Невістка раптово почала гарно одягатися.

Невістка раптом почала гарно вдягатися.

Відверто кажучи, мені не сподобалася Тетяна, коли Андрій вперше привів її на зустріч з нами у дім. Звичайна сільська дівчина, нічого особливого. Можливо, це через римський ніс і фарбоване волосся з відрослими коріннями. Відразу було зрозуміло, що дівчина з глибокого села.

За столом вона майже не говорила, тільки мовчки поїдала приготовану мною їжу. Здалося тоді, що вона ніколи не бачила їжі або ж голодувала багато років. Зазвичай на селі всі дівчата добре харчуються і ростуть на свинині з курятиною і картоплею.

А Тетяна була худорлява і мала виснажене обличчя. Звісно, не мені судити вибір сина, а особливо зовнішність невістки. Але ж Андрій був привабливим хлопцем, усі так казали. І які гарні були б діти, якби знайшов таке ж саме гарне кохання. На жаль, Тетяна виглядала як скелет. Про які гарні діти можна говорити?

Не розумію логіки чоловіків. Відразу після весілля вони оселилися у квартирі, яка належала бабусі Андрія. Скільки разів не приходила, а іноді без попередження, щоб зловити Тетяну зненацька, як кажуть, завжди все було ідеально чисто. Відкривала холодильник, а там кілька страв і навіть десерт.

Усі полиці були заповнені їжею, увесь одяг був чистим і випрасуваним. Одним словом, усе було ідеально. Навіть після народження двох дітей Тетяна підтримувала домівку в ідеальній чистоті, завжди було вдосталь їжі, діти були доглянуті, чисті і добре виховані. Це тривало десять років, скільки разів не приходила – Тетяна в брудному халаті, втомлена, очі почервонілі від недосипання, нігті без манікюру. Але що тут скажеш – село є село. Виглядало, що з моїм сином усе було гаразд. Найголовніше, що вона справлялася як мати та господиня. А одного разу я прийшла і її не впізнала.

Вона мала розкішне, довге волосся, пофарбоване в платиновий блонд, свіжий манікюр і педикюр, дороге плаття і ходила по дому на підборах. Як її побачила, аж присіла. Чи це наша Тетяна? Не могла в це повірити. Вона сказала мені, що знайшла роботу і там треба гарно виглядати. Чи вірила я в це? Звісно, ні. Чому б сільській Тетяні так вдягатися для роботи? Це без сумніву заслуга коханця, і з цією думкою я звернулася до сина. Питала, чи не помічає в поведінці дружини чогось підозрілого, а він просто накричав на мене. Дістала за те, що сміла так думати про його дружину. Ну, я в цьому була впевнена, тож вирішила слідкувати за нею кілька днів: куди йде і з ким зустрічається. Я була певна, що сільська Тетяна знайшла собі багатого джентльмена.