Connect with us

З життя

Ми з дружиною звернулися до всіх лікарів, навіть до віщунів та цілителів.

Published

on

Я зі своєю дружиною обійшов усіх лікарів, навіть були у віщунів та цілителів. Ходили до церкви, молилися. Зрештою, руки почали опускатися…

Дружина покинула мене. Тепер життя майже неможливе для мене, залишився наодинці зі своїми думками. Порятунок я знаходжу лише в роботі. Іноді втішаюсь алкоголем. Я не погана людина, мені 28 років, не палю, рідко вживаю алкоголь, але в останній час лише це приносить полегшення.

Я навчався на юридичному факультеті. Завдяки батькам ми з дружиною оселилися в двокімнатній квартирі. У нас були престижні посади і гарна зарплата. Життя йшло добре, ми розумілися з дружиною і нам нічого не бракувало.

Моя дружина – неймовірна жінка. Красива, скромна, приємна. У будинку завжди чисто і порядок. Після роботи я з радістю повертався додому, де на мене чекала дружина зі смачним обідом.

Багато хто з вас сказав би: “Чого тобі не вистачає? Багато хто мріє про таке життя! Живи і не жалійся.”

Але я більше не хочу радіти життю. Я страждаю від безпліддя. У ранньому дитинстві я хворів на свинку. Пам’ятаю лише, що довго лежав у лікарні і не ходив до школи. А тепер, через 20 років, хвороба нагадала про себе.

Ми з дружиною обійшли всіх лікарів, навіть були у віщунів та цілителів. Ходили до церкви і молилися. Зрештою, ми зрозуміли, що нічого більше не можемо зробити, бо в моєму випадку ця хвороба була невиліковною.

Дружина почала мене уникати, не проводили разом вечори. Ми сиділи в різних кімнатах, вона читала книги, я дивився телевізор. Коли вона сказала, що подруга запропонувала їй роботу в Києві, і вона хоче почати нове життя, оскільки ще молода.

Наступного дня вона зібралася і поїхала. Про свою хворобу я дізнався лише через два роки після одруження. Я не знав, що це може так ускладнити наше життя.

Тепер я згадую сумні очі моєї мами, коли ми брали шлюб, і її слова: “Ох, діти, що я роблю!”

Тоді я не звертав на це уваги, а тепер розумію жахливе значення цих слів. Я чудово розумію, що життя не закінчується. Десь у нашому прекрасному місті є самотня жінка з дитиною на руках, для якої я міг би стати чудовим батьком.

Але я не хочу шукати жінку насильно. Спочатку я хочу вилікувати своє серце і подолати втрату від шлюбу, в якому ми прожили 5 щасливих років. Я розумію мою дружину, яка хоче мати дітей, а я цього дати не можу. Дозволити їй зраду? Усиновити дитину? Вона хоче бути матір’ю своєї дитини.

А якби я знав про свої проблеми ще до одруження? Як би тоді розвивалося наше життя? Чи залишилася б вона зі мною або пішла б одразу?

Чому мама так довго приховувала від мене про мою хворобу? Якби я знав, усе могло б бути інакше. З одного боку, я розумію маму – вона хотіла, щоб я був щасливим. Але чи можна бути щасливим за таку ціну? У кожного з нас є своя правда. Можливо, це просто певний тест для мене. Я борюся з своїми думками. А вдома все ще тихо і сумно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − шість =

Також цікаво:

З життя53 секунди ago

Он умолял о ребёнке, а сбежал к маме, когда сыну исполнилось три месяца

Меня зовут Анфиса, и до сих пор не могу прийти в себя. Мой муж, тот самый человек, который умолял завести...

З життя5 хвилин ago

«Ты всегда всем недовольна!» — сорвался я, а назавтра она отомстила самым подлым образом

“— Да вам вечно всё не по нраву!” — вырвалось у меня в адрес тёщи. А назавтра она отплатила мне...

З життя13 хвилин ago

Невестка запретила видеться с внуком из-за отказа нянчить её сына

Сегодня запись в дневнике будет тяжёлой. Мне, Василию Петровичу, уже за шестьдесят, а я не могу понять, как так вышло,...

З життя17 хвилин ago

Меня лишили общения с внуком из-за отказа нянчить его непослушного ребёнка

Меня зовут Татьяна Николаевна. Мне шестьдесят четыре года. Всю жизнь я старалась быть хорошей матерью, честным человеком, не лезть в...

З життя19 хвилин ago

Муж заботится обо всех, кроме своей семьи

Меня зовут Тамара, и вот уже семь лет я замужем за Олегом. Мой супруг — человек мастеровитый, с доброй душой...

З життя54 хвилини ago

Моя сестра считает, что мамина квартира только для неё — прошу вашего совета!

**Дневник. Разделённая семья** В тихом городке под Воронежом, где старые берёзы шепчут о былом, мне в 37 лет приходится переживать...

З життя1 годину ago

Почему я прекратила общение с матерью из-за её поддержки моего бывшего мужа

Моя мама давно расставила все точки над «ё», прежде чем я окончательно разорвала отношения с первым мужем. Она возвела его...

З життя1 годину ago

Пожилая женщина с узелком в руках готовилась к одиночеству, но впереди её ожидало счастье

**Дневник. 15 октября.** Жизнь умеет больно ударить в любом возрасте. Но в старости особенно. Когда кажется, что всё уже отдано,...