Connect with us

З життя

Мама сдавала мне жилье за плату, а теперь требует помощи: спустя годы я ответила ей

Published

on

**Дневник. Запись от 12 марта.**

Мне стукнуло восемнадцать, и мать, даже бровью не повёв, заявила: «Взрослая теперь. Или плати за комнату, или ищи себе угол». Говорила без злости, без крика — будто так и надо. Как будто брать деньги с родной дочери за жизнь в её же детской — самое обычное дело. Тогда я даже не поняла, насколько это больно — слышать такое от человека, которого любила всей душой с пелёнок.

Всю жизнь мать напоминала, что квартира — её. Ещё в семь лет твердила: «Тут ничего не твоё. Это мой дом». Врывалась без стука, рылась в моих вещах, даже кровать передвинуть не разрешала. Я жаловалась, что задыхаюсь от жары — батарея рядом, голова раскалывается. В ответ — «фантазёрка». Только когда меня вырвало, и врач сказал про тепловой удар, мать нехотя позволила отодвинуть кровать.

Я, как все дети, любила её. Слишком долго верила, что любовь — это терпеть. Думала: буду послушной — мать меня заметит. Но она видела только то, что ей удобно. Если я не мешала, сидела тихо — будто меня и не было.

После школы поступила в институт в родном городе. Мать даже на выпускной не пришла. А в день совершеннолетия заявила: «Плати или уходи. Воспитала — мой долг выполнен». Шок. Работы нет, родни тоже. Пришлось согласиться.

Устроилась посудомойкой в ночную смену в столовую у вокзала. Днём — пары. Спать некогда. Все деньги уходили на «аренду» у матери и дешёвую еду. Первые месяцы — ад. Потом стала помощником повара. Появился свет в конце тоннеля. И Степан.

Он работал официантом, снимал комнату, приехал из деревни. Виделись редко — оба пахали. Но каждая минута с ним была счастьем. Как-то рассказала про мать. Он слушал и не верил: «У нас в семье грошей не было, но родители последнюю картошку из погреба мне в общагу передавали».

Не выдержал, предложил съехаться. Вдвоём дешевле. Я даже не думала — сразу «да». Когда перевозила вещи, мать ни слова. Только следила, чтоб не утащила её сковородку или табурет. Постельное не отдала. На прощание буркнула: «Замки поменяю». И захлопнула дверь.

Со Степаном зажили. Через год расписались. Сначала перебрались к его родителям, потом сняли дом, а потом и купили его. Родились двое детей, появилось хозяйство. Работа, дом, семья — всё, как мечтала.

Прошло десять лет. Полгода назад мать позвонила. Номер я не меняла, вот и дозвонилась. Говорила, будто виделись вчера: «Почему не звонишь?» — и сразу к делу: «Без работы, пенсии нет. Помогать обязана. Я тебя растила — теперь твой черёд».

Руки дрожали. И впервые высказала всё. Про её «заботу», про плату за детство, про боль. Голос дрожал. Говорила, пока не закончились слова. А она… Молчала. Потом бросила: «Ладно. Переводи деньги».

Я положила трубку. Заблокировала номер. Но она звонила с других. Писала, грозила судом. Требовала алименты.

Теперь не чувствую вины. Никому ничего не должна. И наконец могу сказать это вслух — без страха.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 3 =

Також цікаво:

З життя55 хвилин ago

Без мене ти — ніщо. Але потім він стояв переді мною, шукаючи роботу.

Ти ніхто без мене, кинув мені чоловік. А через рік він же ціломувато просив посаду в моїй фірмі. У напівтемній...

З життя57 хвилин ago

Таємне бажання

Його заповітна мрія Захаре, знову прийшов із школи в дірявих штанах? докоряла мати синові. Знову бився, певно, з Мишкою? Ну...

З життя2 години ago

Обдарунок на прощання, який змінив усе

**Щоденник Олени:** Я витягла його з того світу, а він знайшов іншу. Але мій прощальний подарунок зруйнував їхні плани. Я...

З життя2 години ago

Дорога, що таке розлучення? У тебе ж уже 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати! — в істериці метушився чоловік

«Дорогая, що це за розлучення? У тебе ж 4 стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати!» у...

З життя2 години ago

Мама, ми тут… не самотні! — із сміхом сказав чоловік, коли в кімнату радісно увірвався гість. Наступного дня її чекав сюрприз.

Мамо, ми зараз не самі! гукнув чоловік, коли теща вдерлася без стуку! Наступного дня її чекав сюрприз. Ну, хто з...

З життя2 години ago

Справжній герой: Невідомий пес знайшов немовля у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці — але шокуюча правда про порятунок приголомшила слідчих і викликала обурення громади

К9-ГЕРОЙ: Дитину знайдено живою у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці але шокуюча правда цього порятунку приголомшила слідчих і розлютила громаду**Крик...

З життя3 години ago

Сестра знищила квіти — моя реакція була велетенською!

Та це ж сестра! скрикнув чоловік, коли його рідненька влаштувала шашлики прямо на моїх левкоях! Моя відповідь виросла до двох...

З життя3 години ago

«Його сміх коштував йому обіду»

«Твої котлети навіть пес не їсть», гукнув чоловік, шпурляючи їжу у смітник. Тепер він їсть у безкоштовній їдальні, яку фінансую...