З життя
Мама повертається після 10 років: чи віддам я їй свою квартиру?
Від мене вимагає квартиру мати, яку я не бачила 10 років!
Коли я перейшла до другого класу, мати вирішила відправити мене жити до бабусі, посилаючись на те, що зараз не може мене виховувати. Ми з бабусею добре розуміли, що причина не в “неможливості”, а в її новому супутнику життя, якому дитина від іншого чоловіка була небажаною. Мама була до нього настільки прив’язана, що й не подумала виступити проти його бажань.
Бабуся прийняла мене, як власну доньку, хоча й не мала великої любові до моєї мами. Наше життя залежало від її пенсії — ми виживали, як могли.
Вона завжди раділа, що моя вдача більше нагадує покійного дідуся, ніж маму. Бабуся була поруч, підтримувала мене і стала для мене справжньою родиною.
Її не стало, коли мені було 19 років. На щастя, вона залишила мені у спадок свою трикімнатну квартиру, тому я мала дах над головою.
Через пів року на порозі з’явилася мама, яку я не бачила більше 10 років і яка навіть не хотіла відвідати бабусин похорон. Спочатку вона намагалася вдавати, як скучила, але швидко перейшла до справи. Вона наполягала на тому, що я повинна обмінятися з нею квартирами, бо їм з вітчимом незручно в маленькій житлоплощі, а мені вистачить і однієї кімнати.
Відповіла, що нічого нікому не винна і почула багато образ. Вона навіть назвала мене невдячною за те, що народила мене.
Я прогнала її з квартири і наступні п’ять років прожила без неї.
Стабільність моєї родини принесла нові радості — я стала дружиною і матір’ю милого трирічного хлопчика.
Коли мама знову з’явилася, заплакана і безвихідна, я не відчувала жодних емоцій. Вислухала її історію про те, як вони з вітчимом продали квартиру, збирали гроші на більшу, але він зник з усіма грошима, залишивши її без житла. Вона сподівалася на моє співчуття, але й цього разу помилилася.
Дала їй переночувати лише одну ніч. Наступного ранку зателефонувала подрузі бабусі, якій потрібна була допомога, і запропонувала її як помічницю, з умовою, що вона зможе там жити.
Жінка погодилася відразу ж. Мамин гнів і звинувачення в мою адресу знову пролунали, але вибору у неї не залишалося, тож вона пішла.
Я не можу зрозуміти, за що повинна дякувати матері, яка залишила мене бабусі і обрала чужу людину понад мене, а тепер звертається вже вдруге? Можливо, я чогось не розумію, але за таке подяки не вимовляють!
My Son and His Wife Gave Me a Flat When I Retired
Eleanor Whitaker had just been handed a flat the moment she retired. That afternoon, her son Peter and his wife...
If you call my dinner slop again, you’ll be eating on the street!” snapped Jane to her mother-in-law.
“Call my cooking slop one more time, and you’ll be eating out of bins!” Emily snapped at her mother-in-law. She...
My Son and His Wife Gave Me a Flat When I Retired
My son James and his wife Harriet handed me a flat the day I finally hung up my work boots...
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...