Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 − 1 =

Також цікаво:

BG8 хвилин ago

Децата на моста

Гривната на мама Тя изтръгна старата снимка от охранителя, обезумяла от гняв — и застина, щом видя малката гривна и...

LT49 хвилин ago

Devynios dulkėtos vasaros Šilutės gatvelėje

Aš mylėjau jį devynerius metus. Tiek, kad nustojau skaičiuoti, kiek kartų atleidau, ir pradėjau skaičiuoti, kiek dienų liko iki jo...

HU58 хвилин ago

A dunakeszi illatpalota

— Szóval mész? — nevetett fel gúnyosan Bálint, és végignézte, hogyan hajtogatja össze Zsófia a pulóvereit a bőröndbe. — De...

NL2 години ago

Het is al laat, maar Bram Verhoeven staat nog in de werkplaats

Het is al laat, maar Bram Verhoeven staat nog in de werkplaats. Rotterdam, autobedrijf aan de Oudedijk. Half elf 's...

IT3 години ago

Il bambino senza nome e i dodici milioni di Vittoria

Il figlio senza cognome e i sette milioni di Vittoria La prima persona a rifiutare mio figlio non è stata...

PL3 години ago

Działka po babci Zuzanny — jak Konrad rozdał moje lato

— Ja już wszystko ustaliłem na lato. Mama bierze czerwiec, Kasia z dzieciakami lipiec, Tomek sierpień. Dobrze to rozplanowałem, nie?...

HU5 години ago

Nagyapám, Károly ruhája

Hatéves koromig normális családom volt — anyám, apám, egy lakás Kőbányán, kilátással a parkolóra és a sarki ABC-re. Aztán jött...

FR6 години ago

La robe bleu marine de Mireille Dufresne

Vingt-trois ans. C'est le temps que j'ai gardé cette robe bleu marine dans ma penderie à Villeneuve-sur-Lot, entre deux housses...