Connect with us

З життя

«Моя машина — мої правила, і я вирішую, кому її давати!» — сказала свекруха

Published

on

«Авто моє, і сама вирішую, кому його давати!» — оголосила свекруха.

Ми з чоловіком, Олегом, молода сім’я, нашому шлюбу всього три роки. Живемо в невеликому містечку під Харковом, де кожна гривня на вазі. Взяли іпотеку на квартиру й тепер витягуємо її з усіх сил, економлячи на всьому. Життя було б трохи легшим, якби не одна помилка, яку Олег зробив ще до нашого весілля. Разом із матір’ю, Ганною Іванівною, вони купили авто, вклавши у нього більшість своїх заощаджень. Машину оформили на неї, а вона обіцяла, що даватиме нам її за першою вимогою. Ці обіцянки виявилися пустими словами, а ми потрапили в пастку, з якої досі не вибралися.

Кожного разу, коли нам потрібна машина, Ганна Іванівна знаходить тисячу причин. То вона поїхала на дачу, то до подруг, то нібито здала авто в сервіс і «забула» нас попередити. «Є ж автобуси, їдьте ними!» — кидає вона, хоча ми завжди просимо авто заздалегідь, за тиждень, а то й два. Якщо дивом вдається взяти машину, свекруха цілий день телефонує: «Коли повернете? Де ви? Чому так довго?» Не тому, що їй терміново потрібно авто — їй просто спокійніше, коли воно стоїть під її вікнами. Це не допомога, а знущання, і кожен такий випадок вражає мене, як ніж.

При цьому Ганна Іванівна не соромиться брати з нас гроші на обслуговування машини. «Ви ж теж їздите, платіть!» — заявляє вона. Страховка, ремонт підвіски, заміна шин — усе за наш рахунок. Ми з Олегом вже вклали в цю машину більше, ніж вона коштує, але прав на неї не маємо. Я пропонувала чоловікові перестати платити і копити на власне авто. Якщо свекрусі так дорогий її автомобіль, нехай сама його утримує! Але Олег вагався, не хотів сваритися з матір’ю. Я бачила, як він розривається між мною та її витівками, і це лише посилювало мою розпач.

Нещодавно наші фінанси трохи вирівнялися, і ми вирішили зробити ремонт у квартирі. Нічого грандіозного — просто оновити стіни та підлогу. Щоб заощадити на доставці, хотіли поїхати за будматеріалами на машині свекрухи. Як завжди, попередили завчасно. Приїхали за ключами, а на подвір’ї пусто. Ганни Іванівни немає вдома, вона поїхала до подруги в сусіднє місто. Олег не витримав. Він подзвонив матері й вперше на неї накричав: «Ти знову нас підвела! Скільки можна?» У відповідь свекруха вибухнула: «Авто моє, і сама вирішую, кому його давати! Ви не маєте права мені наказувати! А те, що ви платите, — це нормально, раз користуєтеся!» Її слова були, як ляпас. Але в той момент у Олега щось клацнуло. Він холодно відповів: «Більше ні копійки не дам».

Настав час міняти резину на зимову. Як за замовленням, Ганна Іванівна подзвонила й почала вимагати грошей. Олег нагадав їй її ж слова: «Машина твоя, то й дбай про неї сама». Вона розкричалася, звинувачуючи нас у невдячності, але чоловік просто кинув слухавку. Вперше він поставив її на місце, і я відчула полегшення. Ми нарешті зможемо збирати на власне авто, не витрачаючи гроші на чуже. Але радість затьмарює біль: Олег посварився з матір’ю, і ця тріщина у їхніх стосунках болить мене. Я ненавиджу конфлікти, але скільки можна терпіти її егоїзм?

Моє серце стискається від несправедливості. Ми з Олегом працюємо до виснаження, щоб виплатити іпотеку, будуємо своє життя, а свекруха бачить у нас лише гаманець для своєї машини. Її обіцянки були брехнею, її турбота — пустим звуком. Я втомилася почуватися зобов’язаною за те, що ніколи не було нашим. Олег зробив крок до нашої свободи, але я боюся, що ця сварка з Ганною Іванівною — лише початок. Вона не з тих, хто здається, і її слова «авто моє» досі звучать у моїй голові, як попередження. Але я клянуся: ми вирвемося з цієї залежності, навіть якщо доведеться пройти крізь вогонь. Наша сім’я заслуговує кращого, і я не дозволю свекрусі відібрати в нас майбутнє.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 17 =

Також цікаво:

З життя1 хвилина ago

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона точно не очікувала!

Моя теща вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.Ми з чоловіком одружені вже два...

З життя8 хвилин ago

Наповню твою душу коханням

Хто б міг подумати, що дві подружки з дитинства, Оксана та Марія, можуть посваритися. Селяни шепотіли: “Що таке могло статися?...

З життя1 годину ago

Мене з немовлям не пустили на борт літака — і тоді на допомогу прийшла 83-річна жінка

Це був справжній жах. Чотири дні тому моя дружина померла, народжуючи нашу доньку. Я все ще не міг змиритися з...

З життя2 години ago

Дівчинка розповіла поліції, що бачила чоловіка в масці під ліжком: їй ніхто не вірив, аж поки не перевірили записи з камер спостереження

Був звичайний вечір. Вулиці Києва вкривалися мяким світлом ліхтарів, а люди поспішали: хто вигулював собаку, хто йшов з роботи, хто...

З життя3 години ago

Чоловік стояв на даху авто й розбивав його кувалдою: коли прибули поліцейські та дізналися причину – були вражені

Сьогодні на вузькій вуличці старого Подолу лунав глухий гуркіт, ніби хтось бив по бляшаній покровці з усієї сили. Люди здригалися...

З життя3 години ago

Своїм стає чуже

### Щоденник «Чужа, але своя, рідна…» Сьогодні до мене завітала Юля з Антошком. Ішли з магазину, занесли покупки й для...

З життя4 години ago

Бажання жити у гармонії

Добрий ранок, буркнула Оксана, заходя в кабінет і плюхаючись на своє робоче місце. Вона ввімкнула компютер, наче від цього залежить...

З життя4 години ago

Дівчинка розповіла поліції про чоловіка в масці під ліжком: їй ніхто не вірив, доки не переглянули записи з відеокамер

**Щоденник**Був звичайний вечір. Вулиці Києва тонули у мякому світлі ліхтарів, а люди спішно йшли своїми справами: хтось вигулював собаку, хтось...