З життя
Мама повертається після 10 років: чи віддам я їй свою квартиру?
Від мене вимагає квартиру мати, яку я не бачила 10 років!
Коли я перейшла до другого класу, мати вирішила відправити мене жити до бабусі, посилаючись на те, що зараз не може мене виховувати. Ми з бабусею добре розуміли, що причина не в “неможливості”, а в її новому супутнику життя, якому дитина від іншого чоловіка була небажаною. Мама була до нього настільки прив’язана, що й не подумала виступити проти його бажань.
Бабуся прийняла мене, як власну доньку, хоча й не мала великої любові до моєї мами. Наше життя залежало від її пенсії — ми виживали, як могли.
Вона завжди раділа, що моя вдача більше нагадує покійного дідуся, ніж маму. Бабуся була поруч, підтримувала мене і стала для мене справжньою родиною.
Її не стало, коли мені було 19 років. На щастя, вона залишила мені у спадок свою трикімнатну квартиру, тому я мала дах над головою.
Через пів року на порозі з’явилася мама, яку я не бачила більше 10 років і яка навіть не хотіла відвідати бабусин похорон. Спочатку вона намагалася вдавати, як скучила, але швидко перейшла до справи. Вона наполягала на тому, що я повинна обмінятися з нею квартирами, бо їм з вітчимом незручно в маленькій житлоплощі, а мені вистачить і однієї кімнати.
Відповіла, що нічого нікому не винна і почула багато образ. Вона навіть назвала мене невдячною за те, що народила мене.
Я прогнала її з квартири і наступні п’ять років прожила без неї.
Стабільність моєї родини принесла нові радості — я стала дружиною і матір’ю милого трирічного хлопчика.
Коли мама знову з’явилася, заплакана і безвихідна, я не відчувала жодних емоцій. Вислухала її історію про те, як вони з вітчимом продали квартиру, збирали гроші на більшу, але він зник з усіма грошима, залишивши її без житла. Вона сподівалася на моє співчуття, але й цього разу помилилася.
Дала їй переночувати лише одну ніч. Наступного ранку зателефонувала подрузі бабусі, якій потрібна була допомога, і запропонувала її як помічницю, з умовою, що вона зможе там жити.
Жінка погодилася відразу ж. Мамин гнів і звинувачення в мою адресу знову пролунали, але вибору у неї не залишалося, тож вона пішла.
Я не можу зрозуміти, за що повинна дякувати матері, яка залишила мене бабусі і обрала чужу людину понад мене, а тепер звертається вже вдруге? Можливо, я чогось не розумію, але за таке подяки не вимовляють!
Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.
Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.
The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...
Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.
“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...
Galina Peters’ Fingers—Glossy Red and Clawing at the Paper—Reached for the Envelope, Making Everyone Jump as Spoons Clattered on Plates. But the Notary Firmly Placed a Hand Over Hers.
The moment Eleanor Whitmore lunged for the envelope, everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, polished a glossy...
When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket
**Diary Entry** When the rumble of the Jaguars engine finally faded into the trees, the silence pressed down on me...
Whispered Viktor in the Kitchen: ‘Mum… I’ve Been Meaning to Tell You This for a Long Time.’
“Mum,” began Victor quietly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to talk to you about something...
When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket
When the hum of the Mercedes engine faded into the trees at last, the silence settled over me like a...
When I Stepped Out of the Shower—Where I’d Stood Motionless for Ten Minutes, Numb to Heat or Cold—He Was Already on the Sofa, Scrolling Through His Phone
When I stepped out of the shower, where I’d stood under the spray for at least ten minutes, numb to...