Connect with us

З життя

Не варто знущатися з людей із провінції!

Published

on

Жорстоко сміятися з людей із села!

Я закінчила економічний факультет і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні відкинули мене на роки назад, коли я складала вступні іспити, а потім і семестрові.

Ніколи не забуду, як насмішливо на мене дивилися інші дівчата – доглянуті, модні, з макіяжем, пихаті.

А я – бідолашна сільська дівчина, яка помирала з жаху, щоб не пропустити ранковий поїзд, не заплутатися з трамваями та автобусами й не запізнитися на іспити. Зовсім не думала про те, що вдягти і як виглядати.

Коли мене прийняли на навчання, мало що змінилося. Усі продовжували дивитися на мене зверхньо, сміялися, коли я взимку ходила в єдиних закритих черевиках.

село

Не має значення, звідки ти, важливо, якою людиною ти є

Вони проходили повз мене, як повз предмет, коли я стояла замерзла і дмухала на руки, щоб зігріти їх.

Спочатку мене нікуди не запрошували, а потім почали робити навпаки.

Завжди кликали піти з ними на каву або “перекусити”, знаючи, що у мене немає грошей, і – хоч-не-хоч – я відмовлю.

Ці глузування та образи зблизили мене зі Степаном, який, як і я, був із глибокої провінції, бідний, не модний, колега, що рахував кожну копійку.

З ним ми так і не стали парою, але ми досі друзі, справжні, покладаємося один на одного і допомагаємо.

Обидва виявилися міцними горішками – він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків і мати змогу їм допомагати.

Я мала влаштуватися в Києві, бо моя сестра живе неподалік, сама виховує племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше нікому не розповідала про ці свої переживання.

Не так давно в нову мою робочу команду прийшла одна з моїх колишніх колежанок. Вона була пихата й єхидна, поки я не поставила її на місце.

Пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильно оформлені, а ще гірше – можуть ввести в оману моє керівництво. Вона відкрила рота сперечатися, але я пояснила, що в нашому офісі ніхто не підвищує голос.

Дуже хотіла відплатити їй за знущання й приниження, які вона та її подруги мені заподіяли, але не змогла.

Вирішила, що і так достатньо її виставила на посміховисько.

Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, мене зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя6 години ago

Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.

Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...

З життя6 години ago

On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.

On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...

З життя8 години ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя9 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя13 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя13 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....

З життя18 години ago

Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.

**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...

З життя18 години ago

My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails

One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...