Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × п'ять =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

What Doctors Couldn’t Prescribe: The Remarkable Power of an Ancient Locket…

What the Doctors Couldn’t Prescribe: The Power of a Forgotten Locket Sometimes medicine reaches its limit. When the vital signs...

З життя14 хвилин ago

The Boy Didn’t Arrive at the Manor to Confront a Stranger

I never set out to stand on the steps of a grand English manor, a dirty-faced boy exposing a stranger....

З життя27 хвилин ago

For a agonizing second, the entire rooftop held its breath

For a agonizing second, the entire rooftop held its breath. The cold wind howled against the glass barriers, and the...

HU28 хвилин ago

A teremben megfagyott a levegő

A teremben megfagyott a levegő. Csak a Duna hullámainak halk csobogását lehetett hallani az üvegfalakon túl. A kisfiú nem nyúlt...

NL29 хвилин ago

De hele zaal hield de adem in

De hele zaal hield de adem in. De zachte wind blies over de grachten, het licht van de kroonluchters flakkerde...

PL30 хвилин ago

Przez ułamek sekundy sala wstrzymała oddech

Przez ułamek sekundy sala wstrzymała oddech. Słychać było tylko szum wiatru uderzającego w szklany dach. Michał nie spojrzał na brudne...

ES31 хвилина ago

Durante un instante agónico, el mundo pareció contener el aliento

Durante un instante agónico, el mundo pareció contener el aliento. La suave brisa andaluza dejó de mecer las hojas de...

IT32 хвилини ago

La terrazza trattenne il respiro. I potenti di Roma si scambiavano sguardi tesi, pregustando l’umiliazione

La terrazza trattenne il respiro. I potenti di Roma si scambiavano sguardi tesi, pregustando l’umiliazione. Ma la bambina non pianse....