З життя
Мій чоловік повернувся на зимові канікули, і я вирішила зізнатися йому у всьому.

Мій чоловік повернувся з роботи на зимові канікули, щоб провести трохи часу вдома, і я вирішила з ним поговорити та все зізнатися. На Різдво я зібрала валізи і зателефонувала Максиму, щоб він за мною приїхав. На моє здивування, він був у селі у батьків, тому ми з донькою зупинилися у моєї мами. Моя молодша сестра з чоловіком і донькою вже кілька років там живуть, але я попросила у них притулок на кілька днів. Я була впевнена, що Максим скоро приїде, і ми будемо жити довго і щасливо, але я помилялась.
Одним махом я перекреслила 12 років щасливого шлюбу. Мій чоловік, Мирослав, був надзвичайно хорошою і доброзичливою людиною, ніколи мені з ним нічого не бракувало. На жаль, я завжди хотіла чогось більшого, можливо, надивилася занадто багато серіалів. Вийшла заміж у 20 років, і з тих пір мені здавалося, що в нашому шлюбі нічого цікавого, як у інших.
Ми жили разом із його батьками в двоповерховому будинку, де у нас був окремий вхід, тож зберігалася приватність. Мирослав часто їздив у відрядження, щоб заробити гроші, а я залишалася вдома із нашою 6-річною донькою. Одного вечора я отримала повідомлення від невідомого чоловіка на одній із соціальних мереж. Я відповіла… Спочатку ми переписувалися повідомленнями, а потім почали таємно зустрічатися.
Згодом я зрозуміла, що без Максима вже не можу. Одного дня, коли мій чоловік повернувся додому на зимові канікули, я вирішила з ним поговорити і все зізнатися. Вперше побачила його сльози. Єдине, що він спитав: “Чого тобі ще не вистачало?”
Лише тепер я розумію, яку помилку зробила, адже у мене було все — дім, автомобіль, хутряні шуби, прикраси. Мирослав завжди прагнув мене ощасливити, але тоді я не усвідомлювала свого щастя. На Різдво я зібрала валізи і зателефонувала Максиму, щоб він приїхав за мною.
На моє здивування, він був у селі у батьків, тож ми з донькою оселилися у моєї матері. Моя молодша сестра з чоловіком і дочкою вже кілька років там живуть, але я попросила у них притулок на кілька днів. Я була впевнена, що Максим скоро приїде, і ми будемо жити довго і щасливо, але помилялася. Тоді Максим зник із мого життя, перестав відповідати на мої дзвінки. Коли я зрозуміла, що наші стосунки закінчилися, нарешті дійшло, що я наробила. Я усвідомила, що не можу довго жити у батьківському домі разом з ними і сім’єю сестри, але у мене не було куди піти.
Тоді мої рідні вирішили взяти на себе роль “рятівників” і допомогти мені повернути чоловіка. Вони пішли до нього, переконуючи пробачити мене, бо я довірилась не тим людям. Мирослав вагався, видно було, що рішення далося йому важко, адже з одного боку він мене любив, а з іншого — я його підвела.
Його батьки категорично виступали проти мого повернення, заявивши, що якщо ми повернемося, то жити в їхньому домі нам не дозволять. Мирослав зустрівся зі мною, але лише для того, щоб сказати, кого я на нього проміняла.
Він звернувся до Максима, виявилося, що той жив у соціальному житлі, оскільки не мав свого житла, постійної роботи, обтяжений боргами. У нього троє дітей, з дружиною живе недобре. Чоловік мені зради не пробачив. Тепер я винаймаю квартиру, за яку мої мама та колишній чоловік платять половину, оскільки у мене немає роботи.
Хочу попередити всіх жінок, які, як і я, не задоволені у шлюбі — цінуйте те, що маєте, бо в один момент можете втратити все.
