Connect with us

З життя

Не варто знущатися з людей із села!

Published

on

В Україні не заведено насміхатися зі сільських людей!

Я закінчила економічний факультет і декілька місяців тому влаштувалася на посаду бухгалтерки в одній компанії…

Перші кілька робочих днів повернули мене у спогади про часи вступних іспитів, а потім і семестрових екзаменів.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з насмішкою – модні, доглянуті, з макіяжем, аж захмарнені.

А я – бідне сільське дівча, яке здригалося від страху не пропустити ранню електричку, не переплутати трамваї й автобуси та не запізнитися на іспити. Мене зовсім не турбувало, що я вберу і як виглядатиму.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Їхні погляди залишалися зневажливими, сміялися з мене, коли я взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.

село

Не важливо, звідки ти, а якою людиною є

Вони проходили мимо, як повз предмет, а я стояла, змерзла, дмухала на руки, щоб їх зігріти.

Спочатку ніхто нікуди мене не запрошував, а потім почали робити протилежне.

Завжди кликали на каву чи “щось перекусити”, бо знали, що я не маю грошей і відмовлюся.

Насмішки й образи інших зблизили мене зі Степаном, який, так само як і я, походив із глибокої провінції, бідний, немодний, колега, що рахував кожну копійку.

З ним ми так і не стали парою, але дотепер залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.

Ми обидва виявилися непохитними – він почав працювати ближче до Тернополя, щоб бути поруч із батьками і допомагати їм.

Я змушена була облаштуватися у Києві, бо моя сестра живе недалеко, сама виховує племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями.

Нещодавно на нове місце роботи прийшла одна з колишніх колег. Вона була зверхньою і єхидною, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що принесені документи були зовсім неправильними, а це могло навіть підвести моїх керівників. Вона відкрила рота, щоб заперечити, але я не дала їй можливості.

Після того, як пояснила, що в цьому офісі голос не підвищують, вона зникла зі своїми претензіями.

Мені дуже хотілося помститися за знущання й приниження, які вона з подругами чинила наді мною, але я не змогла.

Я вирішила, що її ганьба та надмірні амбіції достатня помста.

Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, зломати мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять − шістнадцять =

Також цікаво:

З життя16 секунд ago

If you call my dinner slop again, you’ll be eating on the street!” snapped Jane to her mother-in-law.

“Call my cooking slop one more time, and you’ll be eating out of bins!” Emily snapped at her mother-in-law. She...

З життя3 хвилини ago

My Son and His Wife Gave Me a Flat When I Retired

My son James and his wife Harriet handed me a flat the day I finally hung up my work boots...

З життя8 години ago

When I Approached the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘You Made Dinner for My Son, but You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’

**Diary Entry: A Lesson in Boundaries** When I reached for a plate at the table, my mother-in-law slapped my hand...

З життя8 години ago

Returning to My Country Cottage, I Caught My Mother-in-Law and Husband Showing It to a Buyer, Thinking I’d Never Find Out

The crisp October air bit at Sophie’s cheeks as she steered her car down the winding country lanes. Golden leaves...

З життя10 години ago

Call my dinner slop one more time, and you’ll be eating out of the bin!” snapped Jane to her mother-in-law.

The air in the kitchen was thick with tension. “Call my cooking slop one more time,” Emily said, her voice...

З життя11 години ago

No. We’ve decided it’s best for you not to bring your wife and child into this apartment. We won’t tolerate the inconvenience for long, and in the end, we’ll have to ask you to leave. And then your wife will tell everyone we threw you out onto the street with a small child.

“No. We decided its best you dont bring your wife and child to this flat. We wont tolerate the inconvenience...

З життя12 години ago

When I Sat Down at the Table, My Mother-in-Law Slapped Me: ‘I Cooked for My Son, You and the Kids Can Eat Wherever You Want!’

**Diary Entry October 12th** Id barely stepped into the dining room when my mother-in-law slapped me across the face. I...

З життя13 години ago

What Do You Mean We’re Getting Divorced?” the Man Asked His Wife in Shock. “Because I Gave Money to My Mother?

**The Dream of Pounds and Promises** *”What do you mean, were over?”* Richard blinked at his wife, baffled. *”Because I...