Connect with us

З життя

Мені 27, і моє життя на межі: мати чекає, що я її утримуватиму, а я будую майбутнє з коханою.

Published

on

Мені 27 років, і моє життя опинилося на роздоріжжі. Мати, яка ніколи не працювала, очікує, що я буду її утримувати, в той час як я намагаюся побудувати своє власне життя з жінкою, яку кохаю. Оксана, моя наречена, для мене все, але мати не хоче цього зрозуміти.

Мати живе у квартирі, яку одержала після розлучення з моїм батьком. Вона здає її в оренду, і це її єдине джерело доходу. А я, тим часом, тяжко працюю, щоб забезпечити своє майбутнє. Зараз, коли я хочу одружитися і створити сім’ю, мати ставить переді мною все більше перешкод.

Оксана і я познайомилися в університеті. З першої миті я знав, що вона та єдина. Ми хочемо створити сім’ю, але мати не приймає цього. Вона каже, що ми занадто молоді, що нам слід почекати. Але Оксана і я знаємо, що наше кохання досить сильне, щоб подолати всі труднощі.

Мати говорить, що у неї немає грошей, що вона не може знайти роботу. Але я знаю, що вона може спробувати. Вона знає, що оренда квартири — її єдине джерело доходу, але не хоче розуміти, що я також мушу думати про своє майбутнє. Я хочу, щоб у Оксани і мене було своє місце, де ми зможемо будувати наше життя разом.

Мати виховувала мене одна після розлучення з батьком, який був алкоголіком. Вона зробила все, щоб я мав краще життя, але тепер, коли я хочу ухвалювати власні рішення, вона ставить перешкоди. Вона каже, що я не думаю про неї, але це вона не хоче зрозуміти, що я мушу йти власним шляхом.

Оксана і я подали заяву про шлюб. Ми хочемо, щоб наше спільне життя стало реальністю, але мати не хоче цього прийняти. Вона каже, що не може сама себе утримувати, але я знаю, що вона сильніша, ніж думає. Я хочу, щоб вона зрозуміла, що мушу йти за своїм серцем і що Оксана для мене все.

Я відчуваю себе розірваним між любов’ю до матері і любов’ю до Оксани. Я хочу, щоб дві жінки в моєму житті були щасливі, але мати не хоче цього зрозуміти. Я мушу вибрати між відданістю матері і любов’ю до Оксани, і це вибір, який змінить моє життя назавжди.

Оксана, яка приїхала до міста на навчання, не має за собою родинної підтримки. Її батьки все ще виховують молодших дітей, і вона повинна справлятися сама. Проте, вона впевнена в собі і має великі плани на майбутнє. Ми хочемо разом створити дім, в якому зможемо підтримувати одне одного і будувати наше майбутнє.

Мати часто згадує, як важко було після розлучення, як вона мусила працювати над собою, щоб дати мені краще життя. Але тепер, коли я намагаюся побудувати своє власне життя, я відчуваю, що вона не розуміє моїх потреб і мрій. Я хочу, щоб вона зрозуміла, що хочу бути щасливим, що хочу мати сім’ю і що Оксана є ключем до мого щастя.

Кожного дня я намагаюся знайти рішення, щоб мати і я могли досягти порозуміння. Я хочу, щоб вона знала, що не хочу залишати її без підтримки, але що мушу йти за своїм серцем. Оксана і я плануємо майбутнє, в якому зможемо підтримувати одне одного і будувати міцну сім’ю.

Моє життя зараз на роздоріжжі, і я мушу прийняти важке рішення. Я хочу, щоб мати зрозуміла, що її щастя для мене важливе, але що мушу також думати про своє щастя і майбутнє. Оксана для мене все, і я хочу, щоб мати прийняла цей факт, щоб я міг побудувати життя, про яке завжди мріяв.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 − сім =

Також цікаво:

DE3 години ago

Не dein Ernst

# Nicht dein Ernst Ich arbeite seit neun Jahren bei der Stadtbibliothek in Freiburg, dritte Etage, Lesesaal Süd. Ich kenne...

UA3 години ago

Шість мішків корму та одна сука, яка ніколи не брала для себе

Богдан Заремба зачиняв зоомагазин на вулиці Стрийській у Львові о дев'ятій вечора, але зранку, піднімаючи ролети, щоразу перераховував мішки корму...

DE3 години ago

Die Werkstatt in der Feldstraße

Rosemarie Bähring stand um Viertel vor sechs am Fenster ihrer Zweizimmerwohnung in Bochum-Wattenscheid und sah zu, wie der Müllwagen die...

UA3 години ago

Автомайстерня на Городоцькій, яку тесть переписав на чужого

Оленка Гнатюк витирала руки об ганчірку, просякнуту машинним маслом, і дивилася, як Роман Дацюк — чоловік, якого вона знала всього...

DE9 години ago

Der Kittel, der zu groß wurde

Ich bin Krankenschwester in der geriatrischen Ambulanz eines städtischen Krankenhauses in Rosenheim, seit einundzwanzig Jahren, und wenn meine Schicht um...

DE9 години ago

Werkstattschlüssel für zwei

Vierzig Jahre Altersunterschied zwischen ihrem Sohn und dessen neuer Freundin – diese Zahl schrieb Renate Brockmann an jenem Sonntagabend dreimal...

UA10 години ago

Триста сімнадцять гривень за проїзд у маршрутці — і крапка

Зоя Дмитрівна поставила на стіл банку з-під кави, куди складала дрібні купюри на такий випадок, і порахувала ще раз. Триста...

UA10 години ago

Сімсот грамів пекорино за тещину примху

— Соломіє, твоя тахінна паста навіть на нормальний бринзовий рулет не тягне! — голос Ганни Остапівни розітнув кухню на четвертому...