Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій тато. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли з організацією похорону, а всі витрати розділили з братом між собою.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли організувати похорон і поділили всі витрати з братом. Вчора мій брат Микола зателефонував мені з проханням переписати на нього мою частку будинку в селі, мотивуючи це тим, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був дуже здивований, адже батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які він витрачав також на своїх онуків. Скільки ж потрібно пенсіонеру на селі? Сам ходив, усе розумів. Я не дав однозначної відповіді брату, сказав, що проконсультуюсь із дружиною, але ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Щойно я вступив до університету, одразу ж переїхав з рідного дому.

Після закінчення навчання я залишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився і взяв кредит на квартиру. У нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу про нього сказати нічого поганого: він гарна людина, має хорошу дружину, багато років вони мирно жили з батьками, зараз у них двоє дітей.

Батьки Оксани подарували нам машину, хоч вона була старою, але ми були незалежними й часто могли відвідувати батьків у селі.

Літом ми часто їздили туди, допомагали батькам у домашніх справах і в городі. Оксана завжди була поруч з моєю мамою, взагалі, всі хотіли її підтримати і бути з нею. Три роки тому мама померла, і саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, ми ще не виплатили весь кредит за квартиру, тож я знайшов додаткову роботу на вихідні.

Ми не мали часу їздити до села. Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли організувати похорон і поділили всі витрати з братом.

Вчора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням переписати на нього свою частку будинку в селі, мотивуючи це тим, що він доглядав за татом останні три роки. Я був дуже здивований, адже батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, яку витрачав також на онуків. Скільки ж потрібно старенькому на селі?

Сам гуляв, усе розумів. Я не зрозумів, про яку саме опіку йшлося. Батьки ніколи не говорили, що будинок залишиться лише йому, я не хочу псувати наші відносини, але не розумію, чому повинен відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно виплатити, плюс нашій дитині теж дісталося б щось від дідуся з бабусею.

Зараз ми з Оксаною не знаємо, як вчинити, я не дав однозначної відповіді братові, лише сказав, що повинен обговорити це з дружиною.

Як вирішити цю справу, не зіпсувавши відносини в родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × три =

Також цікаво:

З життя4 години ago

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING

BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...

З життя4 години ago

How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare

**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...

З життя15 години ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя15 години ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя17 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя18 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя19 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя20 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.