З життя
Ми з чоловіком небідні, купили сину квартиру і машину, але він не спілкується з нами.
Разом із чоловіком ми не бідні люди: купили квартиру і автомобіль для сина, але той із нами більше не спілкується. Свого онука ми вперше побачили, коли йому було 3 роки. Це прикра ситуація, особливо коли сваха має змогу бачити його будь-коли.
Коли наш син одружився, я була дуже щаслива. Я хотіла, щоб його дружина стала частиною нашої родини. Я раділа з того, що тепер у мене буде ще й донька. Але згодом виявилося, що невістка віддалила сина від нас. Багато разів я чула історії про те, як діти змінюються під впливом когось, але ніколи не думала, що це станеться у моїй родині.
Ми звичайна родина: мій чоловік і я — пенсіонери, колишні інженери. Ми вклали в сина все, що мали. Він закінчив школу з високими результатами, точні науки давалися йому легко. Інтелектуально розвинений, спортивний, красивий. Закінчив медичний університет. Ми побажали йому найкращого, влаштували роботу в місцевій лікарні та на Медичній Академії.
У 27 років він мав усе: освіту, добре оплачувану роботу, нашу підтримку та захоплення. Проблем із ним ніколи не було. Що стосується його вибору дівчат, то були різні, але потім син щиро закохався. Здавалося, що і дівчина закохалася, але, з невідомої причини, вийшла заміж за іншого. Син це дуже переживав, але недовго. Пізніше познайомився з іншою жінкою, але і з нею не склалося. Це було дуже важко для нього, він дуже переживав. Ми з чоловіком намагалися його підтримати, але кожен повинен сам вирішувати свої проблеми… Подальші зустрічі з дівчатами зрештою привели його до тієї єдиної.
Вона повідомила йому про свою вагітність, і вони зразу ж почали жити разом. Ми з чоловіком раділи з ними, але виявилося, що марно. Дівчина виявилася хитрою, намагалася усунути нас із життя сина. У якусь мить він перетворився на людину, яка не хоче бачити своїх батьків. Виконував лише її накази. Мені здавалося, що він нас ненавидить.
Ми вперше побачили нашого онука, коли йому було 3 роки. Потім знову тиша. Її мати весь час проводить з ними. Син забув усе, що ми для нього зробили. Мої очі не висихають від сліз. За словами наших друзів, вона повністю взяла над ним контроль.
Чи повинні такі речі відбуватися у XXI столітті? Не можу повірити, як мій син став таким егоїстом. Він дуже змінився і з кожним днем усе більше віддаляється від нас. Не знаю, що робити, мій чоловік теж безсилий. Ми не хочемо втратити єдину дитину.
The Charming Foreign Countryside Cottage
The Foreign Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a country cottage. After turning fifty, Peter felt a strong...
The Charming Foreign Countryside Cottage
The Old Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a countryside cottage. After turning fifty, Peter felt a deep...
Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.
Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...
The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.
The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...
Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.
“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...
Galina Peters’ Fingers—Glossy Red and Clawing at the Paper—Reached for the Envelope, Making Everyone Jump as Spoons Clattered on Plates. But the Notary Firmly Placed a Hand Over Hers.
The moment Eleanor Whitmore lunged for the envelope, everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, polished a glossy...
When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket
**Diary Entry** When the rumble of the Jaguars engine finally faded into the trees, the silence pressed down on me...
Whispered Viktor in the Kitchen: ‘Mum… I’ve Been Meaning to Tell You This for a Long Time.’
“Mum,” began Victor quietly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to talk to you about something...