З життя
Не варто знущатися з людей із провінції!
Жорстоко сміятися з людей із села!
Я закінчила економічний факультет і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…
Перші робочі дні відкинули мене на роки назад, коли я складала вступні іспити, а потім і семестрові.
Ніколи не забуду, як насмішливо на мене дивилися інші дівчата – доглянуті, модні, з макіяжем, пихаті.
А я – бідолашна сільська дівчина, яка помирала з жаху, щоб не пропустити ранковий поїзд, не заплутатися з трамваями та автобусами й не запізнитися на іспити. Зовсім не думала про те, що вдягти і як виглядати.
Коли мене прийняли на навчання, мало що змінилося. Усі продовжували дивитися на мене зверхньо, сміялися, коли я взимку ходила в єдиних закритих черевиках.
село
Не має значення, звідки ти, важливо, якою людиною ти є
Вони проходили повз мене, як повз предмет, коли я стояла замерзла і дмухала на руки, щоб зігріти їх.
Спочатку мене нікуди не запрошували, а потім почали робити навпаки.
Завжди кликали піти з ними на каву або “перекусити”, знаючи, що у мене немає грошей, і – хоч-не-хоч – я відмовлю.
Ці глузування та образи зблизили мене зі Степаном, який, як і я, був із глибокої провінції, бідний, не модний, колега, що рахував кожну копійку.
З ним ми так і не стали парою, але ми досі друзі, справжні, покладаємося один на одного і допомагаємо.
Обидва виявилися міцними горішками – він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків і мати змогу їм допомагати.
Я мала влаштуватися в Києві, бо моя сестра живе неподалік, сама виховує племінницю і потребує моєї підтримки.
Ніколи раніше нікому не розповідала про ці свої переживання.
Не так давно в нову мою робочу команду прийшла одна з моїх колишніх колежанок. Вона була пихата й єхидна, поки я не поставила її на місце.
Пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильно оформлені, а ще гірше – можуть ввести в оману моє керівництво. Вона відкрила рота сперечатися, але я пояснила, що в нашому офісі ніхто не підвищує голос.
Дуже хотіла відплатити їй за знущання й приниження, які вона та її подруги мені заподіяли, але не змогла.
Вирішила, що і так достатньо її виставила на посміховисько.
Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, мене зламати.
– Look who finally decided to show up! – exclaimed David Peterson. – Well, you can turn right back around! – Dad, what’s gotten into you?
**Diary Entry** “Look who finally decided to show up!” bellowed Richard Thompson. “You might as well turn right back around!”...
Alright, Landlord, Let’s Head to the New Place. You’ll Be Living with Me – It’s a One-Bed, But We’ll Make It Work.
“Well then, my dear fellow, lets be off to the new place. Youll live with mejust a one-bedroom flat, mind...
No Seat for Me at My Mother-in-Law’s Milestone Birthday—I Walked Out Silently and Then Did Something That Changed My Life Forever
At my mother-in-laws anniversary party, there was no place for me. I turned around without a word and walked awayand...
My Patience Has Run Out: Why My Wife’s Daughter Will Never Set Foot in Our Home Again
My patience has run out: Why my wifes daughter will never set foot in our home again I, James, a...
– Well, look who decided to show up! – Exclaimed David Peterson. – You can just turn right back around! – Dad, what’s gotten into you?
“Look whos finally shown up!” bellowed Thomas Whitaker. “You can turn right back around!” “Father, whats gotten into you?” exclaimed...
Get to the kitchen now!” the husband snapped at his wife. Little did he know how this would end.
“Get back to the kitchen!” the man barked at his wife. Little did he know how this would end. “Katie,...
There Was No Seat for Me at My Mother-in-Law’s Anniversary Party – So I Walked Out Silently and Changed My Life Forever
**Diary Entry 4th June** I stood at the entrance of the banquet hall, clutching a bouquet of white roses, unable...
BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING
BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...