Connect with us

З життя

Мені 27, і моє життя висить на волоску: мама, яка ніколи не працювала, очікує моєї підтримки, поки я намагаюся побудувати своє життя з коханою жінкою.

Published

on

Мені 27 років, і моє життя стоїть на роздоріжжі. Мама, яка ніколи не працювала, очікує, що я буду її утримувати, тоді як я намагаюся збудувати власне життя з дівчиною, яку кохаю. Олеся, моя наречена, — це все для мене, але мама цього не хоче зрозуміти.

Мама живе у квартирі, яку успадкувала після розлучення з моїм батьком. Вона здає її в оренду, і це — її єдине джерело доходу. З іншого боку, я важко працюю, щоб забезпечити своє майбутнє. Тепер, коли я хочу одружитися й створити сім’ю, мама ставить мені все більше перепон.

Ми з Олесею познайомилися в університеті. З першої хвилини я зрозумів, що вона — саме та. Ми хочемо створити сім’ю, але мама цього не приймає. Вона каже, що ми занадто молоді, що нам треба почекати. Але ми з Олесею знаємо, що наше кохання достатньо сильне, щоб здолати всі труднощі.

Мама говорить, що у неї немає грошей, що не може знайти роботу. Але я знаю, що вона може спробувати. Вона знає, що оренда квартири — це її єдине джерело доходу, але не хоче розуміти, що й мені потрібно думати про власне майбутнє. Я хочу, щоб ми з Олесею мали своє місце, де зможемо будувати наше життя разом.

Мама виховала мене одна, після розлучення з батьком, який був алкоголіком. Вона зробила все, щоб я мав краще життя, але тепер, коли я хочу приймати власні рішення, вона мені заважає. Каже, що я про неї не думаю, але це вона не хоче зрозуміти, що я повинен йти своєю дорогою.

Ми з Олесею подали заяву на шлюб. Ми хочемо, щоб наше спільне життя стало реальністю, але мама не хоче це прийняти. Вона каже, що не може утримувати себе сама, але я знаю, що вона сильніша, ніж думає. Я хочу, щоб вона зрозуміла, що я повинен слідувати своїм серцем і що Олеся є для мене всім.

Я відчуваю себе розірваним між коханням до мами і коханням до Олесі. Я хочу, щоб обидві жінки в моєму житті були щасливі, але мама цього не розуміє. Я мушу вибирати між вірністю матері і коханням до Олесі, і це вибір, який змінить моє життя назавжди.

Олеся, яка приїхала до міста на навчання, не має підтримки родини. Її батьки мають ще менших дітей, і вона повинна справлятися сама. Проте вона впевнена в собі і має великі плани на майбутнє. Ми хочемо разом створити дім, де будемо підтримувати один одного і будувати наше спільне майбутнє.

Мама часто згадує, як важко було після розлучення, як вона мусила працювати над собою, щоб дати мені краще життя. Але тепер, коли я намагаюсь збудувати власне життя, я відчуваю, що вона не розуміє моїх потреб і мрій. Я хочу, щоб вона зрозуміла, що я хочу бути щасливим, що я хочу мати родину і що Олеся є ключем до мого щастя.

Щодня я намагаюся знайти рішення, щоб ми з мамою могли досягти згоди. Я хочу, щоб вона знала, що не хочу залишати її без підтримки, але що я повинен слідувати за своїм серцем. Ми з Олесею плануємо майбутнє, де зможемо підтримувати один одного і будувати міцну сім’ю.

Моє життя тепер на роздоріжжі, і я мушу прийняти важке рішення. Я хочу, щоб мама зрозуміла, що її щастя для мене важливе, але що я також повинен думати про своє щастя і майбутнє. Олеся є для мене всім, і я хочу, щоб мама прийняла цей факт, щоб я міг збудувати життя, про яке завжди мріяв.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять − 9 =

Також цікаво:

BG31 хвилина ago

**Папката в черния Мерцедес**

Бях виждал много разводи в адвокатската кантора на площад „Славейков" в София. Хора, които плачат, хвърлят документи, крещят си. Но...

NL1 годину ago

De akte die geen zegen nodig had

De dag dat Marleen het huis kocht, zaten we midden in een hittegolf in Rotterdam. Ze kwam om half vier...

HE2 години ago

מי שולטת בברז

"אני עם הבנות עושה כאן את הבשר, ואת תלכי להשקות את הערוגות!" זרקה מירב לענת, בלי הקדמות, ביחד עם השקית...

HE2 години ago

הילד מהמכולה ברחוב הגפן

אסתי בן־חמו הייתה בת ארבעים ושש וגרה כבר אחת־עשרה שנה באותה דירת גן ברחוב הגפן 14, בשכונת נווה שאנן שבחיפה,...

NL2 години ago

Waarom ik mijn moeder jarenlang bleef pesten om iets waar ze niks aan kon doen

Ik heet Daniël Verweij, drieënveertig jaar, en ik ben degene die het meestal begon. Niet mijn zussen. Ik. Onze moeder,...

NL3 години ago

De dag dat ik het slot van mijn broers deur veranderde

Mama zei altijd dat het hart van een moeder nooit slaapt. Ik dacht dat het gewoon overdreven praat was, van...

NL3 години ago

Het paard dat niemand kwam bezoeken

Ik heet Bernadette Hulshoff, ben eenenzestig en run al zeventien jaar een manege bij Bennekom, vlak buiten Wageningen. Ik schrijf...

IT21 годину ago

Un furgone grigio davanti all’IKEA di Corsico, e dentro mia moglie non c’era

Io sono Matteo, ho quarantuno anni, e a Corsico tutti mi conoscono come "quello dell'idraulica", perché gestisco una piccola ditta...