Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 11 =

Також цікаво:

BG21 секунда ago

Патрулът, който тичаше редовно по алеята край Морската градина

Казвам се Здравко и от единайсет години карам линейка във Варна. Нощната смяна е от осем до осем, а в...

HE11 хвилин ago

הגט של אורית

השם שלי גדעון, בן חמישים ואחת, אני מנהל סוכנות ביטוח קטנה בנתניה. ואני אספר את זה כמו שזה היה אצלי,...

HE49 хвилин ago

המזוודה של אורית

אורית זילברמן פתחה את הדלת לדירה ברחוב אבן גבירול, ובידיה מזוודה ישנה עם רצועה קרועה שהיא תיקנה בעצמה לפני שלושים...

HE1 годину ago

מרתוני של ריצ’רד

רפי מנשה קושר את שרוכי הנעליים שלו בארבע ועשרים לפנות בוקר, עוד לפני שהשעון המעורר של אשתו מצלצל. מבעד לחלון...

BG2 години ago

Закуска преди развръзката

Радка Тодорова никога не вземаше решения набързо. Дори по дребните неща. Когато в „Практикер" на разпродажба остана само една настолна...

BG2 години ago

Мъжът, който не дочака дома

Казвам се Стоян Радев. Дванайсет години и половина съм чакал вратата на затвора във Враца да се отвори за последен...

UA2 години ago

Автосервіс на Слов’янці

Я приймаю шини у дворі СТО вже одинадцятий рік, і за цей час навчилася визначати, у кого в родині щось...

BG3 години ago

Синът в скута на измамата

Николай стоеше пред новинарската будка на автогарата в Пловдив и препрочиташе съобщението от братовчед си за трети път, без нищо...