Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × один =

Також цікаво:

HU9 години ago

A hűséges kutya titka – Mire bukkant Fehér Zsófia a nyíregyházi sírkertben

A nyíregyházi köztemető ősszel reggelente ezüstös párába burkolózik, és Fehér Zsófia már messziről ismerte az utat a 14-es parcellához: harmadik...

CZ9 години ago

Most, který se stal čtvrtí

Jmenuju se Jarmila Brabcová, jezdím po Jizeře na výletní loď už devatenáct let, a tahle trasa mezi Turnovem a Malou...

HU9 години ago

Aaron Pap és a hatezer eurós szívességem

Pap Áron és az örökség, amiről senki sem beszélt Nem akartam ott lenni azon az estén, de valahogy mindig én...

HE9 години ago

בת מהנדס, בלי בעל, ובלי שום בושה

הניילונים מהפארם של רמת-גן עדיין היו על השידה כשאמא שלי פתחה את דלת החדר בבי"ח "איכילוב" ועצרה במקום, כאילו מישהו...

CZ10 години ago

Dopis, který jsem nestihla napsat včas

Mami, nemám pro to žádné hezké ani správné slovo. Jen vím, že mi po tobě chybí – a ta bolest...

CZ10 години ago

Myčka na Rokycanské

Jarmila Dvořáková si otírala ruce o zástěru a dívala se přes sklo mycího boxu, jak její zeť Radek zapojuje nový...

NL10 години ago

De beton van Han Feenstra

Ik ben al negenentwintig jaar huismeester van een flat aan de Van Oldenbarneveltlaan in Zoetermeer. Loodgieter van opleiding, maar in...

LT11 години ago

Aaronas sakė: „Mama tave mėgsta, tik dar nepažįsta.

Nuo ketvirto aukšto laiptinės, kur stoviu su šluota rankoje, girdžiu beveik visą pokalbį per ventiliacijos groteles – akustika šiame name...