З життя
Неочікувана реакція водія на прохання про допомогу!
Водія попросили про допомогу, і його реакція та вчинок викликали здивування!
Сьогодні вранці я їхала у маршрутці зі Львова до Моршина, через Стрий.
На зупинці біля головного вокзалу у Стрию до водія підійшла жінка середнього віку і попросила його доправити її літню маму до Стрийської лікарні, що саме по дорозі в напрямку Моршина. Жінка пояснила, що її мама погано почувається, хвора і вона готова заплатити стільки, скільки потрібно за таку допомогу.
Я була вражена відповіддю водія:
– Ні, ваших грошей мені не потрібно, вам вони більше згодяться на лікування мами! – сказав водій.
А вже біля лікарні він додав: – Боже вам здоров’я, хай Господь вам допомагає!
Саме такими людьми варто захоплюватися. Водій – справжній герой нашого часу, адже чужих матерів, як і дітей, не буває!
Водія попросили про допомогу, і його реакція та вчинок викликали здивування!
BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING
BABY ON THE PLATFORM: 25 YEARS LATER, THE PAST COMES KNOCKING I found a baby by the railway tracks and...
How the Mother-in-Law Turns the Weekend into a Nightmare
**”How My Mother-in-Law Turns Weekends Into a Nightmare”** If someone had told me a year ago that my rare, precious...
I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away
“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...
He Will Live Among Us…
**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...
We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.
**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...
No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.
“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...
He Will Live Among Us…
The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...
I’m Sorry for How Things Turned Out
“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...