Connect with us

З життя

«Надежда на прощение: история отца, потерявшего всё»

Published

on

**«Не бросай старика»: история отца, оставшегося в одиночестве, но не потерявшего надежду**

Андрей зашёл к матери без предупреждения.
— Сынок, ты как?! Почему не позвонил? — встрепенулась Татьяна, увидев его на пороге.
— Да просто мимо шёл, подумал — загляну, — пожал плечами он.

Она проводила его в кухню, поставила чайник. В его глазах читалось что-то неладное.
— Андрюш, что-то случилось? — спросила она, пристально глядя на него.
— Мам… отец написал, — тихо сказал он, передавая телефон.

Она прочитала сообщение, и сердце её сжалось:
*«Сын, нужно поговорить. Приходи в субботу, с братьями. Речь о наследстве. Твой отец.»*

Годы назад Татьяна пришла на работу в слезах. Коллеги бросились к ней, но она лишь махнула рукой:
— Бросил. Ушёл к молодой.

— Как так?! Ведь столько лет вместе!
— А ему мало. «Ты мне не жена, — сказал, — а соседка, мать моих детей». Развёлся.

— Может, слишком надоедала? Мужики этого не терпят…
— Да что ты! Я и так на него времени не тратила — дети, дом, работа… А он… просто всегда ветер в голове. Пока денег не было — сидел тихо. А как разбогател — сразу «любовь» нашёл.

После развода он переехал к молодой сотруднице. Был и роман, и роскошь. А потом… как в плохом сериале. Работа пошла под откос, деньги кончились — и «любовь» его бросила.

— Забери свои вещи со двора, пока не выкинули! — заявил ей новый кавалер его пассии.

Сергей, раздавленный, вернулся в домик к своей старушке-матери. Там и остался. Ни семьи, ни денег — только горечь. Пытался завести отношения, но мать его, озлобленная, всех отвергала. Так и застрял в одиночестве.

А сыновья росли. Старший, Андрей, — надёжный, женился, растил детей. Средний, Михаил, — добряк, выучился на врача, женился. Младший, Павел, — весёлый, жил для себя.

И вот отец напомнил о себе. Братья пришли. Квартира была в запустении, а он — седой, сгорбленный, будто жизнь выжала из него душу.
— Садитесь, — прохрипел он. — Ноги мои уже не те. Мать ваша умерла. Я один. Квартира — ваша. Только… не бросайте.

Братья переглянулись. Им стало жаль его, но вечером, у матери, начался спор.
— Отдайте мне доли, — сказал Андрей. — У меня семья, детям нужна жилплощадь.
— А у нас ипотека! — возразил Михаил. — Хочу продать свою часть.
— А я что, не сын?! — вспыхнул Павел. — Моя доля — моя!

Голоса гремели. Татьяна не верила своим ушам — её мальчики, всегда дружные, теперь чуть не дерутся из-за наследства.
— Хватит! — крикнула она. — Квартиры ещё нет, а вы уже враги?!

— Мам, прости… — первым сдался Андрей.
— Да ладно, — буркнул Михаил. — Сами справимся.
— Мне и не надо ничего, — пробормотал Павел. — Просто обидно.

Тогда Татьяна сказала:
— Я продам свою квартиру, деньги поделю между вами. Пусть никто не в обиде.

— Мама! — хором вскрикнули они. — Нет! Ты здесь всю жизнь прожила! Мы разберёмся!

Она заплакала. Но не от горя — от счастья. Её сыновья разные, но сердца у них родные. И вся её борьба за них — не зря.

Теперь она знала — в её семье снова мир.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × три =

Також цікаво:

З життя42 хвилини ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який всіх приголомшив!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки тихим золотистим ранком. Сонячне проміння пробивалося крізь вікно...

З життя2 години ago

Санітарка облила голову завідуючому відділенням через відмову прийняти пораненого жебрака в брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні простягнувся нудно, немов час застиг, а повітря згустилося від запаху антисептиків і ліків. У куточку медсестринської,...

З життя3 години ago

Відтінки щастя

**Відтінки щастя** О, привіт, друже, промовив Андрій, впускаючи до хати свого друга дитинства Тараса, який мешкав у місті. Здоровенькі були,...

З життя3 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Регіна були у небесній радості: Та невдовзі дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясмин почала затьмарювати їхнє щастя

Коли народилася їхня донька Олеся, Андрій та Марія були в найвищому блаженстві. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Зірки...

З життя4 години ago

Мене кинула власна матір біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька, яку колись віддала.

Коли мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через двадцять пять років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи,...

З життя4 години ago

Санітарка облила завідувача відділення нечистотами через відмову прийняти пораненого жебрака у брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні тягнувся нескінченно, ніби час застиг, а повітря стало густим, насиченим запахом антисептиків. У кутку медсестринської, освітленій...

З життя4 години ago

Дві душі в одному серці

Одна душа на двох Коли в родильному будинку Маряні принесли дві однакові дитинки, вона спершу трохи злякалась. Хоча вона й...

З життя5 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Ореста були у захваті: але незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясминки затьмарила їхнє щастя

Коли їхну доньку Світлану народилася, Олексій і Марія були у небесній радості. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретриверa Зірки...