Connect with us

З життя

Наприкінці вечора офіціантка здивувала: усе вже оплачено закладом, і сума була немаленька

Published

on

Коли ми навчалися у школі, витворяли чимало дурниць. Напевно, це один із найсвітліших етапів у житті кожної людини. Стільки спогадів, відкриттів та іноді розчарувань. Цього року минає вже 20 років, як ми закінчили школу. Оскільки я завжди була найініціативнішою у класі і підтримувала зв’язок із більшістю однокласників, то й організацію зустрічі взяла на себе.

Клас у нас був невеликий, тому роздати запрошення було нескладно. Хтось обіцяв прийти, хтось відмовився через життя за кордоном, але більшість усе ж сказала, що буде. Єдиний, кого я не могла знайти, був Андрій. Він зник одразу після випускного, і ніхто з нас не знав, як склалася його доля.

У школі ми з Андрієм дружили, сиділи за однією партою. Він добре навчався і допомагав мені з уроками, але це не рятувало його від насмішок. Проблема була в тому, що Андрій виріс у малозабезпеченій родині. Батька в нього не було, мама працювала на скромній роботі, тому хлопець часто ходив у поношеному одязі й носив старий портфель. Мені це не мало жодного значення, але для інших це було наче сигнал для глузувань.

Андрій завжди уникав конфліктів і не реагував на провокації. Людиною, яка його захищала, була лише я. Не дивно, що він мало з ким підтримував зв’язок зі школи, і навіть наше спілкування якось раптово обірвалося.

Коли я вже втратила надію знайти старого друга, доля зробила подарунок. Якось я випадково зустріла його маму – Василину Петрівну. Вона виглядала напрочуд добре, тому я її спочатку навіть не впізнала. Ми розговорилися, і вона розповіла, що Андрій живе в іншому місті. Коли я поділилася, що організовую зустріч, вона дала мені номер телефону сина. Тим же вечором я йому зателефонувала.

Обернувшись у слухавці знайомий голос, Андрій одразу мене впізнав і, здається, щиро зрадів. Ми довго говорили про життя, спогади зі школи. І тоді я розповіла, чому, власне, подзвонила. На мій подив, Андрій сказав, що обов’язково прийде. Невже роки змили з пам’яті усі ті пережиті неприємності?

У визначений день ми зустрілися у добре відомому ресторані нашого міста. Хтось змінився до невпізнання, а деякі залишилися такими ж, як і раніше. Однокласники із захопленням ділилися своїми історіями та досягненнями, змагаючись, хто з них краще влаштував своє життя. У кого сім’я, у кого діти, а хтось ще лишався у пошуках.

Я почала тривожитися, що Андрій може не прийти, як раптом ресторанні двері відчинилися, і він увійшов. Чесно кажучи, я його навіть не впізнала відразу: високий, підтягнутий, одягнений в елегантний костюм. Він просто випромінював впевненість і харизму. Однокласниці тільки й зробили, що витріщилися з відкритими ротами. Протягом усього вечора Андрій залишався надзвичайно стриманим і ввічливим. Коли його запитували про життя, він лише скромно казав, що «на життя вистачає». Проте довго сидіти він із нами не міг — послався на термінову справу, ввічливо перепросив і покинув компанію.

Під кінець вечора, коли я попросила рахунок, офіціантка повідомила, що рахунок вже оплачений — точніше, заклад його взагалі скасував. Лише уявіть, яка це була щедрість, бо сума рахунку вийшла досить значною. Я вирішила з’ясувати, у чому справа, коли офіціантка остаточно приголомшила всіх:

— Ну ви ж сиділи разом із Андрієм Олеговичем, нашим власником. Це саме він дав вказівку не брати з вас грошей.

Оце так сюрприз! Андрій зміг показати, наскільки життя може змінитися. Доля покарала його кривдників найкращим способом.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − 6 =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Перехожі помітили маленьку дівчинку, яка стояла одна на вулиці, і викликали поліцію — вона запевняла, що голоси підказали їй піти, а потім вказала на будинок в кінці вулиці

Прохожі помітили маленьку дівчинку, що сама стояла на вулиці, та викликали поліцію. Вона розповіла, що «голоси» наказали йти, показавши на...

З життя49 хвилин ago

Хлопчик зателефонував до поліції та розповів, що його батьки у кімнаті займаються чимось підозрілим: поліцейські вирішили перевірити і виявили жахливу правду.

Хлопчик подзвонив у поліцію та сказав, що його батьки у кімнаті щось роблять: правоохоронці вирішили перевірити та виявили щось жахливеДзвінок...

З життя1 годину ago

Мій маленький брат відмовляється спати в своєму ліжку — він стверджує, що корова знає таємниці ночі

Мій молодший брат не хоче спати у своїй ліжку стверджує, що корова знає всю правду.Він завжди був найбруднішим і найгаласливішим...

З життя2 години ago

У зоопарку малюк опинився просто у клітці з левом…

У зоопарку хлопчик опинився у лев’ячій клітці Натовп, скам’янілий від жаху, назавжди запамятав те, що трапилося далі.Звичайний день у зоопарку:...

З життя2 години ago

Як 83-річна бабуся стала рятівницею для мене та мого немовляти, коли нас не впустили на посадку

Мене з малюком не допустили на рейс але на допомогу прийшла 83-річна жінкаЦе було жахливо. Чотири дні тому моя дружина...

З життя3 години ago

Перемога обману: новий шанс

Зрада, дубль два Вероніка й Тетяна їздили на роботу разом. Тетяна за кермом відповідальна, стримана, з гарними рисами обличчя. Вероніка...

З життя3 години ago

Собака виявив заховану небезпеку: приголомшливе відкриття в дитячому візочку

Собака розкрив таємницю: шокуюча знахідка у дитячому візкуЯ поліцейський, звиклий до щоденних обходів. Разом зі мною був Макс, німецька вівчарка...

З життя3 години ago

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але вона не передбачала такого несподіваного розвитку подій

Моя свекруха облила мене відром води, щоб розбудити, але результат її шокував.Два роки минуло з мого весілля, а свекруха досі...