Connect with us

З життя

На початку стосунків він чітко дав зрозуміти: допомога по дому не входить у його плани.

Published

on

На початку наших стосунків Дмитро чітко дав зрозуміти: він не збирається брати участь у домашніх справах. Він заявив, що заробляє гроші та утримує сім’ю, а всі обов’язки по дому — це моя справа. Тоді, засліплена коханням, я погодилася на цьому, певна, що впораюся сама.

Із роками накопичилася втома. Я працюю на рівні з чоловіком, але крадькома, коли повертаюся додому, мене чекає нескінченна робота: при крадькома прибирання, крадькома готування, прання, допомога дітям із завданнями. Дмитро ж після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину. Мої прохання про допомогу він відкидає, нагадуючи про нашу домовленість. У крадькома моменти розпачу я ділилася переживаннями із сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я знала про позицію Дмитра заздалегідь і сама на неї погодилася. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо він вважає свою дух по-своєму слушною.

Після народження дитини ситуація загострилася. Я сподівалася, що батьківство змінить Дмитра, але він залишився тим самим. Усї турботи про немовлю легли на мені. Він виправдовувався стомою та важливістю своєї справи, стверджуючи, що фінансове забезпечення сім’ї — його головна місія. Я почувалася самотньою та незrozумілою. Розмови з подругами лише підсигла посилювали мій розпач: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми й по дому. Я почала порівуд поривнювати своє життя з їхнім, і образа рости.

Одного дня, не витримавши, я вилила Дмитру все, що накипіло. Він вислухав, але його відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився й не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, вирішуй сама, як жити далі.» Ці слова болісно вдарили по душі. Я зрозуміла, що сподівалася на зміни, які ніколи не стануться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи відважитися на радикальні зміни. Я знаю, що варта поваги та підтримки. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радості, а й тягар сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − 16 =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Чи знову рис і яйце? Скільки ж можна терпіти таке життя!

— Знову гречка з цибулею, мамо? Хіба це їжа? — вибухнув він, скривившись. Мати здригнулась, і ложка вискочила з її...

З життя17 хвилин ago

Любовница без удачи: Когда брак обходит стороной до тридцати

Елена была несчастна в любви. До тридцати лет просидела в девках, а потом смирилась: нужно искать мужа, хоть какого-нибудь. О...

З життя25 хвилин ago

Зрада на весільному бенкеті

Олена Миколаївна постукала у двері квартири сина та невістки. Її переповнювала радість — хотіла показати фото з розкішного весілля молодшої...

З життя28 хвилин ago

Чому ти просиш мене розділити спадок?

**Щоденник** Вечір у нашому затишному домі у Львові був спокійним. Я, Соломія, щойно закінчила мити посуд після вечері, мій чоловік...

З життя28 хвилин ago

«Подарунок» свекрухи, що зруйнував нашу першу радість

Ось перероблена історія у українському культурному контексті: Михайло й Соломія влаштували весілля на широку ногу. Святкували у ресторані, запросивши шістдесят...

З життя45 хвилин ago

Тінь підозри на заміському горизонті

Тінь підозр на дачному обрії Ганна, сидячи у своєму затишному будиночку в передмісті Білої Церкви, перегортала старий блокнот у пошуках...

З життя46 хвилин ago

Загадка омріяного презенту

**Таємниця обіцяного подарунка** У просторній залі ресторану в самому серці Львова гуляли весілля Соломії та Дмитра. Гості скакали, музика ллється,...

З життя1 годину ago

Подарунок на річницю, що змінив моє життя назавжди

Свято подарунку, який перевернув моє життя Соломія уважно розглядала своє відображення у дзеркалі. Сьогодні вона була особливо гарна: акуратна зачіска,...