Connect with us

З життя

Ніколи не сварився з тещею, але наші стосунки не були теплими.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі свекрухою, але наші стосунки не можна було назвати теплими. Усе змінилося, коли свекруха подарувала нам дачну ділянку.

Батьки мого чоловіка мали невелику дачу. Вони вирішили передати її нам, бо вже не мали сил і здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала займатися грядками – вирощувала огірки, помідори, яблука, закривала все в банки та роздавала сусідам. А тепер цей обов’язок ліг на мої плечі.

Тепер у нас є ділянка: місце, де можна посмажити шашлики та відпочити на вихідних. Але була одна річ – я не хотіла працювати в саду, тож вирішила створити квітник. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку чи в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від городу, посіяли на його місці газон і облаштували великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на наш садок, де не знайшла жодних овочів чи фруктів. Вона сказала мені стільки різних слів, що я була просто в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію і тільки все псую.

Нещодавно якийсь чоловік завітав до свекрухи і запитав про її мариновані огірки. Вона тоді дістала йому банку сушених квітів і сказала, що стільки залишилося від її смачних огірків.

Вона ще й додала, що нехай він візьме цю банку та пригостить дружину і внуків, бо мені тяжко доглядати за грядками, тож хай їдять те, що я виростила.

Я була шокована такою поведінкою свекрухи і важко було стримувати себе. Але свекруха вирішила, що знову хоче мати ділянку для себе, знову викопає грядки та посадить овочі. Я не знаю, що робити в цій ситуації. Я вже все запланувала, але виявляється, що замість саду і басейну для дітей у мене будуть грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя27 хвилин ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову...

З життя31 хвилина ago

Час минає, а люди змінюються

Часи завжди однакові, лише люди різні — Тетяно, в тебе хоч крапля совісті залишилася?! — тремтячим голосом промовила Оксана до...

З життя1 годину ago

Фортуна усміхнулась

**Щоденник Олесі Коваль** Так мені пощастило… — Олесю, дай пояснити! — На порозі стояв задиханий Богдан. — Що вам від...

З життя1 годину ago

Хто ти насправді?

— Та ти мужик чи як? Знову сусіди зверху розгулялись, немов на ярмарку! Третя година ночі! — Соломія штовхнула сонного...

З життя2 години ago

Налагодити особисте щастя

Будувати особисте життя “Мамо, ну чого ти так хвилюєшся? Андрій сказав, що любить мене. Ми одружуємось, мамо,” — Соломія була...

З життя2 години ago

Ти вдома, а життя минає

— Дома сидиш, нічого не робиш… — Мамо, підем грати в машинки, ти ж обіцяла… — знову вимовив п’ятирічний Богдан,...

З життя3 години ago

Все пішло не за планом

— Ну й як так вийшло… — Як то «як»? Ти ж його дружина? — Так, у прямому сенсі. Хоч...

З життя3 години ago

Її щастя, а платимо ми

— Ой, Соню, як добре, що тебе біля під’їзду зустріла! Я тоді навіть підніматись до вас не буду! — ледве...