Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + 15 =

Також цікаво:

HU1 годину ago

A bérlet, amit majdnem visszaadtam

Sergio néztem. A fiamat. Ott állt a konyhaajtóban, kezében a kávéscsészémmel, és azt kérdezte, mintha kilencéves lenne: "Már nem akarsz...

HU2 години ago

A kapulakat nem én hagytam nyitva

A kaput nem én hagytam nyitva Zoltán vagyok, Mila apja. Azt a vasárnapot sosem fogom elfelejteni, de nem úgy, ahogy...

HU2 години ago

Mentegetlenül

Attól a naptól kezdve, amikor a feleségem rám néz, hogy valamit elmagyarázzon, mindig ott van az a félmásodperc, mielőtt kimondja....

HU2 години ago

A fonott kosár a disznóól mellett

Hatvanhárom éves vagyok, és azt a kukoricát tízenegy évig termeltem bérbe a sógorom földjén Hajdúböszörmény mellett, mire rájöttem, hogy az...

BG8 години ago

Трябва ли майка да живее „на издръжка” в апартамент, който сама е подарила

Казвам се Стоян, на петдесет и осем съм, работя като автомонтьор от трийсет и три години, имам собствен сервиз на...

BG11 години ago

Женихът отказа да бъде “благодарното момче” на сватбата си

Казвам се Валентин и преди две седмици на собствената ми сватба тъстенята ми обяви на шейсет гости, че се надява...

BG13 години ago

Грешният номер

Катя Радева се събуди от собствения си пулс. Коремът притискаше ребрата, сякаш някой бе напъхал вътре футболна топка. Три часа...

BG13 години ago

Старшина с кашона в двора на мотел “Калина

Казвам се Валентин Ковачев и съм на двайсет и шест. Онзи ден, когато ме изритаха от мотела край Севлиево, не...