«Ми тебе любимо, сину, але більше не повертайся»

«Ми тебе любимо, сину, але не приїжджай до нас більше»

Стара пара все життя мешкала у маленькому хатинці, яка з роками стала такою ж старенькою, як і вони самі. Але переїжджати вони не збираються.

Часто вечорами згадують про своє життя, про усі щасливі моменти, яких було чимало. Діти вже давно виросли і мають свої родини. Донька живе у сусідньому селі, тому часто навідується до батьків, а онуки теж не дають сумувати. Син же вирішив жити далеко, вже п’ять років не приїжджав, зайнятий на роботі, турботах та справах, часто зі своєю дружиною відпочиває за кордоном. Але нещодавно подзвонив Сашко, повідомив, що скоро приїде.

Батьки дуже зраділи цій новині. Відразу почали готуватися до приїзду сина: батько вирушив на возі по продукти, а мати задумалася, що смачного приготувати, щоб порадувати улюбленого синочка. До приїзду Сашка старі рахували дні. Він нещодавно одружився вдруге, адже перша дружина любила гуляння, тож подав на розлучення. Дітей у них не було, просто розлучилися, а тепер знову будує своє особисте життя.

Приїхав Сашко на своєму автомобілі ввечері, повечеряв і відразу ліг спати. Батьки сіли тихенько поруч, щоб хоч глянути на свого синочка, поспілкуватися як слід не вдалося, адже довга дорога його втомила.

Батько весело сказав:

– Синку, виспишся, як слід, а завтра допоможеш дрова наколоти, вивезем гній з хліва, з’їздимо по ялинку, прикрасимо дім, як раніше, а то вже декілька років не ставили ялинки на Новий рік.

Мати додала:

– У коморі ще треба підлогу полагодити, а то скоро провалиться.

Батько пішов спати, а мати все ніяк не могла покинути свого хлопчика, то ковдру поправить, то подушку підклала.

Батько встав рано-вранці, пішов пекти топити, щоб синочок не прокинувся в холоді.

Мати теж схопилася і почала пекти пиріжки. Саша встав аж під полудень, сказав, що давно так міцно не спав. Поснідавши, увімкнув телевізор, влаштувався дивитися фільм.

Мати запитує:

– Синку, може допоможеш батькові дрова наколоти?

– Мамо, я ж приїхав на кілька днів, встигну, та хай краще тато в лазні затопить.

Старші самі понесли воду з криниці у лазню, нічого не сказавши.

Коли пообідали, батько попросив:

– Треба в хліві гній прибрати. Ти ж молодий, сильний, піди зроби!

– Та що ти, тату, думаєш, що в місті я не втомлююсь? Приїхав до батьків відпочити, а ти відразу працювати змушуєш.

Саша після лазні повечеряв, відкрив пляшку з оковитою, яку взяв з собою, і почав скаржитися на життя. За день батько з матір’ю повтомлювалися, а Саша ніяк не наговориться, то про квартиру свою велику з дорогими меблями, то про собаку породисту, тільки жінки всі якісь недолугі і робота набридла.

Батьки не витримали і пішли спати. Саша образився і сказав, що поїде до сестри, адже з ними нудно. Мати почала просити, щоб не сідав за кермо, ключі від машини відібрала. Саша мало двері не вибив кулаками, зайшов до кімнати, увімкнув телевізор на всю гучність.

Старі лежать, намагаються заснути, але це неможливо. Батько пішов до сина, бачить, що той вже спить. Тоді він вимкнув телевізор і спокійно ліг спати.

Наступного ранку Саша вирушив у ліс прогулятися. Замерз там, повернувся додому та радіє теплу і гарячому чаю, сидячи на дивані. Про вчорашній день навіть не згадав. А у матері весь день голова болить.

Батьки зібрали сину сумку з гостинцями з села, Саша не відмовився.

– Скільки всього ви поклали! Дружину потішу, вона такі смачні компоти з варення ніколи не куштувала. У нас усе є, звичайно, але ж не хочу вас ображати, тому візьму. Тільки я зовсім забув вам привезти подарунки до Нового Року, нічого страшного, наступного разу привезу.

Мати витерла сльозу і сказала:

– Більше, синку, не приїжджай до нас! Ми тебе любимо, переживаємо, але на дивані полежати ти можеш і вдома, там же і телевізор подивитися, він же дорожчий і кращий за наш.

Саша зрозумів, що образив батьків, але не знав, що сказати. Помахав рукою, сів у машину і поїхав у місто, де на нього чекала звична суєта.