З життя
Новина застала його зненацька: він холоднокровно попрощався і рушив додому.
Василь Іванович тримав себе в руках, хоча і почув новину неочікувано. Попрощавшись з колишньою сусідкою, він неквапливо направився додому. Дома вбрав найкращий костюм, взяв конверт із грошима, який давно приготував на весілля єдиного сина.
Василь Петрович поспішав на подію. Сьогодні йому вперше належало зустрітися з майбутніми сватами. Роман повідомив, куди під’їхати, однак батько погано знав цю частину міста. Він вийшов заздалегідь, аби не запізнитися. Але дорога була складною — автобус стояв у пробці, і Василь Іванович дістався до місця через три години.
У ресторані на нього чекав тільки Роман. Він пояснив, що батьки Вероніки зайняті та не стали довго чекати, уже годину як пішли. Василь Іванович засмутився, що став причиною розчарування майбутніх родичів. Час минав, син більше не згадував про нову зустріч, а батькові було ніяково питати.
Одного весняного вихідного дня Василь Іванович гуляв парком, де зустрів колишню сусідку — справжню знавкиню усіх новин. Вона завжди була обізнана про те, що робиться навколо, і сьогодні розповіла, що у його сина Романа — весілля. Реєстрація о третій, а святкування у п’ятій вечора. Чому ж він ще не збирається?
Василь Іванович не виказав здивування. Попрощавшись із сусідкою, він пішов додому, одягнувся і взяв усе, що потрібно. Адже, окрім нього, ніхто не подбає — дружини давно немає.
До ресторану він прибув о восьмій вечора. Святкування було у самому розпалі. Василь Іванович підійшов до мікрофона і попросив хвилину уваги. Роман, червоний від збентеження, кидав погляд на батька, а Вероніка стояла поруч, стискаючи його руку. Василь Іванович сказав:
— Вітаю тебе, сину, і тебе, Вероніко. Тепер ваше життя зміниться — ви йтимете разом, рука об руку. Бажаю вам довгих та щасливих років разом, щоб всі неприємності обходили стороною, а радість завжди була поруч. Нехай ваші діти пам’ятають, що у них є батьки, цінуйте разом кожну мить, час не нескінченний. Очі батька блищали слізьми.
Вручивши подарунок молодятам, Василь Іванович вийшов із зали. Вероніка потягла Романа за собою, щоб наздогнати батька, який вже збирався на автобус. Вони вибачилися перед ним і вмовили повернутися. Троє разом зайшли назад. Сват підійшов, щоб познайомитися, теж вибачився за непорозуміння. Пройшов час, і під пологовим будинком сваті обговорювали ім’я новонародженому онуку.
When Annie Pulled the String…
When Emily tugged at the cord binding the sack, the fabric loosened slowly, rustling faintly. For a moment, it seemed...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my mouth...
When Anna Pulled the Cord…
When Emily tugged the string tied around the sack, the fabric loosened slowly, rustling softly. For a moment, it seemed...
**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**
“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...
The Little Gray Cat Sat by the Vet Clinic Door, Crying… With a Tiny Kitten Lying at Her Feet
A small grey cat sat by the door of the veterinary clinic, mewing softly. At its feet lay a tiny...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.
Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....