З життя
Миша на дачі: несподіваний гість
На дачі завелася миша. Лариса каже, що я, як чоловік, повинен “зловити цю пакость, поки вона не з’їла нашу дачу.” Я лише уточнив, чи повинен мишей ловити кіт, чи все ж таки я.
У відсутність кота його обов’язки переходять до мене, пояснила Лариса. Спати, їсти і гадити я вже навчився, прийшов час полювати. Чи я не чую запах дичини? Де мої інстинкти? Для мене дичина починається з ведмедя. Але Лариса не хоче чекати, коли з шпарин полізуть ведмеді. Вона пригрозила покликати на допомогу сусіда Івана.
Цей Іван псує мені всю дачу. І траву косить як Зевс, і корів не боїться, і дрів краде краще за мене. Тепер він ще й мишолов. Я купив дудочку на зразок тієї з казки про Гаммельн.
Зіграв «звідки йде дитинство», потім полонез Огінського. Миша не відреагувала. Зате прийшла сусідка, запропонувала добити того, кого ми тут ріжемо. Тоді я зібрав пастку з труб і противаг. Інструкцію знайшов на ютубі. Відео називається «40 мишей за три хвилини». Принаду ми купили в магазині. Лариса вибрала для миші кукурудзяні палички за 1 євро. Я сказав «жирно буде» і взяв вівсяні пластівці за 30 центів. Продавчиня вирішила, що я жалію для Лариси кукурудзи.
Вона вперше побачила такого скнару. Ютуб малює мишей тупими створіннями. Це не більш ніж голлівудський стереотип. Справжня миша знає фізику і вміє читати. Вона екстраверт, виходить до нас подивитися на вогонь в каміні, сідає в центрі кімнати. Пастку з труб і палок вона відвідала, все з’їла і вийшла з почуттям глибокої вдячності. Тоді я купив пастку з клейкого картону.
Миша мала б прилипнути. Все розклав, насипав пластівців. Миша з’їла і картон, і клей, і пластівці. Такий чудовий апетит у людини. Я вивчив всі види капканів. (Деякі б’ють по пальцях просто так, від нудьги). Я ночував на кухні з арбалетом.
Чув іронічний сміх з-під каміна. Для нас з мишею ця дача стала надто тісною. А потім вона потонула. В унітазі. Сама. Коли у Лариси гарний настрій, вона каже, що миша хотіла пити і послизнулась.
Якщо Ларису розсердити, то миша втопилась, бо жити зі мною нестерпно. Насправді, спрацювала дудочка. Не відразу, бо я не Діззі Гіллеспі, і не можу топити клієнтів з двох нот.
Так вперше хтось помер від моєї музики, як і передбачала Лариса.
Settling In Comfortably
Ellie had always lived, as the saying goes, by the book, trudging along a dull, overused lane with her head...
I’ve had enough of dragging you all along! Not a penny more—sort yourselves out and eat however you please!” Yana exclaimed, throwing down the cards.
Enough! Im done carrying the whole lot of you on my back! No more penniesgo feed yourselves however you wish!...
Everyday Heroes
The street was bustling today, as it always is in spring when the city finally feels the warm sun after...
Her Boss
Her boss Sally was hurrying to the office, dreadfully lateshe imagined the nightmare of standing before the editorinchief without having...
You’re Nothing But a Burden, Not a Wife,” My Mother-in-Law Froze the Room With Her Words as I Served Tea, Oblivious to the Fact That I Had Cleared Her Debts.
Youre a burden, not a wife, my motherinlaw announced, her voice cutting through the chatter as I was refilling the...
The Wise Mother-in-Law
The old matriarch, Margaret Whitcombe, tended to her potted ferns on the sill, each leaf glistening like tiny lanterns. Suddenly...
Feel free to speak poorly of your mum all you want, but if you dare utter a single word against my mother that rubs me the wrong way—you’ll be out of my flat in an instant! I won’t be walking on eggshells around you, my dear!
Go on and trash your mum all you like, but if you utter another word about my mother that I...
I Gave Birth to Triplets, and My Husband Panicked and Fled — He Didn’t Even Show Up to Meet Us at the Hospital.
Im Thomas Miller, a farmhand from the little village of Somerby in North Yorkshire, and Ill tell you how Valerie...