б зробила звичайна людина в такій ситуації? Хто його знає! Іра ніколи не вважала себе звичайною, тому перед нею не постало питання вибору. Яка різниця, як голодувати — разом чи окремо. Вдвох навіть якось веселіше, вдвох — завжди цікавіше.
Та кошеня дивилося то дивилося, але в руки ніяк не давалося. Увесь його вигляд говорив чітко і ясно:
– Так, жінко… Руки геть від мене! А то знаю я вас — затрогаєте мене всю, а погодувати не дасте. Сюди клади їжу, сюди! Тут зручне місце, скільки вже можна біля нього крутитися?
Довелося Ірині за кошеням побігати. Обидві запихалися… Маленька киця стомилася і все ж здалася.
– Гаразд, бери мене, я втомилася.
Кошеня на руках було майже невагоме. Воно нічого не важило — ніби всередині яскравої, пухнастої шубки нічого не було. І на чому тільки котяча душа трималася? Виключно на силі кошачого духу і бажання жити — тому що вже два дні кошеняті взагалі нічого не перепадало. Та й до цього воно теж не сказати, щоб особливо бенкетувало. Засохлий краєчок піци, половина котлети, та паличку з залишками морозива облизав. Ось і все, що знайшло за кілька днів, залишившись без мами, маленьке, голодне кошеня.
Ірина несла кицю і роздумувала. Голод, звісно, іноді добре, їй би це для фігури не завадило. Але дитину ж треба годувати! І вона вирішила відкинути свою гордість. Ця гордість дуже заважала їй жити. Виключно з гордості вона не стала ділити з чоловіком спільно набутий будинок. А все ж це він всі два роки шлюбу їй зраджував! Через цю гордість не прийняла допомогу матері та батька. І ця гордість погнала її в зовсім чуже місто. У місто, у якому вона опинилися зовсім одна — без рідних, без друзів і без грошей.
Але заради кошеняти Іра забула про свою гордість. Зайшла до магазину, невеличкого, біля дому. Там товпилися люди: підвипивший чоловік, молода сімейна пара та літня жінка.
– Доброго дня. – Звернулася Іра до продавчині. – Ви мене знаєте, я живу в третьому під’їзді. Не дайте мені в борг пару пакетиків вологого корму? Я віддам через кілька днів, зараз у мене немає ні копійки. А з зарплати відразу ж принесу… Ось, підібрала кошеня, а нагодувати його зовсім нічим.
Підвипивший чоловік глянув на Ірину важким, дуже невдоволеним поглядом.
– Пару пакетиків? Не вигадуй! Хіба цим кошеня прогодуєш? Яловичину брати треба! Ось той шматок для мене зважте. І тріску ще, два хвости. Скільки з мене? — Розплатився і простягнув пакет Ірі. — На, годуй свою пухнасту мордочку. А то — два пакетики, два пакетики. Ех, жінки-жінки… — пробурмотав і пішов.
– Доню, візьми молочка. — До Ірини підійшла літня жінка і простягнула літрову упаковку. — Кошеня маленьке, вони це люблять. Бери-бери, для малого не шкода. — Зітхнула співчутливо і також пішла. Молода пара переглянулася, вони зрозуміли один одного без слів. Дівчина підійшла до прилавка:
– Дайте нам корм для кошенят 10 пакетиків, хліб, рис і кефір.
Як ви розумієте, це також дісталося Ірині. Як же їй було незручно перед людьми, але всі вони давали їй продукти самі, від чистого серця. Іра несла кошеня і продукти додому. Кошеня пищало і намагалося прорватися до пакету. Аромат свіжого м’яса зводив малечу з розуму. А Ірина ніяк не могла зрозуміти… Як це так? Окремо їм двом було погано і безпросвітно. Іра тільки-но змогла влаштуватися на роботу і перша зарплата буде лише в кінці цього тижня. Кошеня теж — кілька днів бігало голодним. Але сьогодні, коли вона його забрала, зворушило відразу кілька, таких різних людей.
Вдома, після вечері, дві дівчини (велика і маленька) грали, а вночі кошеня вдячно муркотіло біля плеча.
– Ти думаєш, це я тебе нагодувала? — Погладжуючи маленьку лапку, запитала у кошеняти Ірина. — Помиляєшся. Це ти нагодував мене!
My Husband Invited His Ex-Wife Over for the Sake of the Children—So I Celebrated My Freedom in a Hotel Instead
Husband invited his ex-wife for the kids, so I spent the celebration at a hotel Where are you planning to...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...
Yesterday: The Feast, the Critique, and the Great Brotherly Showdown Over Galina’s Handmade Roast and Her Patiently Worn Apron in a London Flat
Yesterday “Where are you putting that salad bowl? Youre blocking the cold cuts! And move the glasses, would you? Olivers...
My Husband Compared Me to His Friend’s Wife at the Dinner Table—And Ended Up with a Bowl of Salad in His Lap
“You’ve brought out this dinner set again? I told you I wanted the fancy one with the gold rim, the...
Why Does It Matter Who Looked After Gran? By Law, That Flat Should Be Mine! — My Mum Argues With Me Over My Grandmother’s Home My Own Mother is Threatening to Sue Me — All Because My Gran’s Flat Went Not to Her, or Even to Me, But to My Daughter. Mum Claims It’s Unfair, Insists the Flat Should Be Hers. But Gran Made a Different Choice. Why? Perhaps Because My Husband and I Lived With Her and Cared for Her Those Last Five Years. You Could Easily Call My Mum Selfish — Her Needs Were Always Far More Important Than Anyone Else’s. Mum’s Been Married Three Times, But Only Had Two Daughters: My Younger Sister and Me. We Get On Brilliantly, But Neither of Us Has a Great Relationship With Mum. I Don’t Even Remember My Dad — He Split From Mum When I Was Two. Up Until I Was Six, I Lived With Mum at Gran’s. For Some Reason, I Thought Gran Was Awful — Probably Because Mum Was Always Crying. Only When I Grew Up Did I Understand: Gran Was Good, She Just Wanted to Help Her Daughter Make a Better Life. Later, Mum Married Again and We All Moved In With My Stepfather. That’s When My Sister Was Born. But After Seven Years, Mum Got Divorced Again. This Time, We Didn’t Go Back to Gran’s. Stepfather Went Off to Work and Let Us Stay in His Flat for a Bit. Three Years Later, Mum Married Husband Number Three and We Moved In With Him. He Wasn’t Pleased Mum Had Children, Though He Never Hurt Us — He Just Ignored Us. So Did Mum. She Was Obsessed With Her New Husband, Always Jealous, Always Causing Rows and Breaking Crockery. Once a Month Mum Would Start Packing, But Stepfather Always Talked Her Round. My Sister and I Got Used to It and Stopped Noticing. I Ended Up Looking After My Sister — Mum Didn’t Have the Time. Thank Goodness for Our Grandmothers, Who Helped Us So Much. Eventually, I Left for University, and My Sister Moved In With Gran. Our Dad Always Supported Her; Mum Would Call Us Only at Christmas. I Accepted Mum For Who She Was and Stopped Expecting Her to Care, But My Sister Never Did. She Was Always Hurt, Especially When Mum Skipped Her School Leavers’ Party. We Grew Up. My Sister Got Married and Moved Away. I Was Living With My Long-Term Boyfriend; We Visited Gran Often and Stayed Close, Though I Tried Not to Be a Nuisance. When Gran Fell Ill and Went Into Hospital, I Visited Every Day: Shopping, Cooking, Cleaning, Chatting, Making Sure She Took Her Medicine. Sometimes My Boyfriend Helped Out Too. After Six Months, Gran Suggested We Move In to Save for Our Own Place, So We Did. Six Months Later, I Was Pregnant. We Got Married, Had a Simple Family Do — Mum Didn’t Come, Not Even a Phone Call. When My Daughter Was Two Months Old, Gran Broke Her Leg. Caring for Both Was Hard and I Desperately Needed Mum’s Help, But She Refused, Saying She Wasn’t Well and Would Come Later. She Never Did. Six Months On, Gran Had a Stroke and Was Bedridden. If Not for My Husband, I Don’t Know How I’d Have Coped. Gran Slowly Improved, She Even Got to See Her Great-Granddaughter Take Her First Steps, and Lived Another Two-and-a-Half Years. She Passed Away Peacefully in Her Sleep. My Husband and I Were Devastated By Her Loss. Mum Only Came for the Funeral. A Month Later, She Tried to Evict Me So She Could Have the Flat. Mum Hadn’t Realised Gran Had Left It to My Daughter Right After She Was Born. Naturally Mum Was Furious, Demanding I Give Up the Flat or She’d Sue Me. “Look How Deceitful You Are! You Duped the Old Woman, Took Her Flat, And Now You Live In It Yourself! You Won’t Get Away With This! It Doesn’t Matter Who Looked After Gran — That Flat Should Be Mine!” But Mum Won’t Get That Flat, I Know That for Certain. I’ve Spoken to a Solicitor and a Notary. We’ll Stay in the Home Gran Gave Us, and If Our Second Child Is a Girl, She’ll Be Named After Gran.
What matter is it who cared for Grandmother? By rights, the house ought to be mine! My mothers voice, strident...
Relatives Demanded My Bedroom for the Holidays and Left Empty-Handed: How I Refused Pushy Family, Set Boundaries, and Saved My Peace of Mind in London
Where on earth am I supposed to put this massive bowl of jellied beef? Theres no space at all in...
How My Husband Secretly Supported His Mother While I Had Nothing to Dress Our Child In
10 March Lately, Ive been feeling as though the weight of the world rests on my shoulders. Laura and I...
Mother-in-Law Sneakily Stuffed Her Bag with Gourmet Treats from My Fridge Before Leaving
Mother-in-law slipped the delicacies from my fridge into her bag before heading out It must have happened nearly twenty years...