Connect with us

З життя

На початку стосунків він чітко дав зрозуміти: допомога по дому не входить у його плани.

Published

on

На початку наших стосунків Дмитро чітко дав зрозуміти: він не збирається брати участь у домашніх справах. Він заявив, що заробляє гроші та утримує сім’ю, а всі обов’язки по дому — це моя справа. Тоді, засліплена коханням, я погодилася на цьому, певна, що впораюся сама.

Із роками накопичилася втома. Я працюю на рівні з чоловіком, але крадькома, коли повертаюся додому, мене чекає нескінченна робота: при крадькома прибирання, крадькома готування, прання, допомога дітям із завданнями. Дмитро ж після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину. Мої прохання про допомогу він відкидає, нагадуючи про нашу домовленість. У крадькома моменти розпачу я ділилася переживаннями із сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я знала про позицію Дмитра заздалегідь і сама на неї погодилася. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо він вважає свою дух по-своєму слушною.

Після народження дитини ситуація загострилася. Я сподівалася, що батьківство змінить Дмитра, але він залишився тим самим. Усї турботи про немовлю легли на мені. Він виправдовувався стомою та важливістю своєї справи, стверджуючи, що фінансове забезпечення сім’ї — його головна місія. Я почувалася самотньою та незrozумілою. Розмови з подругами лише підсигла посилювали мій розпач: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми й по дому. Я почала порівуд поривнювати своє життя з їхнім, і образа рости.

Одного дня, не витримавши, я вилила Дмитру все, що накипіло. Він вислухав, але його відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився й не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, вирішуй сама, як жити далі.» Ці слова болісно вдарили по душі. Я зрозуміла, що сподівалася на зміни, які ніколи не стануться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи відважитися на радикальні зміни. Я знаю, що варта поваги та підтримки. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радості, а й тягар сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 17 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Подарунок долі: як новорічний сюрприз створив родину

**М’ясорубка доли: або як новорічний подарунок став початком родини** — Тарасе, а що це за махіна така? — Оксана здивовано...

З життя34 хвилини ago

Втеча заради спасіння: як моя мама ледь не зруйнувала наші стосунки

**Щоб врятуватися: як моя мама ледь не зруйнувала наш шлюб** Сьогодні я пишу це для себе, щоб зрозуміти, як дійшло...

З життя55 хвилин ago

Гостеприимство в деревне: визит к родственникам

Долгая дорога из Испании Наконец-то я, Марина, добралась до родной деревни после изматывающего перелета из Испании. Чемоданы, аэропорты, бесконечные ожидания...

З життя1 годину ago

Большая квартира в сердце исторического района: семейные тайны мужа и его матери.

У моего мужа и его матери есть просторная четырёхкомнатная квартира в старинном доме в самом сердце Москвы, на Арбате. Вместе...

З життя1 годину ago

Узурпована свобода: подорож одного флакончика

Переможені свободою: історія одного флакончика З Олегом ми знайомі багато років, але справжня дружба спалахнула лише пару років тому. Обоє...

З життя2 години ago

Я підтримую колишню невістку, а син вважає це зрадою

— Олена, нащо ти в це в’яжешся? — пошепки питають подруги. — Вона тобі ніхто. Одружиться ще раз — і...

З життя2 години ago

Несподіване одруження: як я став чоловіком через спідню білизну та впертість

Випадковий шлюб, або як я став чоловіком через трусики та звичайну впертість — Натягай швидше трусики та виходь! За п’ять...

З життя3 години ago

Щезни і не заважай”: Остання подорож матері

“Зникни і не заважай”: Остання дорога матері Прожили вони з Михайлом Іллічем життя довге, нерівне, як стара сільська дорога —...