Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − одинадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Step Forward and Speak Out

Send The Submit button on the website looked tiny, yet my palm felt clammy as if I were holding someone...

З життя2 години ago

I Moved in with Him for a Fresh Start, Only to End Up Sleeping on the Sofa in What Was Supposed to Be My Own Home

I moved in with him, believing wed start afresh, but I ended up sleeping on the sofa in what was...

З життя2 години ago

Wednesday in the Courtyard

Wednesday in the Courtyard Theres a neatly tied plastic bag resting on the bench by the entrance of the third...

З життя2 години ago

Natasha, I’m Sorry! Can I Come Back to You?

My husband, Edward, and I have shared our lives for over twenty years. We always lived quietly and contentedly together....

З життя3 години ago

My brother refuses to place Mum in a care home, yet won’t take her in—there’s simply no space at his!

For the last three months, my brother Charles has been pestering me about Mum. Ever since her stroke, shes not...

З життя3 години ago

I’m Exhausted. And No – This Isn’t Some Vague Emotional Fatigue. It’s Physical, Mental, and Financial Burnout From Supporting Two Adults Who’ve Chosen to Live in Permanent Teenage Mode.

I’m utterly drained. And no, I dont mean some vague sense of emotional tiredness. This is real a physical, mental,...

З життя4 години ago

Lonely Together: Navigating Solitude in a Shared Life

ALONE TOGETHER Thirty-eight years ago, Margaret brought her future husband, Peter, home to meet her parents. It was time to...

З життя4 години ago

Can’t You See? That’s Not Your Daughter – Are You Totally Oblivious?

My future husband and I had only been together for a matter of months when we decided to tie the...