З життя
Лист до доньки: ображена на мовчання в часи без інтернету і мобільних телефонів.
Марія Миколаївна написала листа своїй дочці. Була ображена на те, що дочка не телефонувала і рідко приїжджала. Це було давно, тоді ще не було інтернету та мобільних телефонів. Була пошта. Біля пошти стояла синя поштова скринька.
От і в цю скриньку, роздратована та ображена, Марія опустила конверт із листом.
Вона написала усе, що відчула. І ще додала, що дочка у сльозах залишиться. Що й у неї діти виростуть і кинуть її. І чоловік піде, та й усе. Таке теж трапляється. А ще можна захворіти, і ніхто про тебе дбати не буде. І тоді невдячна дочка зрозуміє, що не можна кидати свою рідню. І треба хоча б вітати з днем народження! Загалом, багато образливого й неприємного написала Марія своїй дочці.
А все чому? Бо був день народження. І одна сусідка по дачі спитала, чи привітала дочка? Чи надіслала переказ або посилку? Чи може приїде на ювілей? Ах, не відомо? Дивно. Як можна рідну матір не провідати? – таке казала сусідка.
Отож, жінка в тумані образи написала і відправила гнівного листа. А потім схаменулася. Навіщо вона це зробила? З глузду з’їхала? Навіщо понаписувала образливі й злі слова?
А на пошті листа не віддають. Кажуть: мовляв, лист пішов. Марія лише вранці здогадалася на пошту піти. Але вже було пізно. Немає листа. Летить з привітом до дочки в Київ. Мамині побажання та образливі слова, ось так!
І тоді Марія сіла на потяг і за добу доїхала до столиці. Витратила купу грошей, довелося квиток у спекулянта купити. Приїхала і дізналася, що дочка в лікарні, а зять із двома дітьми метушиться і турбується. І не хотіли турбувати матір, вирішили потім усе розповісти. Серйозна справа, – і зять не подзвонив, не привітав, так склалося. А дочка й не могла зателефонувати.
Зять зрадів, що теща приїхала. Навіть сказав про віще материнське серце. “Ви відчули, Маріє Миколаївно, що з Ніною справи кепські. І приїхали допомагати, дякую вам, я тут ледь тримаюся! Це Ніна просила вас не хвилювати!”
Віще серце, треба ж. Марія Миколаївна ледь не плакала від сорому, але одразу взялася за внуків і прибирання. І щодня бігала на перший поверх до поштових скриньок. І отримала свій злий лист. Навіть руки затремтіли, сльози навернулися, коли вона перечитала гидоту, яку написала рідній дочці. Нінці…
Лист Марія Миколаївна спалила. І подумки попросила вибачення за такий вчинок. Вона робила все, щоб допомогти зятю, доглянути за дітьми, обід приготувати й вечерю… І подумки розмовляла з Нінкою. В лікарню до дочки не пускали…
Дочка одужала. І гаряче дякувала мамі за допомогу, за те, що мама відчула й приїхала. Дарма вони з чоловіком хотіли приховати хворобу. “Що б я без тебе робила, мамо?” – такі слова говорила дочка, а зять теж хвалив і дякував.
І все закінчилося добре. Бо так склалося життя. Але краще ніколи не писати й не відправляти листи в гніві, в скороминучій образі. Зараз ці повідомлення приходять миттєво, – іноді нічого не можна вдіяти.
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...