Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шість − шість =

Також цікаво:

FR3 хвилини ago

Léa et le vélo sous les lilas de Vannes

Papa disait souvent qu'il n'avait rien prévu de tout ça. À dix-sept ans, on pense à son bac, à ses...

HU3 хвилини ago

Az anya, akit halottnak hittem

Egy irodaházakkal teli budai projektről tárgyaltam videóhívásban, amikor a portás becsengetett az irodámba. Egy kerekesszékes nő, mondta, azt állítja, hogy...

IT4 хвилини ago

Jacob Turner, l’elmo bruciato e la bambina che non doveva essere lì

"Scusate… è di qualcuno di voi?" La voce della bambina era così sommessa che quasi nessuno la sentì entrare nella...

BG22 хвилини ago

Гривната на Нева

Пазарът на „Женски пазар" тънеше в сивата мараня на октомврийска сутрин, когато количката с щайги прегази патериците на старицата. Никола...

FR1 годину ago

Le manteau à trois mille euros

La petite fille n'a pas pleuré quand la maîtresse a appelé tous les prénoms sauf le sien. Elle a juste...

BG2 години ago

Тежестта на сватбения пръстен на Теодора

Не чашите с шампанско я накараха да замре на прага. Не розовите балони, завързани на всеки стол в залата на...

HE2 години ago

כשסבתא לבשה שמלת פייטים בחתונה של נכדתה – וכולם שתקו

בגיל שבעים ואחת החלטתי לקנות שמלה לחתונה של הנכדה שלי, שרון. לא תכננתי לבזבז כסף על עצמי. נכנסתי לחנות בכרם...

LT2 години ago

Senelė iš Žaliakalnio, kurios niekas neišgirdo

Spalio vakaras Kaune buvo šaltas, bet viešbučio „Perkūno Rūmai" vestibiulis kvėpavo šiluma ir kava. Prie registratūros stovėjo eilė — verslo...