З життя
Обурена жінка занурює пірнату красуню у величезну діжу з водою.
Марія Іванівна, схопивши за крила велику рябеньку курку, сердито занурила її в велику діжку з водою. Курка жалібно кричала і намагалася вирватися. Закінчивши купання, господиня сердито кинула нещасну Чубарку на вкритий травою двір. Та в істериці почала втікати, втрачаючи чорні та білі пір’їнки, які підхоплював веселий вересневий вітер і ніс кудись далеко-далеко.
Марія Іванівна підняла важку діжку і сердито вилила воду на гарбузи, що товстими свинками лежали вздовж огорожі. Потім зайшла в хату і щільно зачинила за собою двері. Ні, Марія Іванівна зовсім не була злою жінкою, яка мучила нещасну курку. Просто Чубарка вирішила втретє за літо насісти на яйця. Два покоління вихованих нею півників і курочок вже ходили пилюжними вулицями села, а на дворі стояв вересень, і нові курчата просто не встигли б вирости і загинули б у довгу холодну зиму. Тому господиня і вдалася до перевіреного народного засобу — занурити квочку в холодну воду.
Кішка Мурка, улюблениця господині, з філософським спокоєм спостерігала за Чубаркою своїми великими золотими очима. — Ось дурна…— міркувала вона, вмиваючи рожевою лапкою і без того чисту мордочку, — як знесла яйце, так і закудкудакала на весь двір… Мовчала б, дивись — і вивела своїх курчат… Ось я мовчу-мовчу, а четверо кошенят у сіні підростають… Дивись, скоро улюблену господиню можна буде порадувати…
Кішка вигнула спину, позіхнула, відкривши акуратний язичок, і вирушила в сарай, де на неї чекав пухнастий різномасний виводок.
Наступного дня господиня Чубарки вирушила до сараю у засмучених почуттях. Загинула її улюблена кішка Мурка, і потрібно було достойно її поховати, поклавши в могилку свіжого сіна. Мурка стала жертвою однієї з лис, яких в окрузі села було вдосталь. Правда, вона встигла вирватися з лисових зубів і повернулася додому, аби відправитися на Райдугу, востаннє побачивши люблячу господиню.
Нахилившись, щоб витягнути жмут пахучого сіном, Марія Іванівна побачила Чубарку. Вона сиділа в чималенькому гнізді, розпушивши усі свої пір’я, і задоволено квохтала. Голосно лаючись, господиня приготувалася схопити нещасну курку за хвіст і викинути з гнізда. Але Чубарка надулася, як шар, і засичала на господиню сердитою гускою.
Не очікувала такого опору, Марія Іванівна відсмикнула руку, а з-під розпушених пір’їн виглянула… цікава котяча мордочка!!!! Одна, друга, третя… Незабаром на світ Божий вийшли з голосним криком всі четверо Мурчиних кошенят!!! Як на замовлення: чорний, білий, смугастий і мила тришерстна кішечка, як дві краплі води схожа на покійну маму…
Тепер Марія Іванівна кожного дня вирушала до сараю, тримаючи в руках відро з зерном для курки і мисочку з молоком для її чотириногих «курчат». Незабаром Чубарка почала виводити на прогулянку свій невгамовний виводок. Розпушивши пір’я, вона грізно квохтала, охороняючи своїх дітей і наполегливо пропонуючи їм склювати зерна або з’їсти надзвичайно смачного черв’ячка…
Але малюки лише перекидалися в траві і носилися по двору, розпушивши крихітні хвостики-морквики. Настала зима. Всі четверо Мурчиних малюків переселилися у простору хату Марії Іванівни. А Чубарці… А Чубарці довелося виділити простору корзину під лавкою, тому що чималенькі кошенята погоджувалися спати тільки під теплим маминим крилом…
“Apartment sold with cat included,” heirs announce as they drop the price.
Estate agent Margaret Thompson put down the phone and stared at it for a few seconds as if the device...
En el funeral, un joven sucio en silla de ruedas se abalanzó de pronto hacia la tumba y gritó que detuvieran el entierro, aterrorizando a los presentes, quienes lo creyeron un perturbado. Pero cuando sus ojos encontraron a una mujer pálida entre la multitud y susurró: «Mamá… soy yo», todo el cementerio se paralizó en un silencio absoluto, porque su hijo supuestamente había muerto en un incendio veinte años atrás. Entonces, con dedos temblorosos, levantó su mano quemada y mostró un pequeño anillo de la infancia grabado con el apellido familiar: el mismo anillo que había desaparecido junto con el niño perdido en la noche de la tragedia.
Eleanor dio un paso atrás, tambaleándose. El mundo giró bajo sus pies. Su esposo, Arthur, la tomó del brazo con...
At the funeral, a filthy young man in a wheelchair suddenly lurched toward the open grave and screamed for them to stop — stop everything — sending a wave of horror through the gathered mourners, most of whom assumed he’d lost his mind. But then he turned to a pale woman near the front of the crowd, and in a voice barely above a breath, said, “Mom… it’s me.” The cemetery went dead silent. Because her son had been dead for twenty years — killed, everyone said, in a fire that left nothing behind worth saving. Then the young man raised his scarred hand with trembling effort and showed them the ring — small, tarnished, the kind of thing a child wears — etched with the family name. The same ring that had disappeared the night the boy vanished.
Eleanor lurched backward as if struck. The ground seemed to shift under her. Arthur — her husband — caught her...
Algunos secretos no están hechos para quedarse enterrados en el lodo del fondo. La maleta emitía una vibración tenue, rítmica, casi como un latido, y eso le erizó la piel a Evelyn. Levantó la vista hacia la desconocida.
—¿Es tuya? —preguntó, con la voz a punto de quebrarse. Sarah no respondió. Solo miraba fijamente las alas de bronce....
Dog Disappeared After the Incident, Only to Reappear at the Door Six Months Later Wearing a Stranger’s CollarThe owner knelt to unfasten the collar and found a note folded inside that read, “He led us to your house.”
Victor found him by the roadside in October. The puppy sat on the verge of the highway, wet and very...
Emily looked up. Her eyes were red. Her voice came out steady anyway.
Emily Carter was nine years old the first time she pressed her face to the gap in the studio door...
Old woman fed stray dog by entrance for a year. One morning, it blocked her from elevator — a minute later, cable snapped.
**July 12th** For a whole year I’d been feeding a stray German Shepherd by the entrance of our block, ignoring...
La actriz ni siquiera miró a la niña.
Solo acomodó sus aretes de diamantes— siguió sonriendo para las cámaras— y dijo— "No la dejen acercarse." La alfombra roja...