Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 + двадцять =

Також цікаво:

HE2 хвилини ago

התור השלישי של אמא בשבוע

אמא התקשרה בשעה שבע ורבע בבוקר, בדיוק כשניסיתי לשפוך קפה לתרמוס ולהזכיר לבן שלי שיש מבחן בגיאוגרפיה. – דנה, את...

CZ35 хвилин ago

Nevěsta se přiznává těsně před oltářem

Kateřina Bártová si toho rána v Kutné Hoře myslela, že jí prsty od nervů upadnou od koronky, kterou pletla babička...

IT36 хвилин ago

Diciotto anni di officina intestata a un altro nome

Carla aveva quarantasette anni e le mani segnate dal grasso motore che non andava più via nemmeno con la pomice....

EN54 хвилини ago

The Horse That Wouldn’t Leave

The first thing I remember about that winter was the quiet. Not the soft, pretty quiet people write poems about....

EN1 годину ago

The Invoice in the Glovebox

I’ve been fixing Sheryl’s car for eleven years. Same ’09 Camry, same parking spot outside her condo, same oil-stained receipt...

ES2 години ago

Diego Reyes cuenta su versión: el peso, el gimnasio y las mañanas del sábado

Mi cuñada me tenía marcado de hacía tiempo, aunque yo no lo supiera hasta después. Para ella yo era "el...

ES2 години ago

**El taller de Héctor, doscientos mil dólares y una sola factura**

Cristina Ramírez sostenía en las manos una taza de café ya frío y miraba por la ventana de la oficina...

CZ3 години ago

Vlk na Vinohradech

Petra měla šestadvacet a v celém svém životě se nikdy nedotkla psa. Ne z principu. Prostě kdysi, v šesti letech,...