Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − одинадцять =

Також цікаво:

EN10 хвилин ago

Behind Every Empty Chair

I never planned to become the villain of my own family, but that's exactly what happened somewhere between my father's...

HE30 хвилин ago

Мיה, זוללת ורודה בין החברות

— אנחנו טסים, ואת תיקחי את אמא של בעלי־לשעבר. תוך שעה החלפתי את המנעולים, מחר בעשר בבוקר אני מביאה לך...

IT41 хвилина ago

Antonietta e la Porta dei Sogni Traditi

— Partiamo domani, e tu ti prendi la madre malata del mio compagno. Fra un'ora cambio le serrature. Alle dieci...

HU45 хвилин ago

Az élet ára – 2 700 000 forint, amit Andrea sosem kap vissza

Andrea Vámos harminchat éves állatorvos volt, aki hét évig élt Kovács Zoltánnal, mielőtt a férfi egy huszonnégy éves kozmetikuslány, Petra...

FR57 хвилин ago

La lettre du général

L’audience traînait depuis deux heures quand mon père a lissé le revers de sa veste avec ce geste précis qu’il...

EN58 хвилин ago

The Six AM Omelets and the $184,000 Bedroom

The idea had sounded so sensible over Sunday dinner. My son Marcus explained it while passing the roasted potatoes. Sell...

BG2 години ago

Куверт за петдесет лева

Стоянка отброи банкнотите на кухненската маса и ги подреди като карти за игра — една до друга, ъглите изравнени. Петдесет...

ES5 години ago

La Hipoteca de la Hermana Era Mía

Miren, yo nunca quise ser el malo de esta historia. Trabajo diez horas diarias en un taller de hojalatería en...