Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + дев'ять =

Також цікаво:

З життя29 хвилин ago

Не телефонуй після дев’ятої!

Оксана Степанівна вже натягнула нічну сорочку і заплітала волосся у косу, коли дзвінок розірвав тишу. Різкі гудки змусили жінку здригнутись....

З життя31 хвилина ago

Підступна зрада через таємні скарби матері

Повільно прокидаючись, Соломія Іванівна відчула різкий біль у голові, що не стихав, коли глибока втома повністю огорнула її. Діти, зазвичай...

З життя3 години ago

Він не мій син

«Це не мій син», – холодно оголосив мільйонер, його голос лунав у мармуровому холі. «Збирай речі та виходь. Обоє.» Він...

З життя4 години ago

Подарунок, що зіпсував усе

Сьогодні дуже важкий день. Лежав, згадував, як усе почалось… “Олено! Олено, де ти ходиш?!” – кричав я з вітальні. “Іди...

З життя7 години ago

Він насміхався: ‘Ти навіть не можеш йти!’ — Але один її крок змінив усе

“Ти навіть ходити не можеш!” — він насміхався, але вона зробила один крок, і все змінилося. Він продовжував: “Ну… твоя...

З життя7 години ago

Наречена без нареченого

Сьогодні був найдивніший день у моєму житті – я був на весіллі, де не було нареченого. Моя сестра Зоряна стояла...

З життя10 години ago

Він пішов — і став ближчим

Ярослав вийшов із хати — і раптом опинився ближче. — Не смій мені читати моралі! — голос Оксані був гострим,...

З життя13 години ago

Жінка, яка була мені матір’ю

Олеся стоїть біля кухонного вікна, жуючи чорствий хліб з маслом і дивлячись на подвір’я сусідки. Ранок похмурий, дощовий — немов...