З життя
Не варто знущатися з людей із села!
В Україні не заведено насміхатися зі сільських людей!
Я закінчила економічний факультет і декілька місяців тому влаштувалася на посаду бухгалтерки в одній компанії…
Перші кілька робочих днів повернули мене у спогади про часи вступних іспитів, а потім і семестрових екзаменів.
Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з насмішкою – модні, доглянуті, з макіяжем, аж захмарнені.
А я – бідне сільське дівча, яке здригалося від страху не пропустити ранню електричку, не переплутати трамваї й автобуси та не запізнитися на іспити. Мене зовсім не турбувало, що я вберу і як виглядатиму.
Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Їхні погляди залишалися зневажливими, сміялися з мене, коли я взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.
село
Не важливо, звідки ти, а якою людиною є
Вони проходили мимо, як повз предмет, а я стояла, змерзла, дмухала на руки, щоб їх зігріти.
Спочатку ніхто нікуди мене не запрошував, а потім почали робити протилежне.
Завжди кликали на каву чи “щось перекусити”, бо знали, що я не маю грошей і відмовлюся.
Насмішки й образи інших зблизили мене зі Степаном, який, так само як і я, походив із глибокої провінції, бідний, немодний, колега, що рахував кожну копійку.
З ним ми так і не стали парою, але дотепер залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.
Ми обидва виявилися непохитними – він почав працювати ближче до Тернополя, щоб бути поруч із батьками і допомагати їм.
Я змушена була облаштуватися у Києві, бо моя сестра живе недалеко, сама виховує племінницю і потребує моєї підтримки.
Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями.
Нещодавно на нове місце роботи прийшла одна з колишніх колег. Вона була зверхньою і єхидною, поки я не поставила її на місце.
Я пояснила їй, що принесені документи були зовсім неправильними, а це могло навіть підвести моїх керівників. Вона відкрила рота, щоб заперечити, але я не дала їй можливості.
Після того, як пояснила, що в цьому офісі голос не підвищують, вона зникла зі своїми претензіями.
Мені дуже хотілося помститися за знущання й приниження, які вона з подругами чинила наді мною, але я не змогла.
Я вирішила, що її ганьба та надмірні амбіції достатня помста.
Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, зломати мене.
We’re Planning to Celebrate the New Year at Your Cottage. ‘I’ve Come for the Keys,’ said My Brother-in-Law’s Sister.
Were thinking of spending NewYears at your cottage. Im here for the keys, my sisterinlaw said. Why bother going up...
You Can’t Be Serious, Kiera! You’re Thirty, Yet Living Like a Granny,” She Said, Plonking Herself Beside Her Daughter.
31October Its a cold night and Im sitting by the kitchen window, watching the faint glow of street lamps flicker...
They Stole My Clothes, Cowboy! Save Me!” pleaded the Apache Woman at the Lake!
Steal my clothes, cowboy! Save me! the desperate woman shrieked from the fogshrouded pond, her voice echoing like a broken...
The Handwriting of History
My morning began exactly as it always had for years. I, Andrew Sinclair, was already up a minute before the...
Mum, I Forgive You!
Mother, I forgive you, Lucy whispered. Margaret Ellis lay still. One quiet evening she called her daughter over. Lucy, my...
Whispers of the Past: Unveiling Old Letters
Old letters When the postman stopped climbing the stairs and began leaving the newspapers and envelopes in the hallway, MrsAnne...
I Invited Mum and Sister Over for New Year’s, – My Husband Announced on the Evening of December 30th. – Will You Be Able to Get Everything Ready?
I called my mother and my sister to our house for NewYears, my husband announced on the evening of the...
You Can’t Go On Like This, Ksyusha. You’re Thirty, Yet You Live Like an Old Woman,” She Said, Sitting Down Beside Her Daughter.
You cant keep living like that, Em. Youre thirty, yet you act like youre already eighty, her mother said, settling...