Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько: як ми з дружиною допомогли на селі з організацією похорону та розділили витрати з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. З дружиною ми поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом між собою. Вчора мій брат Микола подзвонив мені і попросив, щоб я переписав на нього свою частку будинку в селі, оскільки як він стверджував, останні 3 роки доглядав за батьком. Я був дуже здивований, адже мій батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно людині похилого віку в селі? Тим більше, що він сам ходив і все розумів. Я не дав брату чіткої відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, однак ні я, ні Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я розпочав навчання в університеті, виїхав із рідного дому. Після закінчення навчання залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Нічого поганого про нього сказати не можу, він порядна людина, має чудову дружину, багато років жив з батьками у злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був стареньким, та ми були незалежними і часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах та в саду. Оксана завжди була біля моєї мами, зрештою, кожен хотів її підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Часу на поїздки в село у нас не було. Місяць тому помер і мій батько. З дружиною ми знову поїхали в село, допомогли з організацією похорону, і всі витрати розділили з братом.

Вчора Микола подзвонив і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, зазначивши лише, що останні 3 роки доглядав за батьком. Я був вкрай збентежений, адже батько щомісяця отримував понад чотири тисячі гривень пенсії, з яких фінансував і потреби онуків. Скільки ж коштів потрібно старій людині в селі?

Батьки ніколи не згадували, що залишають будинок тільки йому, я не хочу зіпсувати стосунки з братом, але також не розумію, чому маю відмовитися від того, що належить і мені. Маю кредит, який необхідно сплатити, а нашій дитині також було б корисно отримати щось від дідусів і бабусь.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити. Я не дав Миколі чіткої відповіді, лише сказав, що потрібно обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши сімейних стосунків?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × три =

Також цікаво:

DE20 хвилин ago

Katze am Drive-in-Fenster von Osnabrück

Ich arbeite seit elf Jahren als Steuerberaterin in einer Kanzlei direkt gegenüber diesem Schnellrestaurant an der Iburger Straße, und deshalb...

DE46 хвилин ago

Vierzig Werkstattschlüssel in Freiburg

Es war der zwölfte September, ein Samstag, als Renate Vogt in ihrer Autowerkstatt am Rande von Freiburg zusammenbrach. Sie stand...

DE47 хвилин ago

Die Werkstatt nach Onkel Heinz

Marlene Sobotka führte seit elf Jahren die Buchhaltung in der Autowerkstatt an der Frankfurter Allee, derselben, die ihr Onkel Heinz...

UA2 години ago

Людина без прапора

Мене звуть Гедимінас. Мені сімдесят один. У садибі під Полтавою живу сам уже одинадцять років, відколи поховав Алдону. Син, Римантас,...

UA2 години ago

Юшка на середу

Одинадцять днів я пролежала з температурою тридцять дев'ять і два, і за весь цей час моя рідна донька написала мені...

UA2 години ago

Тепер тебе точно кінець, Ігорю!

Мене звуть Ігор Бурлаченко, мені п'ятдесят п'ять, і я двадцять три роки пропрацював інженером-конструктором на заводі "Південмаш" у Дніпрі. Той...

UA4 години ago

Останній маршрут для Дядька

Мене звати Олег Ковтун, мені сорок три, я живу у Львові, і сьогодні я їхав до ветклініки на вулиці Личаківській...

DE5 години ago

Der Orchideengarten meines Schwiegervaters kostet mich jetzt vierhundertzwanzig Euro im Monat

Ich heiße Jonas Wiechert, ich bin achtunddreißig, ich bin Elektriker in Lemgo, und ich erzähle das hier zum ersten Mal...