З життя
«Ми взяли тринадцятирічного хлопчика, але чоловік розгубився під час його першої ванни і вигукнув: ‘Ми повинні його повернути!’»

Ми взяли до себе трирічного хлопчика, але мій чоловік панікував під час першого купання й сказав: «Треба його повернути!»
Мрія про дитину була такою сильною, що заповнила кожен куточок серця Олени та Ігоря, змушуючи їх робити все можливе, щоб вона здійснилася.
Після багатьох невдалих спроб завагітніти й чималих грошей, витрачених на лікування та ЕКЗ, вони усвідомили, що власної дитини у них не буде.
Тому вони вирішили усиновити. Але це виявилося не так просто.
Оскільки Ігор був дуже зайнятий у бізнесі, Олена сама керувала процесом: звязувалася з агентствами, заповнювала документи, переглядала списки дітей, які потребували люблячого дому.
Коли вона передивлялася анкети, одна дитина, приблизно трьох років, привернула її увагу.
Спочатку вони хотіли взяти немовля, але шансів було мало, тому вирішили відкрити серце й дім для малюка.
У дитини, яку обрала Олена, були найпрекрасніші очі, кольору неба. Дивлячись на фото того солодкого малюка, вона відчула, ніби знає його вічно.
Після обговорення з Ігорем вони забрали Сашка додому.
Він був наймилішим хлопчиком. Більше того, він швидко звик і навіть почав називати Олену мамою вже за перші тижні життя з нею та Ігорем.
Все було ідеально.
Найбільше бажання Олени стати матірю нарешті здійснилося, і вона почувалася найщасливішою у світі. Життя було прекрасним, і вона дякувала долі, що все склалося якнайкраще.
Але одного вечора все змінилося.
Сашко збирався купатися, і Ігор запропонував самому помити малюка. Олена була рада, що чоловік так включився у свою нову роль, і думала, що час, проведений батьком і сином наодинці, зміцнить їхній звязок.
Але лише Ігор допоміг Сашкові роздягнутися й залізти у ванну, раптом вигукнув: «Треба його повернути!»
Олена завмерла. «Що відбувається?» спитала вона.
«Ігорю, як можна повернути дитину?»
Але Ігор був рішучий. Він сказав, що весь цей досвід його пригнічує, і він не готовий до такої зміни у житті.
Олена була в розпачі. Вона не могла повірити словам чоловіка. Не схоже, щоб його почуття змінювалися так раптово. Щось підказувало їй, що він не розповідає всієї правди.
Ніч була довгою. Олена не могла спати. Але потім їй спало на думку.
Вона помітила, що у Сашка є родимка на ступні так само, як у Ігоря. Вона пішла до кімнати сина й уважно оглянула родимку. І зрозуміла: вони майже ідентичні.
Вранці вона запитала Ігоря, чи не хоче він щось сказати. Він зізнався, що хоче повернути Сашка, тому що підозрює, що це його біологічний син. Коли він побачив родимку, його охопив жах.
Правда була в тому, що Ігор мав роман із жінкою, яку зустрів у барі. Він запевнив, що це був лише миттєвий звязок, але зрада сталася саме тоді, коли Олена була найвразливішою під час болісних процедур ЕКЗ.
Було очевидно, що Ігор шкодував про порушену довіру дружини, але зрада була тим, з чим Олена не могла змиритися. Вона більше не хотіла жити з ним.
Ігор не зник із життя сина повністю, але їхні стосунки обмежилися рідкими візитами та подарунками на день народження поштою.
Олена усвідомила, що вжила правильного рішення для себе та Сашка. У той момент, коли вона зрозуміла, що Ігор готовий відмовитися від власного сина, щоб приховати правду про свою зраду…
