Connect with us

Storie di vita

Новий сусід, якому 53 роки, розповів, що не може знайти дружину, всі намагаються познайомити лише з 40-річними жінками.

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поділився, що не може знайти собі дружину, лише старі жінки, яким 40 років, “чіпляються” до нього…
Рік тому я завела знайомство з нашим новим сусідом.
Ну як завела, спочатку ми в ліфті лише віталися, потім я тримала для нього двері в під’їзд, коли він заносив на частини кухонний гарнітур з машини.
Кухня, яку він привіз, була дивна, вживана, дуже “пошарпана”, і коли він заносив її, з неї сипався тирса, але мене це не турбувало.
Хто знає, які в людини статки.
Сусід сказав, що ця кухня – подарунок від друга, вона стояла в гаражі, а ще завтра він перевезе звідти диван, потрібно замовити вантажівку.
Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я сказала, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене в гості не запрошував.
Ми не раз ще зустрічалися в ліфті, він завжди був привітним і намагався пригостити то морозивом, то яблуком, але я ввічливо відмовлялася.
Спокійний такий чоловік, ввічливий, зовні не потворний, загалом, звичайна людина.
Я бачила з вікна, як він на своїй старенькій машині приїжджає і від’їжджає в різний час доби, то з’являється, то зникає на тиждень-два.
Мабуть, якийсь особливий графік роботи, думала я.
Ми заговорили з ним пізніше на лавочці біля будинку.
Сусід вийшов покурити, а я чекала доставку товару на свіжому повітрі.
Слова за слово, і він почав розповідати про себе, що в нашому будинку він купив квартиру на виплату за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, зараз заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів тощо.
Працює самотужки.
Він розлучений і, як заведено, поскаржився мені на колишню дружину, двох її дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його виставили за двері. Своїх дітей у нього немає.
Придбати житло йому допомогла сестра, яка проживає у Львові, вона дала грошей на перший внесок для виплати.
Проте через відомі обмеження заробітки стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і він після здачі об’єкта тижнями ходить, випрошує свої гроші.
А виплату по кредиту ж треба вчасно сплачувати.
І ще ж чимось харчуватись. От і зараз він голодний, а холодильник у нього вимкнений.
Треба сказати, що я помітила, що сусід з часу нашого останнього спілкування помітно схуд.
У той момент привезли мою доставку, я зайшла додому з покупками, попередньо сказавши чоловіку мене дочекатися.
Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшку рослинної олії і щось ще, винесла і віддала сусіду.
Видно було, що він радий, від радості він став відвертим, і я змогла поставити йому запитання, які мене цікавили.
– Як, з такими нестабільними заробітками, ти виплачуєш кредит? – запитала я.
– Коли дата виплати підходить, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона перераховує кошти, це ж її ідея з кредитом була, нехай допомагає.
– А за комуналку теж сестра платить?
– Ні, комуналка накопичується.
– Чому ти не вибрав дешевшу квартиру, адже можна було купити за 1,7 мільйона однокімнатку на околиці, щомісячний платіж і комунальні були б меншими?
– Так я ж хочу одружитися, діти підуть, треба більше місця, і житло брав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б ото знайти працьовиту господиню в дім, але поки не вдається, все жінки 40-річні до мене липнуть…
– Жінки в сорок років? – щиро здивувалася я, дивлячись на його добре сиву голову…
– Ну так, жінки, вони ж вже і не народять нікого.
– А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то тринадцять років різниці з тобою – це вже не так і мало?
– Мені потрібна жінка, у віці до 30 років, здорова, щоб і народжувала, і працювати могла на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора міняти, зношена, а в ній дітей майбутніх возити потрібно.
Тут я спочатку трохи замислилась, а потім запитала у нього, а навіщо він потрібен 30-річній, коли така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
– Так вона життя не знає, молоденька, а я її виховуватиму, підказуватиму, як жити, щоб усе вийшло.
На ці його слова я не стрималася і засміялася, сказала, що може йому спершу навчити життя себе, бо в його 53 роки сестра йому гроші надсилає.
А про себе подумала, що ще й сусідка (я) їжею ділиться.
Він сказав, що нічого смішного в цьому немає, гордо встав і пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.
Тепер, під час наших зустрічей, він сухо вітається і, поки ми їдемо в ліфті, мовчить. Образився.
Знаю, що він поки живе сам і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок.
Бідолашні, вони ж не знають, що у них немає шансів, адже їм уже під 40, а кому й більше років. Жінки.
А, можливо, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × п'ять =

Також цікаво:

Storie di vita20 хвилин ago

Sono vedova da sei anni e lavoro come commessa in un supermercato vicino a Parma

«Mamma, perché non hai preparato niente per Serena? Lo sai che a quest’ora ha fame!» Mi ha rimproverata mio figlio...

IT1 годину ago

Il mutuo di mia sorella e il prelievo che non ho più fatto

Mia moglie mi ha tolto la fiducia con un gesto che non ho visto arrivare, e io ancora adesso, alle...

Storie di vita1 годину ago

Era un venerdì sera. Avevo appena finito di sparecchiare quando il cellulare di Roberto, lasciato sul tavolo della cucina, si illuminò.

«Guardo soltanto i profili di altre donne. Mica ti sto tradendo!» Mi disse mio marito dopo ventitré anni di matrimonio,...

IT4 години ago

Il garage di Matteo e il conto che non ho più intenzione di pagare

Avevo diciannove anni quando Simona mi disse che era incinta, in piedi davanti al distributore della Esso sulla statale, con...

IT4 години ago

Sunset Ridge, Quarant’Anni e la Torta di Noci che Ada Non Perse Mai

Per undici anni, mia suocera ha trovato il modo di sminuirmi a ogni festa, compleanno e pranzo della domenica —...

EN6 години ago

The Watch That Went to the Pawn Shop on Fulton Street

The Watch and the Kitchen Table My name is Russell, I'm seventy-one, and I'm the one my sister-in-law blamed for...

EN7 години ago

Silt Road, Forty-Two Miles Away

I called my son-in-law "son" for the first time in the ICU hallway at St. Vincent's, somewhere around three in...

EN9 години ago

Twenty Veiled Brides, One Scarred Hand, and a Bridgeport Garage Deed

My name is Denise Kowalski, and I run event logistics for a catering outfit out of Stamford. Mostly I do...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.