Connect with us

З життя

Мама приедет? Отмени! Бывшая в деле!

Published

on

Мама приезжает? Отменяй! У нас будет моя бывшая!

Анна стояла у плиты, весь дом наполнял аромат жаркого с душистыми травами. Такие вечера выпадали редко — обычно времени хватало лишь на омлет. Она устало провела рукой по лбу, обернулась и крикнула:

— Денис, ты не забыл, что завтра к нам едет мама?

Через мгновение в дверях кухни возник он — с растрёпанными волосами и сонным взглядом.

— Какая мама? — удивлённо приподнял брови Денис. — Ты мне ничего не говорила.

— Как не говорила? Три дня назад! — Анна нахмурилась. — Мы же договорились, что она приедет в воскресенье.

Денис вдруг заерзал на месте и выпалил:

— Отменяй. Нельзя, чтобы она завтра была здесь. Ни в коем случае.

— Это ещё почему? — насторожилась Анна.

— Потому что завтра приедет… Лера.

— Какая Лера?

— Ну… моя бывшая, — выдохнул он.

В комнате повисла тяжёлая пауза. Её прервал нервный смешок Анны, которая не понимала — то ли кричать, то ли смеяться.

— Ты серьёзно? Хочешь, чтобы завтра у нас жила твоя бывшая? В тот самый день, когда приезжает моя мама?

— Ты всё не так поняла! Она не жить, просто переночевать! У неё с парнем ссора, идти некуда. Всего на пару дней, честное слово. Мы с ней давно ничего не связывает, ты же знаешь! Леру просто выгнали!

— А ты подумал, как это будет выглядеть? Мама приедет, а тут твоя «подружка» из прошлого по квартире расхаживает. Отличное впечатление!

— Скажем, что она твоя подруга. Ты у меня мастер перевоплощения — поверят!

Анна закатила глаза, но где-то внутри уже прокручивала сцену: Лера заходит и с порога называет её хозяйкой дома. Мерзко, но… интересно.

Вечером раздался звонок. На пороге стояла Лера — стройная, уверенная, с модным каре и дизайнерской сумкой. Она оценивающе окинула Анну взглядом.

— Ага, значит, ты та самая «законная»? Ладно… Я тут на пару дней, не переживай — твоего мужа не трону.

Анна сжала зубы, но смогла выдавить только:

— Комната слева. Завтра приезжает мама — не светись лишний раз.

Лера прошла внутрь, а Анна вернулась на кухню, где ужин уже начал остывать.

— Лера, будешь с нами ужинать?

— Конечно! Это что, пирог? Только не говори, что сама делала. Это ж готовые коржи и варенье из банки, да?

— Не нравится — не ешь, — отрезала Анна, но уголки губ дрогнули в лёгкой усмешке.

Лера, не сбавляя накала, вдруг предложила:

— Хочешь, научу тебя печь по-настоящему? Моя бабушка в деревне была знатной стряпухой — я с детства у печи.

Так начался вечер, который обе запомнили. К ночи они болтали как подруги, обсуждали мужчин, рецепты и даже модные тренды. Анна впервые почувствовала себя не просто «женой», а женщиной, которая может удивить. Лера оказалась не соперницей, а неожиданной союзницей.

Утром Лера ушла на работу, а в дверь постучала мама Анны — Галина Петровна. С порога её встретил аромат только что приготовленной буженины.

— Это ты? — глаза матери округлились. — Не ожидала…

Анна лишь кивнула, сдерживая гордость. Она точно знала, кого благодарить — ту самую «бывшую».

Вечером раздался звонок:

— Аня, я у себя. Мы с Артёмом помирились. Спасибо за платье и совет. Он офигел, когда увидел меня на встрече — сказал, теперь возьмёт меня на переговоры с клиентами. Контракт подписали, кстати. Ты молодец. Завтра забегу за вещами и обниму тебя как подругу!

Анна положила трубку и посмотрела на Дениса:

— Знаешь, ты был прав. Она действительно классная. И, кажется, теперь я понимаю, кто я. Не просто жена. А хозяйка своей жизни. И женщина, которая умеет дарить добро.

— Ну если ты ещё и с Лерой подружилась — я вообще ничего не понимаю! — развёл руками Денис.

— Просто не мешай, — улыбнулась Анна, — и всё будет хорошо.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять + дванадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Після втрати чоловіка я відмовилася від його сина — через 10 років я дізналася болісну правду

Усе почалося того ранку, коли задзвонив телефон. На дисплеї світиться номер лікарні. Серце впало ще до того, як я підняла...

З життя3 години ago

Коли важка сумка встала на порозі, у кімнаті почулися незвичайні звуки.

Олена відчинила двері, затягла в хату важку сумку, перевела дух. І в цю ж мить із кімнати почулося: — Олю,...

З життя5 години ago

Мій син подарував малюнок поліцейському — і це призвело до розслідування

Спочатку я вважала, що це просто мила, зворушлива сцена. Мій шестирічний син, Данилко, останнім часом просто одержимий малюванням — динозаври...

З життя6 години ago

Любов на одинці

ЮРА-ОДНОЛЮБ Юрко що вихідних возився із своїм мотоциклом у гаражі біля будинку. Навколо нього сиділи навпочіпки хлопці, немов зграйка горобців,...

З життя9 години ago

Догляд за спадщиною

Дідусьові турботи Микола Іванович овдовів півроку тому. Перша гаряча біль відступила, сховалась кудись під серце і застрягла там гострим крижаним...

З життя12 години ago

Продамо дім, але матір вже вдома!

Дім продамо, а маму – до нас Олег сидів на кухні разом із дружиною, Маріанною. Вона готувала – возилася з...

З життя13 години ago

Снігопади, що затопили місто: заморожене життя за три метри снігу.

То була страшна завірюха. Дороги замело — ні пройти, ні проїхати. Двері під’їзду не відкрити: засипані снігом по самі віконниці,...

З життя15 години ago

Урок, який змінює все

**Урок на все життя** Парасковія дивилася на свого онука й аж руки свербіли, щоб влупити так, щоб пам’ятав силу бабиного...