Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × три =

Також цікаво:

PL2 години ago

Zegar z kukułką na stacji w Kutnie

Deszcz padał od trzech dni. Rzęsy Urszuli jeszcze nie wyschły po tym, jak wypadła z autobusu na przystanku przy Warszawskiej,...

PL2 години ago

Kobieta, która nalewała herbatę w pokoju numer siedem

Pracuję w kancelarii notarialnej przy ulicy Długiej w Gdańsku od jedenastu lat. Codziennie przez moje biurko przechodzą dziesiątki dokumentów —...

PL3 години ago

El Ternero de Sam Crane

La primera carta de Tobias Crane no se parecía a ninguna de las que había recibido antes. Los otros hombres...

EN3 години ago

The Half-Million “Surgery” That Fixed My Mother-in-Law’s Knees

Tara set the ladle down on the spoon rest a little harder than she meant to. The chili was done,...

FR4 години ago

La bague à 700 francs

La sciure sentait fort, ce soir-là. Une odeur âcre de bois coupé qui prenait à la gorge dès qu’on poussait...

EN4 години ago

The House on Winslow Court

I've bartended at the same steakhouse off Route 9 in Albany for eleven years, and I remember the table because...

HE4 години ago

Ha-Ela shel Rakefet Almog: 26 Shakel be-Hesbon Ne’eman

האלה של רקפת אלמוג: 26 שקל בחשבון נאמן הריח הראשון שהיא זיהתה לא היה עשן. היה בושם — יסמין וטבק,...

PL4 години ago

# Czternaście milionów, które mieli już w głowach

Sala rozpraw w Sądzie Okręgowym w Krakowie pachniała pastą do podłóg i cudzym strachem. Za oknem padał deszcz, bębnił o...