Новий сусід, якому 53 роки, розповів, що не може знайти дружину, всі намагаються познайомити лише з 40-річними жінками.

Наш новий 53-річний сусід поділився, що не може знайти собі дружину, лише старі жінки, яким 40 років, “чіпляються” до нього…
Рік тому я завела знайомство з нашим новим сусідом.
Ну як завела, спочатку ми в ліфті лише віталися, потім я тримала для нього двері в під’їзд, коли він заносив на частини кухонний гарнітур з машини.
Кухня, яку він привіз, була дивна, вживана, дуже “пошарпана”, і коли він заносив її, з неї сипався тирса, але мене це не турбувало.
Хто знає, які в людини статки.
Сусід сказав, що ця кухня – подарунок від друга, вона стояла в гаражі, а ще завтра він перевезе звідти диван, потрібно замовити вантажівку.
Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я сказала, що моєму чоловікові це не сподобається, і більше він мене в гості не запрошував.
Ми не раз ще зустрічалися в ліфті, він завжди був привітним і намагався пригостити то морозивом, то яблуком, але я ввічливо відмовлялася.
Спокійний такий чоловік, ввічливий, зовні не потворний, загалом, звичайна людина.
Я бачила з вікна, як він на своїй старенькій машині приїжджає і від’їжджає в різний час доби, то з’являється, то зникає на тиждень-два.
Мабуть, якийсь особливий графік роботи, думала я.
Ми заговорили з ним пізніше на лавочці біля будинку.
Сусід вийшов покурити, а я чекала доставку товару на свіжому повітрі.
Слова за слово, і він почав розповідати про себе, що в нашому будинку він купив квартиру на виплату за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, зараз заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів тощо.
Працює самотужки.
Він розлучений і, як заведено, поскаржився мені на колишню дружину, двох її дітей, яких він виростив, вивчив і поставив на ноги, а потім вони його виставили за двері. Своїх дітей у нього немає.
Придбати житло йому допомогла сестра, яка проживає у Львові, вона дала грошей на перший внесок для виплати.
Проте через відомі обмеження заробітки стали нестабільними, зароблене віддають неохоче, і він після здачі об’єкта тижнями ходить, випрошує свої гроші.
А виплату по кредиту ж треба вчасно сплачувати.
І ще ж чимось харчуватись. От і зараз він голодний, а холодильник у нього вимкнений.
Треба сказати, що я помітила, що сусід з часу нашого останнього спілкування помітно схуд.
У той момент привезли мою доставку, я зайшла додому з покупками, попередньо сказавши чоловіку мене дочекатися.
Вдома я зібрала і склала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшку рослинної олії і щось ще, винесла і віддала сусіду.
Видно було, що він радий, від радості він став відвертим, і я змогла поставити йому запитання, які мене цікавили.
– Як, з такими нестабільними заробітками, ти виплачуєш кредит? – запитала я.
– Коли дата виплати підходить, а грошей немає, я дзвоню сестрі, і вона перераховує кошти, це ж її ідея з кредитом була, нехай допомагає.
– А за комуналку теж сестра платить?
– Ні, комуналка накопичується.
– Чому ти не вибрав дешевшу квартиру, адже можна було купити за 1,7 мільйона однокімнатку на околиці, щомісячний платіж і комунальні були б меншими?
– Так я ж хочу одружитися, діти підуть, треба більше місця, і житло брав поруч з дитячими садками і школою.
Мені б ото знайти працьовиту господиню в дім, але поки не вдається, все жінки 40-річні до мене липнуть…
– Жінки в сорок років? – щиро здивувалася я, дивлячись на його добре сиву голову…
– Ну так, жінки, вони ж вже і не народять нікого.
– А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то тринадцять років різниці з тобою – це вже не так і мало?
– Мені потрібна жінка, у віці до 30 років, здорова, щоб і народжувала, і працювати могла на кількох роботах, поки молода, а то машину вже пора міняти, зношена, а в ній дітей майбутніх возити потрібно.
Тут я спочатку трохи замислилась, а потім запитала у нього, а навіщо він потрібен 30-річній, коли така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним стосунки на рівних.
– Так вона життя не знає, молоденька, а я її виховуватиму, підказуватиму, як жити, щоб усе вийшло.
На ці його слова я не стрималася і засміялася, сказала, що може йому спершу навчити життя себе, бо в його 53 роки сестра йому гроші надсилає.
А про себе подумала, що ще й сусідка (я) їжею ділиться.
Він сказав, що нічого смішного в цьому немає, гордо встав і пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.
Тепер, під час наших зустрічей, він сухо вітається і, поки ми їдемо в ліфті, мовчить. Образився.
Знаю, що він поки живе сам і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок.
Бідолашні, вони ж не знають, що у них немає шансів, адже їм уже під 40, а кому й більше років. Жінки.
А, можливо, це й на краще, що він їх не обирає. Можливо, він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…