Connect with us

З життя

Кулінарна Пригода

Published

on

**ПОХІД У РЕСТОРАН.**

— Ну що, за пригодами! — сказали одна одній найкращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Потяг рушив точно за розкладом і прибув, не запізнившись аж на хвилину, о восьмій ранку.

Але почнемо з початку.

Літо розквітало на всі корки. Червень, як реактивний літак, промайнув над головами, не залишивши жодних яскравих спогадів. Так, перший літній місяць розтав, як морозиво на сонці, зникнув у вирі буденних клопотів. А як же швидко біжить час — миттєво, непомітно, у цій божевільній метушні. Ось уже і липень непомітно підібрався до дверей, відкрив їх своїм ключем і беззаперечно зайшов у наші апартаменти.

Хто працює за п’ятиденкою, той знає, як важко добувати останні дні перед відпусткою. Думою ти вже на волі, а тіло ще тут, у кабінеті. Лишається лише зібрати всю волю в кулак і чекати, доки настане той довгоочікуваний момент.

У цей час майбутнім відпускницям клієнти здаються надокучливими, начальство — занадто прискіпливим, а час повзе, як равлик.

— Хтось годинникову стрілку цвяхами прибив чи скотчем приклеїв? — подумала Оксана, дивлячись на стінний годинник. — Швидше б уже…

Її серце тріпотало, немов пташка в клітці, а душа летіла попереду, у передчутті безтурботного відпочинку.

— Хочу солодкої кукурузи, маринованих мідій і креветок, — промовила вголос Соломія, коли за останнім клієнтом зачинилися двері.

Дівчата мріяли також пригостити себе шотландським віскі — він не раз дивував їх своїм ароматом, кольором і, що важливо, багатим післясмаком. Щоправда, гордий напій може піднести недосвідченим злий жарт, але хто староє зіп’є, тому лунає, чи не так? Тут усі забувають про другу частину прислів’я, але ми не будемо копатися у минулому.

— А може, поплаваємо в морі? — запитали одна одну подруги під час обіду. — Хто нам завадить?

У поточних обставинах вибір був очевидним — на закордонні курорти грошей не вистачало, а інші варіанти навіть через Google не розглядали. Зупинилися на Чорному морі.

І ось нарешті мрія двох шалених авантюристок із загартованим характером збулася! Цікаво, чи вийде усе, як задумано?

— Усі знайомі заздритимуть, тому поки нікому ні слова про наші плани, — домовилися дівчата й кинулися збирати речі.

Хто мені підкаже, як в одній валізі вмістити купу одягу, взуття, косметики, кремів та ще тисячу «дуже потрібних» дрібниць, без яких, по суті, можна спокійно обійтися кілька днів? Для жінок це нерозв’язна задача, порівнянна хіба що з теоремою Ферма.

А ось і дівчата біля моря. Ласкаві хвилі ніжно цілують берег. Білокрилі чайки, гучно кричачи, кружляють над водою, вишукуючи собі поживу. Ідилія!

Відпочиваючі на пляжі насолоджуються атмосферою спокою та задоволення. Дорослі ліниво гризуть солону рибу та горішки, запиваючи їх холодним пивом із пінистої банки. Дітлахи з задоволенням уплітають самсу та блискучі від олії чебуреки.

— Так! Вирівняйся! Не горбись! Праву ногу вперед! Подивись на мене! Молодець! — командувала Оксана, фотографуючи Соломію біля води.

— Тепер з кавуном. Чудовий кадр! — задоволено сказала вона, витираючи піт з чола. — Міняємось місцями.

Фотосесія біля моря — це ціла епопея! А як же? Дівчата мають бути засмаглими, підтягнутими і, бажано, без набряків під очима. Ну всім же відомо, що пиво вночі не робить обличчя ідеальним, але іноді, особливо у відпустці, так хочеться собі дозволити цю маленьку слабкість!

— Соломіє! Що це? Як ти мене зфоткала? Ну-мо, поясни, чому у мене на фото не посмішка, а зловісний оскал? Не могла сказати, що я погано вийшла? Боже! Як ти тримаєш телефон? Не клацай сто разів, вибери гарний ракурс і роби! — докірливо подивилася Оксана на подругу. — Я для тебе чудові фото зробила, а ти? Тут у мене, наче, цілюліт просвічує, а на цьому я взагалі не пойняла, на кого схожа. Ну гаразд, не сумуй. Зараз візьму селфі-палку і сама все зроблю як треба.

Соломія, палаючи від обурення, вже хотіла піти купатися, але Оксана не здавалася:

— Ну і хто тут у нас насупився, як миша на крупу? Іди сюди, красунДівчата реготали, допиваючи віскі під місячне сяйво, і зрозуміли, що найкращі моменти життя — це не дорогі ресторани, а прості радості поруч із тими, хто дорогий.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 4 =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

I’m twenty-nine years old. Maybe I’m the most naive woman in the world, because until recently I thought everything in my family was just fine. And I couldn’t have been more wrong.

I am twenty-nine years old. Perhaps Im the most naive woman in the world, because up until recently, I truly...

З життя18 хвилин ago

I cleaned the house, got dressed, set the table, but no one came. Still, I waited for my daughter and son-in-law until the very end.

When Alice was six years old, my wife passed away. From that moment on, nothing was ever the same. At...

З життя19 хвилин ago

I’m twenty-nine years old. Perhaps I’m the most naïve woman in the world, because until recently I thought everything was fine in my family. And I was completely wrong in my belief.

Im twenty-nine. Perhaps Im the most naïve woman in Britain, since until recently, I thought everything in my family was...

З життя48 хвилин ago

We Left Our London Flat to Our Son and Moved to the Countryside—He Moved in with His Mother-in-Law a…

So, you know, my husband and I ended up handing over our flat to our son and moving out to...

З життя50 хвилин ago

Rita Visits Her Best Friend Pauline’s Flat on New Year’s Eve to Water the Plants and Feed Her Pet To…

So, you wont believe what happened to Alice the other New Years Eve. Shed agreed to pop round to her...

З життя2 години ago

The Next Day, Our Neighbour Was Leaning Over Our Fence Again. My Wife Told Her We Had a Lot of Work …

The next day, our neighbour was once again hanging over our garden fence. My wife strolled over to her and...

З життя2 години ago

Rushing Home with Heavy Bags, Vera Was Distracted by Dinner Plans—But Everything Changed When She Fo…

Monday, 18th December I was rushing home through the chilly London streets, arms aching with heavy bags crammed with groceries....

З життя3 години ago

Igor, the Boot! The Car Boot’s Flung Open—Stop the Car Now!’ Marina Shouted, Already Realising All W…

James, the boot! The boots openpull over! Emily shouted, though deep down she already knew it was too late. Their...