Connect with us

З життя

Наш новий сусід розповів, чому не може знайти собі дружину, адже його цікавлять лише молодші жінки

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поділився, що не може знайти собі дружину, лише жінки 40-річні до нього “чіпляються”…

Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом. Ну як познайомилася, спочатку в ліфті ми з ним віталися, потім я підперла йому двері під’їзду, коли він заносив кухонний гарнітур по частинах із машини в будинок. Кухня, яку він привіз, була якась дивна, б/в, дуже потерта, і коли він її заносив, з неї сипалися тирса, але я не звертала на це уваги. Мало що у кого може бути… Сусід сказав, що цю кухню йому віддав друг, вона в гаражі у нього стояла, ще сказав, що завтра диван звідти перевезе, але для цього газелька потрібна. Потім він запросив мене на чай, щоб подякувати за допомогу, але я відповіла, що мого чоловіка це може не влаштувати, і більше він мене не запрошував. Ми не один раз ще з ним зустрічалися в ліфті, і він завжди був привітним, намагався пригощати то морозивом, то яблуком, але я чемно відмовлялася. Спокійний та ввічливий чоловік, не потворний, загалом, звичайний. З вікна я бачила, як він на своїй старенькій машині приїжджає та від’їжджає у різний час доби, іноді зникаючи з поля зору на тиждень-другий. “Мабуть, має невизначений графік роботи”, думала я.

Пізніше ми розговорилися на лавочці біля будинку. Сусід вийшов покурити, а я очікувала доставку товарів на свіжому повітрі. Слово за слово, він почав розповідати про себе, що в нашому будинку купив собі двокімнатну квартиру в кредит за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, а зараз заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів і т. д. Працює один. Він розлучений і, як заведено, поскаржився мені на колишню дружину, двох її дітей, яких він виростив, навчив та поставив на ноги, а потім вони його відправили із дому. Своїх дітей у нього немає. Придбати житло йому допомогла сестра, що мешкає в Києві, яка й дала гроші на перший внесок для кредиту. Але, у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають йому неохоче, і він після здачі об’єкту тижнями ходить, випрошуючи свої гроші. А кредит потрібно платити вчасно. І ще ж якось їсти потрібно. От і зараз він голодний, і холодильник у нього відключений. Зазначу, що він за час з нашої останньої розмови помітно схуд. В цей момент приїхала моя доставка, і я зайшла з нею додому, попередньо сказавши чоловікові мене зачекати. Дома я зібрала та склала в сумку продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшечку олії і ще щось, винесла та віддала сусідові. Видно було, що він щасливий; радісний, він став відвертим, і я змогла задати йому цікаві для мене питання.

– Як, з такими нестабільними заробітками, ти виплачуєш кредит? – запитала я.
– Коли підходить дата платежу, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона переводить гроші, це ж була її ідея з кредитом, нехай допомагає.
– А комунальні також сестра оплачує?
– Ні, комунальні накопичуються.
– Чому ти не вибрав квартиру дешевшу, адже можна було купити за 1,7 мільйона однокімнатну на окраїні, і щомісячний платіж та комунальні були б менші?
– Так я хочу одружитися, у мене діти підуть, потрібно більше місця, і житло я взяв поряд з дитсадками та школами. Мені б ось ще господарську працьовиту дружину в дім знайти, але поки не щастить, всі жінки 40-річні чіпляються…
– Жінки у сорок років? – щиро здивувалася я, дивлячись на його вже сивіючу голову…
– Ну так, жінки, вони вже й не народять нікого.
– А яка тобі потрібна, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то тринадцять років різниця з тобою – це вже добре?
– Мені потрібна жінка до 30 років, здорова, щоб і народжувала, і працювати могла на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора міняти, поизносилась, а в ній дітей майбутніх возити потрібно.
Тут я спочатку трохи застопорилася, а потім запитала, а навіщо така жінка 30-річній, коли вона може зустріти ровесника і разом будувати стосунки на рівних.
– Так вона життя не знає, молоденька, а я буду її виховувати, підказувати, як жити, щоб все вийшло.
На цих його словах я не втрималася і засміялася, кажучи, що можливо, йому спочатку себе навчити життю варто, а то у його 53 роки сестра йому гроші шле.
А про себе подумала, що ще й сусідка (я) їжею ділиться.
Він сказав, що нічого смішного в цьому немає, гордо встав і пішов, не забувши при цьому захопити мій пакет з продуктами.
Тепер, при наших зустрічах, він сухо вітається, і поки ми їдемо в ліфті, мовчить. Образився.
Знаю, що він поки живе один, і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок.
Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм адже вже під 40, а кому і більше років. Жінки.
А може й на краще, що він їх не обирає. Може, й зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × два =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

A Step into a New Life

A New Chapter Harriet stood at the window of her tiny rented flat in London, staring out at the shimmering...

З життя22 хвилини ago

We’ll crash at your place for a bit since we’re broke and can’t afford our own flat!” my friend told…

We’ll crash at yours for a while, we can’t afford to rent our own flat! said my friend. I’m a...

З життя53 хвилини ago

Marina Went to Her Parents’ House for New Year’s—And Her Husband’s Family Was Furious When They Realised They’d Have to Prepare the Holiday Feast Themselves

30th December This year, I did something Ive never dared before. I said no. I wonder if, years from now,...

HU1 годину ago

Idegenek ugyanazon a kanapén

— Gábor. Csend. — Gábor, én tudom. Rám nézett. És a szemében annyi minden volt. Nem szégyen. Nem bűntudat. Valami...

NL1 годину ago

Vreemden op dezelfde bank

— Bas. Geen antwoord. — Bas, ik weet het. Hij keek me aan. En in zijn ogen was van alles...

PL1 годину ago

Obcy ludzie na tej samej kanapie

— Olek. Milczy. — Olek, ja wiem. Spojrzał na mnie. A w jego oczach było wszystko. Nie wstyd. Nie poczucie...

ES1 годину ago

Extraños en el mismo sofá

—Alejandro. Silencio. —Ale, lo sé. Me miró. Y en sus ojos había de todo. No era vergüenza. No era culpa....

IT1 годину ago

Il naufragio sul divano di casa

— Ale. Silenzio. — Ale, io lo so. Mi ha guardata. E nei suoi occhi c’era di tutto. Non vergogna....