З життя
Куряче купання: гнівна сцена з великою птахою і водою.
Соломія Тарасівна тримала за крила велику рябу курку, сердито занурюючи її в велику діжку з водою. Курка гучно кричала і намагалася вирватися. Завершивши купання, господиня сердито кинула нещасну Пестру на вкритий травою двір. Після голосного галасу, та помчала тікати, втрачаючи чорні та білі пір’їнки, які підхопив пустотливий вересневий вітер і ніс далеко-далеко.
Соломія Тарасівна підняла важку діжку і сердито вилила воду на кабачки, що товстими гусенятами лежали біля паркану. Потім зайшла в хату і щільно зачинила за собою двері. Ні, Соломія Тарасівна зовсім не була зла жінка, яка мучила нещасну курку. Просто Пестра вирішила втретє за літо сісти на яйця. Два покоління вирощених нею курчат і півників уже бігали пилюжною сільською вулицею, а тепер був вересень, і нові курчата не встигли б вирости і загинули б у довгу холодну зиму. Саме тому господиня вдалася до перевіреного народного засобу — занурити квочку в холодну воду.
Кішка Маруська, улюблениця господині, з філософським спокоєм спостерігала за Пестрою своїми величезними золотими очима.
— От дурепа…— розмірковувала вона, умиваючи рожевою лапкою і без того чисту мордочку, — снесла яйце, та й розкудкудахталася на весь двір… Мовчала б, дивись — і вивела б своїх курчат… От я мовчу-мовчу, а четверо кошенят у сіні підростають… Дивись, скоро улюблену господиню порадувати можна буде…
Кішка вигнула спину, позіхнула, показуючи акуратний язичок, і попрямувала в сарай, де її чекав пухнастий різнобарвний виводок.
Наступного дня господиня Пестри пішла до сараю з сумом на душі. Загинула її улюблена кішка Маруська, і потрібно було гідно її поховати, поклавши в могилку свіже сіно. Маруська стала жертвою однієї з лисиць, які в достатку мешкали в околицях села. Втім, вона змогла вирватися з лисячих зубів і повернулася додому, щоб вирушити на Веселку, востаннє побачивши люблячу господиню. Нахилившись, щоб вирвати клаптик запашного м’якого сіна, Соломія Тарасівна побачила Пестру.
Вона сиділа в чималому гнізді, розпушивши в усі боки пір’я, і вдоволено квохтала. Голосно лаючись, господиня готувалася схопити нещасну курку за хвіст і викинути з гнізда. Але Пестра надималася, як куля, і засичала на господиню сердитою гускою. Не сподіваючись на такий опір, Соломія Тарасівна відсмикнула руку, а з-під торчащого скрізь пір’я показалася… цікава кошача мордочка!!! Одна, друга, третя… Незабаром на світ Божий вийшли з гучними криками всі чотири Маруськиних кошеняти!!! Як на замовлення: чорний, білий, смугастий і мила тришерстна киця, як дві краплі води схожа на покійну маму…
Тепер Соломія Тарасівна щодня ходила в сарай, тримаючи в руках відерце з зерном для курки і мисочку з молоком для її чотириногих «курчат». Незабаром Пестра почала виводити на прогулянку свій невгамовний виводок. Розпушивши пір’я, вона грізно квохтала, охороняючи своїх діток і наполегливо пропонуючи їм дзьобати зерно або з’їсти надзвичайно смачного черв’ячка…
Але малюки тільки перекидалися в траві та носилися по двору, розпушивши крихітні хвостики-морквинки.
Настала зима. Всі четверо Маруськиних малюків переселилися у просторий будинок Соломії Тарасівни. А Пестрі… А Пестрі довелося виділити просторий кошик під лавкою, бо значно підрослі кошенята погоджувалися спати лише під теплим маминою крильцем…
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....
That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.
When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...
That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.
That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...
On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection
**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...
On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care
**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...
Leave Her Here to Die in the Snow!” They Cried, Abandoning Grandma. Little Did Those Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back Around.
“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snowdrift. The fools didnt realise the...
A Wealthy Woman Visits Her Son’s Grave and Finds a Weeping Waitress Cradling a Baby — The Shocking Truth That Altered Their Lives Forever
A Wealthy Lady Visits Her Sons Grave and Finds a Weary Waitress Holding a Baby What She Learned Changed Everything...