Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 2 =

Також цікаво:

LT3 хвилини ago

Vestuvės Trakuose, kurios baigėsi nuodais torte

Gabrielė Jonaitytė laikė sidabrinį peiliuką, pakibusį virš penkių aukštų torto, ir šypsojosi fotografui. — Dar vieną kadrą, — sakė jis....

HU46 хвилин ago

Azt hitte, nem veszem észre

A tabletjét töltőre tettem, amikor a kijelző felvillant egy üzenettől. A kávém már kihűlt, Bence a szomszéd szobában aludt, a...

IT1 годину ago

Il tiro che smascherò il signor Contarini

A Palagonia, in provincia di Catania, sotto un sole che spaccava l'asfalto anche a ottobre inoltrato, c'era un campetto sterrato...

DE2 години ago

Der Umschlag neben dem Dessertteller

Ich hatte den Tisch selbst gedeckt, dreimal die Kerzen umgestellt, bis der Abstand zwischen den Windlichtern genau stimmte. Dreiundzwanzig Jahre...

FR3 години ago

Le dîner de Clara, rue des Remparts

Mon père m'a invitée dans le meilleur restaurant d'Annecy, il a serré ma main devant ses trois plus vieux amis...

DE3 години ago

Der Moment, als Nummer siebzehn aufleuchtete

Markus Brenner wachte um Viertel vor fünf auf, obwohl der Wecker erst auf sechs gestellt war. Er lag im Dunkeln...

HE3 години ago

הסטירה שהפסיקה לנשום אולם שלם בקיסריה

מאיה לא בכתה. זה מה שכולם זכרו אחר כך — שכשרונית רז, אמא של החתן, הרימה יד ונתנה לה סטירה...

LT4 години ago

Butas Žvėryne

Ligita stovėjo prie virtuvės lango, kai telefonas sudrebėjo rankoje — skambino iš notaro biuro Vilniuje, priminė atvažiuoti pasiimti galutinių popierių....