Незвичайна зустріч: секрети свекрові, які вас здивують

Історія однієї свекрухи. – Ви не повірите, з ким я щойно познайомилась

Оленка залетіла додому, швидко помила руки й прямо на кухню. Батьки вже сиділи за столом.

Дівчина перепросила, що спізнилась на обід, і почала розповідати про неймовірну новину. «Ви не повірите, з ким я щойно познайомилась! Мій брат знайшов дівчину. Гарненька така, жвава, рудоволоса. Ніби сонечко. Називають її Мар’яна. Працює на автомийці, куди ми їздимо мити машину. Там вони й познайомились. У них, здається, все серйозно. Оце так радість!» – безумовно торохтіла Оленка. Степан Іванович, батько Оленки, підняв голову від тарілки й, усміхнувшись, сказав, що це добре, а то він уже почав сумніватись у орієнтації сина. Мати Оленки, Ганна Петрівна, обурилась словам чоловіка й засмутилась, що син знайшов собі дівчину на автомийці.

«А хто там може працювати? Тільки ті, кого більш нікуди не взяли. Ні освіти, ні манер, ні виховання. Та й взагалі всі вони якісь негарні. Одне слово – мийниці. Жодна з них нашому синові й у підмети не годиться», – не заспокоювалась Ганна Петрівна. Степан Іванович не погодився з дружиною й став на захист дівчат: «Ну, навіщо ти так кажеш? Усі люди різні. Може, дівчина там підробляє, а сама на заочному навчається.

Це ж не погано, коли люди працюють. Значить, ціну грошам знають. І у сина грошей клянчити не буде, якщо сама завжди заробляє. А тобі одразу все не подобається. Ти ж її навіть не бачила. Може, вона гарненька. Не думаю, що наш син собі когось попалу вибрав». Але Ганна Петрівна була налаштована бойово й не вгамовувалась: «Ось піду й подивлюсь на цю красуню. Чим вона нашого сина причарувала? Зроблю так, що її з роботи виженуть, нехай не дивиться на заможних хлопців. Нехай шукає собі нареченого простішого».

Наступного дня Ганна Петрівна справді пішла на автомийку. З порогу влаштувала скандал. Почала кричати й вимагати покликати якусь Мар’яну, яка її синові на шию в’ється. Вимагала звільнити її за те, що з клієнтами заводить романи. Але дівчина на ім’я Наталя, яка зустріла жінку біля воріт, сказала, що не знає такої, можливо, вона з іншої зміни, і запропонувала прийти завтра. Ганна Петрівна, звісно, хотіла негайно присоромити «непристойну» Мар’яну й з ганьбою вигнати її з роботи. Але нічого не вдієш – довелось повертатись додому, як кажуть, «не солоно хлібавши». Але вона пообіцяла повернутись наступного дня.

Наталя підійшла до Мар’яни й сказала, що не варто було заводити стосунки з клієнтами, адже за це дійсно можуть звільнити – це навіть у договорі написано. Але Мар’яна відповіла, що вони з Дмитром уже рік зустрічаються. Вона спочатку й знайомитись не хотіла, але він наполняв, залишав нотатки під склом. А тепер хоче познайомити з батьками, але вона сама відтягує цю зустріч – спершу хоче закінчити університет, знайти гарну роботу, а потім уже знайомитися.

А зараз Мар’яні дуже потрібна ця робота – вона навчається в інституті й живе в гуртожитку, а грошей у батьків брати не хоче. Наталя пообіцяла не розповідати адміністратору про інцидент, але Мар’яна повинна попросити нареченого, щоб він поговорив із матір’ю й переконав її більше не приходити зі скандалами на автомийку.

Дмитро увечері зайшов додому й суворо сказав матері: «Чого ти добиваєшся? Хочеш посварити мене з Мар’яною? На автомийці вона тимчасово. І взагалі – будь-яка праця шановна. Ти її навіть не знаєш. Вона добра й розумна дівчина. Я її люблю, і якщо ти ще раз з’явишся там, я піду з дому, візьму Мар’яну, і ми будемо жити окремо. Ти нас більше не побачиш. Не лізь у наші стосунки. Я хочу на ній одружитись. І це моє останнє слово». Ганна Петрівна нічого не відповіла синові – вона знала його характер: даремно він не ставитиме ультиматумів. Як задумав, так і зробить. Вона не хотіла втратити сина, тому вирішила більше не ходити на автомийку.

Минуло два роки, і Дмитро з Мар’яною влаштували весілля. Родичам нареченого дуже сподобалося свято. Ганна Петрівна з гордістю розповідала, що організацією весілля опікувалась її невістка Мар’яна. Вона виявилась гарною й дуже розумною дівчиною. Закінчила університет із червоним дипломом, знайшла роботу в компанії й отримує зарплатню не менше, ніж її син. А ще вони чекають дитину – Мар’яна вже на третьому місяці. Дмитро ледь умовив її вийти заміж – вона хотіла спочатку пожити в цивільному шлюбі. Добре, що Ганна Петрівна тоді послухала сина й не втрутилась у стосунки молодих.

Степан Іванович підійшов до дружини й запросив на танець. Шепнув їй на вухо, що йому дуже пощастило з дружиною, як і їхньому синові. Вони приєднались до танцю молодих і завертілись у вальсі.

А як гадаєте – чи варто матері вибирати наречену дляГанна Петрівна після весілля зрозуміла, що щастя її сина – це єдина справа, яка справді має значення.