Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + одинадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Cat Wouldn’t Let Its Owner Near the Couch: When They Moved the Furniture, Everyone Was StunnedUnder the couch, they found a hidden nest of six newborn kittens, their tiny eyes still closed.

For two weeks, Molly hissed and scratched, keeping her owner away from the old sofa. Edith had nearly decided to...

ES3 години ago

La niña la agarró con las dos manos. La mujer elegante tiró con fuerza. Y en ese momento, nadie en el lobby del hotel entendía lo que realmente estaba pasando.

Solo veían lo que querían ver. Una niña sucia. Un bolso de diseñador. La historia más cómoda del mundo. El...

EN3 години ago

The child wouldn’t let go. That was the first thing anyone noticed.

Not the tears. Not the desperation carved into her small, dirt-smudged face. Just the stubborn grip of two tiny hands...

З життя5 години ago

Teacher confiscates a girl’s phone, unaware her father is already on his way to the school.

“I’ll call Dad,” said Sophie from the front row, and she pressed the phone to her chest as though she...

EN9 години ago

Owen looked away from the window. Back toward nothing.

"I don't want anything," he said. Clara nodded, as if that were a perfectly reasonable answer and not one that...

ES12 години ago

La madre se alejó tambaleándose del salón nupcial.

Las manos no dejaban de temblarle. El corazón le golpeaba el pecho con tanta fuerza que dolía. Solo había querido...

З життя14 години ago

Go on, show me your country bumpkin! The mother smirked. But at the sight of Vicky, she fell silent.

“Well then, let’s see this country bumpkin of yours!” Irene Barlow smirked as she stepped over the threshold into the...

З життя17 години ago

‘You’re Not Going to Your Mother’s Funeral—I Need the Car,’ Said Her Husband. Emma Stood Up, Took Her Bag, and Left. Forever.

The phone went silent. Emma stood in the middle of the kitchen, gripping it to her chest with both hands....