Connect with us

З життя

«Ми тебе любимо, сину, але більше не повертайся»

Published

on

«Ми тебе любимо, сину, але не приїжджай до нас більше»

Пара у віці все життя прожила в невеличкому будинку, що зістарівся разом з ними. Але переїздити не мають наміру.

Ввечері вони часто згадують про своє життя, щасливих моментів було чимало. Діти давно виросли і створили свої родини. Донька мешкає в сусідньому селі, тому часто навідує батьків, онуки не дають засумувати. Син же переїхав жити далеко і вже п’ять років не приїжджав. Він постійно зайнятий роботою, турботами та справами, часто відпочиває з дружиною за кордоном. Але нещодавно Олексій подзвонив і сказав, що скоро приїде.

Батьків ця новина дуже потішила, тому вони одразу взялися до підготовки: тато поїхав на коні за продуктами, а мати почала думати, що смачного приготувати, аби порадувати улюбленого сина. До приїзду Олексія старі рахували дні. Він нещодавно одружився вдруге, оскільки перша дружина любила гуляти, і вони розійшлися без дітей. Тепер він знову вибудовує особисте життя.

Приїхав Олексій на своїй машині ввечері, повечеряв і одразу ліг спати. Батьки чемно сіли поруч, щоб хоч поглянути на сина, поговорити особливо не вдалося – далека дорога його втомила.

Батько радісно говорить:

– Синок виспиться гарно, а завтра допоможе дров нарубати, гній зі стайні вивеземо, за ялинкою з’їздимо, будиночок знову прикрасимо, адже вже кілька років ялинку на Новий рік не ставили.

Мати додала:

– У коморі треба підлогу відремонтувати, бо скоро провалиться.

Батько пішов відпочивати, а мати ніяк не могла відійти від сина: то ковдру підправить, то подушку підправить.

Тато встав рано-вранці і пішов піч топити, щоб син не прокинувся в холоді.

Мати теж рано піднялася, почала пироги пекти. Олексій піднявся ближче до полудня і сказав, що давно так міцно не спав. Поснідав, увімкнув телевізор і вмостився дивитися фільм.

Мати запитала:

– Сину, може дрова допоможеш батькові нарубати?

– Мамо, я приїхав на кілька днів, встигну, нехай краще тато баню затопить.

Пішли двоє літніх носити воду з криниці в баню, а нічого і не сказали.

Після обіду батько попросив:

– Потрібно гній у стайні прибрати. У тебе ж сили повно, піди зроби!

– Ти що, тату, думаєш, я в місті не втомлююсь від роботи? Приїхав до батьків відпочити, а ти мене одразу змушуєш працювати.

Олексій після лазні попоїв, відкрив пляшку, яку з собою привіз, і почав скаржитися на життя. За цілий день мати з батьком змучилися, а Олексій все говорив – то про велику квартиру з дорогими меблями, то про породистого собаку, тільки жінки все якісь неправі й працювати набридло.

Батьки не витримали, пішли спати. Олексій образився і заявив, що поїде до сестри – тут йому нудно. Мати почала благати не сідати за кермо, ключі від машини відняла. Олексій ледь двері кулаками не прорубав, зайшов до кімнати і увімкнув телевізор на всю гучність.

Люди похилого віку лежать, хочуть спати, але заснути не можуть через шум. Батько зайшов до сина, побачив, що той вже хропить. Тоді він вимкнув телевізор і ліг спати.

Наступного ранку Олексій пішов у ліс прогулятися. Замерз там і радів теплу та гарячому чаю, коли повернувся додому. Про вчорашнє навіть не згадав. А у матері вже весь день боліла голова.

Батьки зібрали сину сумку з сільськими гостинцями, Олексій не став відмовлятися.

– Скільки всього ви поклали! Дружина зрадіє, адже вона ніколи таких смачних компотів не пробувала. У нас все є, звісно, але ж ображати я вас не хочу, тому візьму. Тільки забув вам подарунки на Новий Рік привезти, ну нічого, наступного разу привезу.

Мати витерла сльозу і сказала:

– Більше, сину, до нас не приїжджай! Ми тебе любимо, хвилюємось, але на дивані можеш полежати і вдома, там же й телевізор подивитись, який кращий за наш.

Олексій зрозумів, що образив батьків, але не знав, що сказати. Попрощався рукою, сів у машину і поїхав до міста, де на нього чекала звична суєта.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

десять − 7 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**

“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...

З життя1 годину ago

Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before

I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...

З життя7 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.

**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...

З життя7 години ago

The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet

A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...

З життя15 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.

Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....

З життя15 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.

When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...

З життя17 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.

That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...

З життя18 години ago

On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection

**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...