Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × два =

Також цікаво:

З життя20 хвилин ago

An Elderly Woman Living in Poverty Fed Two Hungry Children for Months… Then They Vanished Without Saying Goodbye. Twenty Years Later, the Truth Finally Emerged.

An elderly woman fed two hungry boys for months then they vanished without saying goodbye. Twenty years later, the truth...

З життя2 години ago

The Girl Upstairs

The Upstairs Neighbour Helen, where have you put my saucepan? The big one I make stew in? Mrs. Green, it...

З життя2 години ago

FIFA: The Ultimate Football Experience

Posh Girl Look at her, all dolled up! Normal folks, they head off to work first thing in the morninglike...

З життя4 години ago

In a quiet English village during the wartime year of 1943, she wore mourning for her soldier husband with such grace that all the neighbours gossiped with envy. Her new suitor seemed almost too perfect, and everyone waited for his true colours to show. But when the mask finally slipped, it wasn’t his to fall—it was that of their grown-up daughter, when she tried to reclaim what was never really hers.

In the bleak days of 1943, in a quiet English village tucked far from the worlds roar, she wore her...

З життя4 години ago

Between Truth and Dream

Between Truth and Dreams Friday, 7:05pm I curled up under my warm tartan blanket, relishing the quiet of my flat....

З життя6 години ago

The Price of a Second Chance

The Cost of a Second Chance I stood opposite Emily in our lounge, slightly hunched forward, trying to coax her...

З життя6 години ago

State of Mind

State of Mind Margaret Whitmore sits quietly at her kitchen table and gazes through the window. Though spring is arrivingsnowdrops...

З життя8 години ago

A Letter from Myself

A Letter from Myself The envelope was orange. Bright, outrageously solike a tangerine in a January snowbank. Lying amongst council...