Connect with us

З життя

Неожиданная встреча на побережье

Published

on

Странный сон на берегу

Алевтина с мужем Петром и дочкой Зоей бросили шумную Москву и поселились в глухой деревне под Костромами. Купили избушку, завели коз, разбили грядки. Жизнь потекла медленно, как речка за околицей. По вечерам Алевтина водила коз на выпас к берегу, любовалась алыми закатами, слушала тишину.

— Мам, скоро ночь, куда ты опять с козами? — крикнула из сеней Зоя.
— На выгон, там трава слаще, — махнула рукой Алевтина. — Вернусь к ужину, не хлопочи.

Но ни к ужину, ни к полуночи мать не вернулась. Зоя с отцом взяли фонари и пошли искать. Обнаружили Алевтину у калитки — сидела на лавочке, бледная как мел, то смеялась, то всхлипывала.

— Что случилось? — схватила ее за руку Зоя.
— Видела… — прошептала мать, — не домового… страшнее.

А дело было так: шла она по тропинке к реке, козы щипали траву, а она присела на пенёк и задремала. Очнулась в синих сумерках, бросилась сгонять коз. Тут-то последняя, Белка, и рванула в кусты. Алевтина — за ней, и вдруг заметила: что-то чёрное и длинное тянется за козой по траве…

Сперва подумала — лиса. Сердце ушло в пятки: а вдруг бешеная? Но тварь не отставала. Белка заблеяла, Алевтина схватила сук, замахнулась… и тут это нечто подпрыгнуло, будто рванулось на неё.

Когда всё кончилось, она подошла ближе и ахнула: это были… старые ватные кальсоны, запутавшиеся в козьих ногах. Видно, мужики после купания оставили сушиться на ветках, а коза уволокла за собой.

Алевтина рухнула на землю и захохотала. Все страхи вырвались наружу этим смехом. Тут-то её и нашли домашние. А дома Петр строго наказал: больше не пускать коз к реке — мало ли что ещё «оживёт» в сумраке…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + десять =

Також цікаво:

З життя3 години ago

Незнайомець, але найближчий

**Чужий, але рідний** — Маріє Іванівно, та ви що?! Так не можна! — Михайло Степанович аж здригнувся від здивування. —...

З життя4 години ago

Не покладайтеся на мої заощадження

– Мамо, ну годі вже своє тягнути! – Оксана роздратовано вдарила долонею по столу. – Ми ж домовились, що ти...

З життя6 години ago

Кохання, народжене в ненависті

Любов крізь ненависть Оксана Іванівна стояла біля вікна й дивилася, як її сусідка Ганна Сергіївна розвішує білизну у дворі. Кожен...

З життя7 години ago

Мені не потрібна ваша турбота

Сьогодні ввечері я хочу записати одну історію, яка змусила мене переосмислити багато чого. Стояла біля під’їзду, переводила дух. Тяжкі пакети...

З життя10 години ago

Гості на вихідних: несподівана зустріч

Родичі приїхали на вихідні — Мамо, ти зовсім з’їхала?! Які ще родичі?! — скрикнула Оля в трубку, ледь не випустивши...

З життя13 години ago

Звільнення невістки: несподівана драма на роботі

Олена Миколаївна сиділа у тролейбусі й дивилася у вікно на знайомі вулиці. Щодня одна й та сама дорога на роботу,...

З життя14 години ago

Жінка без ідентичності

Ольга підійшла до дзеркала у передпокої, поправила волосся ще раз уважно оглянула себе. Нова сукня — глибоко синя, строга, але...

З життя16 години ago

Нагодувала, прихистила, зрадила

Дощ стукав по даху котеджу, коли Марія Іванівна почула ніжний стук у двері. Вона відклала в’язання, прислухалася. Стук повторився —...