Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + три =

Також цікаво:

ES46 хвилин ago

# El hombre vio a su esposa muerta en la estación. Entonces la muchacha a su lado preguntó: “¿Ese es mi papá?

Mateo Reyes estaba cerrando el taller a las siete y media cuando llegó su primo Óscar con una caja de...

ES1 годину ago

Vecina con más de un huevo prestado

Yo vivía en el 4B del edificio de la calle Ocean, en Miami, tres puertas más allá del apartamento de...

EN3 години ago

The Honey Thief of Widow’s Notch

Nobody in Widow's Notch, Kentucky, believed old Pearl Casteel when she said the marks on the rock ledge behind her...

ES3 години ago

El asado que nadie probó

Me quebré el tobillo derecho un martes de abril, resbalando en el estacionamiento del H-E-B, y el ortopedista de la...

FR4 години ago

Ce que je n’ai pas dit à mon père avant qu’il ne soit trop tard

Je m'appelle Julien Vasseur. J'ai quarante-six ans, je répare des tracteurs et des moissonneuses dans un garage agricole près de...

EN5 години ago

# The House on Larchmont Lane

I've worked at Halloran & Weiss Notary and Title Services in Asheville for nineteen years, and in this line of...

ES6 години ago

# Un apartamento con vista al río en Riverside

Trabajo como contadora en una agencia de bienes raíces sobre la Magnolia Avenue, y era yo quien manejaba la cuenta...

FR6 години ago

Ce que je pensais être la fin du monde

Élodie avait vingt-six ans et travaillait dans une pharmacie du quartier Croix-Rousse, à Lyon. Ce mardi de novembre, il pleuvait...