Connect with us

З життя

Новина застала його зненацька: він холоднокровно попрощався і рушив додому.

Published

on

Василь Іванович тримав себе в руках, хоча і почув новину неочікувано. Попрощавшись з колишньою сусідкою, він неквапливо направився додому. Дома вбрав найкращий костюм, взяв конверт із грошима, який давно приготував на весілля єдиного сина.

Василь Петрович поспішав на подію. Сьогодні йому вперше належало зустрітися з майбутніми сватами. Роман повідомив, куди під’їхати, однак батько погано знав цю частину міста. Він вийшов заздалегідь, аби не запізнитися. Але дорога була складною — автобус стояв у пробці, і Василь Іванович дістався до місця через три години.

У ресторані на нього чекав тільки Роман. Він пояснив, що батьки Вероніки зайняті та не стали довго чекати, уже годину як пішли. Василь Іванович засмутився, що став причиною розчарування майбутніх родичів. Час минав, син більше не згадував про нову зустріч, а батькові було ніяково питати.

Одного весняного вихідного дня Василь Іванович гуляв парком, де зустрів колишню сусідку — справжню знавкиню усіх новин. Вона завжди була обізнана про те, що робиться навколо, і сьогодні розповіла, що у його сина Романа — весілля. Реєстрація о третій, а святкування у п’ятій вечора. Чому ж він ще не збирається?

Василь Іванович не виказав здивування. Попрощавшись із сусідкою, він пішов додому, одягнувся і взяв усе, що потрібно. Адже, окрім нього, ніхто не подбає — дружини давно немає.

До ресторану він прибув о восьмій вечора. Святкування було у самому розпалі. Василь Іванович підійшов до мікрофона і попросив хвилину уваги. Роман, червоний від збентеження, кидав погляд на батька, а Вероніка стояла поруч, стискаючи його руку. Василь Іванович сказав:

— Вітаю тебе, сину, і тебе, Вероніко. Тепер ваше життя зміниться — ви йтимете разом, рука об руку. Бажаю вам довгих та щасливих років разом, щоб всі неприємності обходили стороною, а радість завжди була поруч. Нехай ваші діти пам’ятають, що у них є батьки, цінуйте разом кожну мить, час не нескінченний. Очі батька блищали слізьми.

Вручивши подарунок молодятам, Василь Іванович вийшов із зали. Вероніка потягла Романа за собою, щоб наздогнати батька, який вже збирався на автобус. Вони вибачилися перед ним і вмовили повернутися. Троє разом зайшли назад. Сват підійшов, щоб познайомитися, теж вибачився за непорозуміння. Пройшов час, і під пологовим будинком сваті обговорювали ім’я новонародженому онуку.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 1 =

Також цікаво:

З життя5 години ago

Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.

Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...

З життя5 години ago

On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.

On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...

З життя7 години ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя8 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя12 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя12 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....

З життя17 години ago

Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.

**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...

З життя17 години ago

My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails

One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...