Connect with us

Storie di vita

Одного разу бабусі стало зле, і лікар “Швидкої допомоги” вирішив відвезти її до лікарні.

Published

on

Одного разу у моєї бабусі закрутилася голова, і лікар, який приїхав із “Швидкою допомогою”, вирішив не ризикувати і забрав її до лікарні. Там їй детально пояснили, що в такому віці гасати по театрах зі старими подругами вже не годиться. Смерть не за горами, і зустріти її варто, як належить, у своєму ліжку, а не за покерною партією у подруги.

Бабуся вирішила підходити до цього вдумливо та зі смаком. Спочатку вона купила купу ліків і розставила їх навколо свого ліжка. У повітрі одразу ж розлитий стійкий запах корвалолу.

По-друге, вона напрягла всіх нас, аби ми, жертвуючи своїм часом і нервами, допомагали їй у “урочистому” процесі вмирання. Вона вередувала, вимагала нових ліків, виклику то лікаря, то нотаріуса. Мама збилася з ніг, намагаючись задовольнити всі її примхи і хоч якось переконати, що помирати ще зарано. У відповідь бабуся закочувала очі і просила накапати їй ще трохи корвалолу.

Але якось до бабусі завітала її давня подруга Ніна. На щастя, я в цей час була вдома і мала нагоду побачити все це на власні очі.

― Кажуть, ти нарешті зібралася помирати, ― спитала вона низьким голосом, ― похвально. Комусь із нас потрібно зробити перший крок на той світ, щоб усе там розвідати. Але відповіси мені чесно – невже ти збираєшся лежати в труні в такому жахливому вигляді?

Бабуся буркнула, що їй байдуже, як вона виглядатиме в труні.

― Тобі, може, і байдуже, ― відповіла Ніна, ― а мені доведеться на це дивитися! Більше того, я мушу буду це поцілувати! Що скажуть люди?! Вони подумають, що прийшли на приличний похорон, а їх підступно обдурили. Я просто не зможу поглянути їм у вічі!

― До чого тут люди? ― вигукнула бабуся.

― Бо вони прийдуть, думаючи, що ховають подругу Ніни, а Ніна зі случайними людьми не спілкується. Але коли вони побачать тебе, вони подумають, що їх обманули, і образяться! До речі, навіщо тобі стільки ліків? Ти що, отруюєш себе цією гидотою?

― Я намагаюся полегшити свої страждання, ― намагалася пручатися бабуся.

― Ти намагаєшся остаточно зіпсути собі печінку, а з хворою печінкою колір обличчя буде жахливим. Ти що, хочеш, щоб побачивши тебе в труні, люди в жаху тікали?

Бабуся подумала і погодилася, що в труні краще лежати з хорошим кольором обличчя. Подруга її підтримала і запропонувала вийти на вулицю, щоб нагуляти здоровий рум’янець, який буде дуже ефектно виглядати на смертному ложі.

Я, розпустивши рот, дивилась, як моя щойно “вмираюча” бабуся злізає з ліжка і йде у душ, від якого відмовлялася останні три тижні. А Ніна, бридливо склавши губи, наказала мені зібрати всю постіль з ліжка, аби відправити її в прання… А їм самим з бабусею приготувати дві чашки міцної кави, в які накапати чогось коньячного і бадьорого, грамів десь п’ятдесят, адже коньяк добре впливає на тонус і на нерви. А в пресловутій труні, як ви вже зрозуміли, лежати краще зі здоровими нервами і міцним серцем…

Найкраща подруга настільки перейнялася бабусиними майбутніми похоронами, що кілька тижнів старанно готувала її до них. За цей час вони відвідали перукарню, масажиста та салон краси. Ходили по магазинах і розпродажах, накупили купу всяких милих речей, що, безсумнівно, стануть у пригоді на тому світі, таких, як капелюшок з вуалькою, рукавички, косметика.

Тож за свої похорони бабуся вже не переживає, адже знає, що все пройде на вищому рівні. А щоб скоротати час, вона знову відновила свої походи до подруг, партії в покер і веселі пікніки. Каже, що якщо смерті так уже треба, то нехай сама її шукає… Правда, коса поки не поспішає її шукати — мабуть, у бабусі ще недостатньо хороший для цього колір обличчя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 4 =

Також цікаво:

EN3 години ago

The Night Clementine Slipped Out, and the Folder I Kept for Eleven Weeks

I found the tank empty at 5:40 in the morning, before the first ferry horn even sounded across Puget Sound....

IT8 години ago

Porta chiusa della 3ª B

Quando avevo quindici anni mi iscrissi al liceo classico di via Dante, a Verona, e già nella prima settimana di...

IT10 години ago

La scatola di latta del nonno Learco

Quando la nonna Ines compì ottantuno anni, mi chiese di andare da lei a Pistoia per un giorno preciso: il...

EN12 години ago

The Workshop on Birchwood Lane, Thirty Square Feet of Silence

Carol Whitfield switched off the iron and only then realized she'd been standing there for five minutes, pressing the same...

EN12 години ago

The Rooster Bakery

Maggie Hollis stood behind the counter of her shop on Elm Street when her hands froze over the dough. It...

IT15 години ago

Il peso di un invito

La prima cosa che Celeste Marchetti notò del mio abito fu il colore. La seconda fu che non mi vergognavo...

Storie di vita17 години ago

Alessandro aprì la cartellina con un sorriso arrogante, come se fosse convinto di trovarci qualche documento privo di valore.

Alessandro aprì la cartellina con un sorriso arrogante, come se fosse convinto di trovarci qualche documento privo di valore. Ma...

EN19 години ago

The Denim Jacket That Cost Her a Business Partner

Renata Castellano turned sixty-two in March, and she still ran the front counter of her own tailoring shop on Fillmore...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.