Connect with us

З життя

Личная жизнь за гранью: как она привела к разлуке с семьей

Published

on

Странный сон, как будто бы всё наяву, но в ином измерении.

Когда я наконец решилась на свою жизнь, дочь назвала меня дурой и отрезала от внучки.

Всё отдала сначала ей, потом — маленькой Насте. Но забыли они, что и у меня есть сердце, не только обязанности. Молодой вышла замуж, в двадцать два. Муж, Игорь, был тихим, как мышь, работящим, как муравей. Однажды позвали его в командировку — перевозка чего-то в другой город, хорошие деньги.

Он не вернулся. До сих пор не знаю, что там случилось. Просто звонок: «Вашего мужа больше нет». Осталась я с крохой на руках, одна. Родители Игоря давно в могиле, мои — за тридевять земель. Не знала, как выжить.

Повезло хоть с квартирой — однокомнатная, его наследство. Без неё бы пропали. По образованию я педагог, пыталась репетиторством заниматься дома, но как учить, когда рядом двухлетняя Оля бегает и кричит?

На работу не устроишься — ребёнка не бросишь. Приехала мама, увидела моё горе — и забрала Олю к себе. Два года дочка жила у бабушки, а я пахала как проклятая. Школа, подработки, уроки на дому.

По выходным ездила к ней. Каждый раз сердце рвалось на части. Потом садик — боялась, что снова бесконечные больничные, но Оленька не болела. Потом школа, институт…

Я истязала себя ради неё — чтоб были новые туфли, платье, книги. Работала на трёх работах. Когда Оля устроилась сама, я впервые выдохнула. И тут же осознала — я теперь никому не нужна.

Тело болело, друзей не осталось, только кот. Дочь навещала, но «развлекать мать» ей было неинтересно. Чувствовала себя пустым местом. Всё изменилось, когда родилась внучка Даша.

Перед её появлением я переехала к Оле и её мужу Серёже. Готовила, убирала, собирала вещи в роддом. Потом, когда дочь вышла на работу, я полностью взяла Дашу на себя. И была счастлива — я снова кому-то нужна.

В этом году Даша пошла в первый класс. После уроков я забирала её, кормила, делала уроки, водила в парк. Там мы и встретили Виктора. Он тоже гулял с внуком. Разговорились. Он, как и я, давно овдовел и помогал семье.

Я и не думала, что в моём возрасте ещё что-то возможно. После смерти мужа — ни свиданий, ни увлечений. Только работа, потом Даша. Разве у бабушек бывает личная жизнь? Оказалось, бывает. Виктор напомнил мне, что я ещё живая.

Его первое сообщение: «Давайте встретимся без детей» — будто громом меня ударило. С ним началась другая жизнь. Кино, спектакли, поездки. Я снова улыбалась.

Но Оля возненавидела это.

— Мам, мы к тебе с Дашей приедем на выходные, посидишь?
— Прости, родная, но мы уезжаем. В следующий раз предупреди — обязательно останусь.

Оля фыркнула и бросила трубку.

Когда мы вернулись, Даша заметила: «Бабушка, ты такая весёлая!» Но в пятницу снова звонок:

— Нас друзья зовут, оставлю Дашу?
— Договаривались же — предупреждай заранее. У меня планы.
— Опять с этим Виктором шатаешься?! Совсем крыша поехала! — завопила Оля.
— Оль, ты о чём?
— Ты забыла про Дашу! Раньше твердила, что тебе ничего не надо, а теперь что?
— Да, теперь я живу! Пойми меня…
— А Даша как поймёт?! Променяла её на какого-то деда?!
— Да о чём ты?! Я с ней почти всё время! Прости, давай забудем…
— Это мне извиняться?! Ты спятила! Больше не приведу к тебе Дашу. Очухаешься — поговорим.

Я рыдала. Всю жизнь — для них. А когда наконец захотела немного счастья — вычеркнули.

Надеюсь, Оля одумается. Позвонит. Поймёт. Потому что без них я — как без воздуха.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 4 =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

Чоловік стояв на даху авто і розбивав його кувалдою: коли прибула поліція та дізналася причину, були в шоці

На вузькій вуличці старого львівського кварталу раптом роздався різкий, глухий звук ніби хтось з несамовитією вдарив по товстому залізному листу....

З життя15 хвилин ago

Прокинулися від різкого гавкоту собаки, що сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю: а потім ми побачили там щось жахливе й викликали поліцію

Ой, слухай, що в нас пригода була! Посеред ночі ми прокинулися від різкого гавкоту нашої собаки. Темно, серце скакало, а...

З життя1 годину ago

Молода дівчина в ультракоротких шортах намагалася залицятися до мого чоловіка – і отримала урок від ревнивої дружини

Молода дівчина в ультракоротких шортах намагалася привернути увагу мого чоловіка: довелося дати урок цій розлучниціМи з чоловіком давно мріяли про...

З життя1 годину ago

Не приховуй таємницю в собі

Після закінчення педінституту Марійка повернулася до рідного міста вона мріяла викладати у своїй колишній школі. Ще навчаючись тут, усі знали,...

З життя1 годину ago

Не зовсім як у серіалі, але зі схожим неймовірним сюжетом

Не як у серіалі, але схоже Оксана любила серіали й мріяла, щоб у її житті все було гарно, як на...

З життя2 години ago

Прокинулися від різкого гавкотіння собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю: а потім ми побачили щось жахливе й викликали поліцію

Посеред ночі нас розбудив різкий гавкіт собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю. А потім і ми...

З життя3 години ago

Цінний урок про повагу до інших – навіть у найнесподіваніших ситуаціях

ЩоденникСьогодні я зрозумів, як важливо поважати інших, навіть у найнесподіваніших ситуаціях. Інколи складно знайти відповідь на незручні моменти. Саме так...

З життя3 години ago

Витримати удари долі

Двері до кабінету відчинилися, і на порозі зявився високий засмаглий чоловік. Він уважно подивився на Вікторію й промовив мяким голосом:...