З життя
Невдалий план мачухи: справжня суть нареченого вразила всіх

Після смерті батька Оксана стала тінню у власній хаті її терпіли, але ніколи не приймали справді.
Мачуха Марія була холодною й розрахунковою, одержимою виглядом та статусом. Хоча вона успадкувала все після смерті батька Оксани, вона не могла змиритися, що Оксана добра, граціозна і шанована сусідками все ще живе під її дахом.
Вирішивши позбавити дівчину гідності, Марія придумала жорстокий план: видати її заміж за жебрака.
Не за простого жебрака, а за бродягу, якого вона помітила біля ринку у шматтях, з розкуйовдженим волоссям, з запахом вулиці. Вона заплатила йому чимало гривень, щоб він зіграв свою роль.
“Тобі лише треба зявитися в церкві, сказати потрібні слова й зникнути,” усміхнулася вона зловісно. “Усе село буде сміятися над нею.”
На її подив, чоловік нічого не відповів лише кивнув і погодився.
Коли Оксана дізналася, вона плакала в подушку.
“Виходиш за нього,” прошипіла Марія, “інакше ти й твій хворий брат опинитеся на вулиці. Батько не залишив тобі нічого для захисту.”
Зламана, але рішуча, Оксана погодилася заради брата.
У день весілля церква була повна не доброзичливцями, а цікавими очима, що чекали на її приниження. Оксана стояла у витонченій сукні, стримуючи сльози, тоді як Марія самовдоволено сиділа на передній лаві, очі блищали від задоволення.
Раптом важкі двері відчинилися.
По залі прокотився шепіт, коли увійшов брудний чоловік так, як і планувала Марія: брудний одяг, розкуйовджене волосся, ледве тримаючіся черевики.
Але Оксана побачила те, чого не помічали інші його очі.
В них не було ні сорому, ні страху. Лише спокій і тиха сила.
Він підійшов до неї, взяв її тремтячу руку і прошепотів: “Довірся мені.”
Його голос був тихим, але впевненим, і серце Оксани замерло.
Коли почався обряд, у церкві запанала напружена тиша.
Коли священик запитав, чи є заперечення, все змінилося.
Чоловік обернувся до натовпу. “Мене зовсім не так, як ви гадаєте,” сказав він чітко.
По залі пройшов шепіт.
“Я Микола Коваленко, голова компанії «Коваленко Груп». Останні півроку я жив під чужим імям.”
Церква вибухнула здивованими шепотами.
Тріумфальна усмішка Марії зникла.
“Ви заплатили мені, щоб принизити вашу пасербицю,” продовжив Микола, “але ви не знали, що я працював у притулку, де допомагає Оксана. Саме там я зустрів її і дізнався про ваш підлий план.”
Оксана розплющила очі. “Ти знав з самого початку?” прошепотіла вона.
Він кивнув. “Вона думала, що виходить заміж за жебрака, але насправді за чоловіка, який побачив її серце ще до того, як вона дізналася, хто я.”
“Брехня!” вигукнула Марія. “Він ніякий не мільйонер!”
Микола показав на двері. “Мій адвокат чекає з доказами документами та записами, де ви пропонуєте мені гроші за цей фарс.”
“Ти записав її?” Оксана не вірила своїм вухам.
“Так,” відповів він. “Як тільки вона спробувала купити мою мовчанку, я зрозумів це не просто жорстокий жарт. Це питання справедливості.”
Марія закричала: “Я їй не мати! Вона роками сиділа на шиї в мого чоловіка!”
Натовп заворушився, співчуття повернулося до Оксани.
Голос Миколи був спокійним, але вагомий. “Ви виводили гроші зі статку батька Оксани кошти, призначені їй та її братові на офшорні рахунки.”
Оксана аж захлипнула.
“Це абсурд!” заюшила Марія.
“Ви відповісте перед законом,” Микола промовив рішуче. “Але сьогодні про правду.”
Він повернувся до Оксани, його тон помякшав. “Я не так уявляв цей день, але коли дізнався, що відбувається, не міг піти. Я мусив тебе захистити.”
Сльози блищали в її очах. “Це було справжнє? Все?”
Він усміхнувся. “Я закохався в тебе з того моменту, коли ти віддала свою куртку замерзлій дитині в притулку, коли віддала свої єдині черевики, коли посміхнулася мені, ніби я мав значення. Я кохав тебе ще до того, як ти дізналася моє імя.”
З кишені він дістав маленьку оксамитову коробочку й відкрив її, показавши простий, але елегантний перстень.
“Я прийшов сюди в брудному вбранні, але сьогодні я прошу тебе вийти за мене не з жалю, не через вигляд, а тому що я хочу прожити з тобою життя.”
Світ навколо них ніби зник.
“Так,” прошепотіла Оксана.
Священик усміхнувся. “Тоді продовжимо.”
Рік потому
Газети гули: “Мільйонер одружився з колишньою прибиральницею у несподіваному повороті”, “Мачуху засудили за шахрайство”, “Микола й Оксана: Історія кохання року.”
Але для Оксани справжня радість була не в заголовках. Вона була в теплому сміху, що наповнював їхню кух
