Connect with us

З життя

Несподівані візити: як родичі перетворили мій дім на ресторан

Published

on

Несподівані гості: як свекор зі свекрухою перетворили мій дім на їдальню

Марічка завжди відчувала себе ніяково, коли приходили батьки її чоловіка. Їхні візити були для неї справжнім квестом:

Коли вони з’являються без попередження, у мене всередині щось стискається. Я намагаюся знайти хоч якусь відмовку, щоб уникнути зустрічі, але не завжди виходить. Ці люди викликають у мене бажання сховатися у шафі. Я не можу постійно годувати їх, особливо коли вони приходять, як до себе додому.

Подруга Марічки, Соломія, теж помічала дивну поведінку свекрухи:

Марічка завжди намагається їм догодити, готує щось особливе. Але свекруха знайде привід для нарікання за будь-що. Це просто виводить із себе.

Родина чоловіка Марічки мала надзвичайно вибагливі смаки. Свекруха була перфекціоністкою:

Якщо на тарілці була непарна кількість бутербродів, вона відмовлялася їх їсти.

Походи з нею до магазину перетворювалися на випробування:

Годинами вивчала склад продуктів, вибирала тільки найсвіжіше, сперечалася з продавцями через термін придатності.

Сестра чоловіка, Орися, теж була не з простих:

Відмовлялася від більшості страв, посилаючись на дієти чи «особливі уподобання».

Марічка втомилася підлаштовуватися під їхні витребеньки. Чоловік наполягав, щоб для його родини готували окремо, але Марічка відчувала, що її зусилля ніхто не цінує.

Одного разу свекруха подзвонила й повідомила, що вони з свекром приїдуть за кілька годин. Марічка була в шоці:

Навіть не поцікавилися, чи зручно мені. Просто поставили перед фактом.

Послухавшись поради подруги, Марічка вирішила не готуватися до їхнього приїзду:

Якщо вони не вважають за потрібне попереджати, чому я маю витрачати на них свій час і гроші?

Коли свекорі прийшли, то здивувалися відсутності застілля. Марічка запропонувала їм або щось самім приготувати, або замовити їжу. Вона зварила каву, але атмосфера залишалася напруженою.

Свекорі незабаром пішли, грюкнувши дверима. Марічка розуміла, що вони образилися, але відчувала полегшення:

Більше не дозволю себе використовувати. Якщо хочуть приходити в гості, нехай поважають мій час і зусилля.

Вона вирішила обговорити ситуацію з чоловіком і визначити чіткі правила для майбутніх візитів його родини.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 + 12 =

Також цікаво:

З життя24 хвилини ago

Несподівана зустріч із водою

«Коли б не ця пригода з водою» Запис у щоденнику Ну, добре, ось мій номер телефону, влаштовуйтесь, а я побігла,...

З життя25 хвилин ago

Тривожне очікування

В очікуванні на щось Соломія сиділа на лавочці біля свого дому й їла “Світоч” улюблену шоколадку з дитинства. Будинок у...

З життя1 годину ago

Справжнє кохання за межами зовнішності

**Щоденник Антоніни Василівни** Сьогодні згадала історію, що досі болить, як застарілий суглоб. Кажуть: «Не купуй кішку в мішку а то...

З життя1 годину ago

Справедлива винагорода

**Щоденник.** Сьогодні я зрозумів, що кожен отримує по заслугах. Як же часто ми робимо необдумані вчинки, навіть не підозрюючи, що...

З життя2 години ago

Останні дні золотої пори

Наприкінці осені Перед самим випускним Марічка нарешті визначилась з інститутом хоч і вагалася, ким стати, раптом зрозуміла: хоче бути лікарем....

З життя2 години ago

Важко повірити! Найстарша мама Великобританії шокувала націю, народивши дитину в 62 роки!

Важко повірити! Найстарша мама Великобританії шокувала націю, народивши дитину у 62 роки.Ця неймовірна історія зворушила серця по всій країні. Патрісія...

З життя2 години ago

Тінь минулого: як я залишилася сама серед чужих стін

Ой, дитинко, присядь коло мене, бо розповім тобі історію, яка глибоко в серці сидить, ніби засіла тріска в старих дошках....

З життя2 години ago

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, хотіла зневажити її, не підозрюючи, хто насправді перед нею…

Колишня однокласниця, побачивши Аліну в ресторані, захотіла її принизити, не підозрюючи, хто перед неюУ серці затишного ресторану, освітленого мяким світлом...