З життя
Не варто знущатися з людей із провінції!
Жорстоко сміятися з людей із села!
Я закінчила економічний факультет і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…
Перші робочі дні відкинули мене на роки назад, коли я складала вступні іспити, а потім і семестрові.
Ніколи не забуду, як насмішливо на мене дивилися інші дівчата – доглянуті, модні, з макіяжем, пихаті.
А я – бідолашна сільська дівчина, яка помирала з жаху, щоб не пропустити ранковий поїзд, не заплутатися з трамваями та автобусами й не запізнитися на іспити. Зовсім не думала про те, що вдягти і як виглядати.
Коли мене прийняли на навчання, мало що змінилося. Усі продовжували дивитися на мене зверхньо, сміялися, коли я взимку ходила в єдиних закритих черевиках.
село
Не має значення, звідки ти, важливо, якою людиною ти є
Вони проходили повз мене, як повз предмет, коли я стояла замерзла і дмухала на руки, щоб зігріти їх.
Спочатку мене нікуди не запрошували, а потім почали робити навпаки.
Завжди кликали піти з ними на каву або “перекусити”, знаючи, що у мене немає грошей, і – хоч-не-хоч – я відмовлю.
Ці глузування та образи зблизили мене зі Степаном, який, як і я, був із глибокої провінції, бідний, не модний, колега, що рахував кожну копійку.
З ним ми так і не стали парою, але ми досі друзі, справжні, покладаємося один на одного і допомагаємо.
Обидва виявилися міцними горішками – він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків і мати змогу їм допомагати.
Я мала влаштуватися в Києві, бо моя сестра живе неподалік, сама виховує племінницю і потребує моєї підтримки.
Ніколи раніше нікому не розповідала про ці свої переживання.
Не так давно в нову мою робочу команду прийшла одна з моїх колишніх колежанок. Вона була пихата й єхидна, поки я не поставила її на місце.
Пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильно оформлені, а ще гірше – можуть ввести в оману моє керівництво. Вона відкрила рота сперечатися, але я пояснила, що в нашому офісі ніхто не підвищує голос.
Дуже хотіла відплатити їй за знущання й приниження, які вона та її подруги мені заподіяли, але не змогла.
Вирішила, що і так достатньо її виставила на посміховисько.
Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, мене зламати.
When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...
Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out
The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...
Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.
The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...
No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.
“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...
When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’
**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...
What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?
**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...
What Do You Mean We’re Getting a Divorce? The Husband Asked in Shock. Over the Money You Gave to Your Mother?
“What do you mean, were finished?” the man asked his wife, bewildered. “Because I gave money to my mother?” “Nineteen...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our House Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...