Connect with us

Storie di vita

Одного разу бабусі стало зле, і лікар “Швидкої допомоги” вирішив відвезти її до лікарні.

Published

on

Одного разу у моєї бабусі закрутилася голова, і лікар, який приїхав із “Швидкою допомогою”, вирішив не ризикувати і забрав її до лікарні. Там їй детально пояснили, що в такому віці гасати по театрах зі старими подругами вже не годиться. Смерть не за горами, і зустріти її варто, як належить, у своєму ліжку, а не за покерною партією у подруги.

Бабуся вирішила підходити до цього вдумливо та зі смаком. Спочатку вона купила купу ліків і розставила їх навколо свого ліжка. У повітрі одразу ж розлитий стійкий запах корвалолу.

По-друге, вона напрягла всіх нас, аби ми, жертвуючи своїм часом і нервами, допомагали їй у “урочистому” процесі вмирання. Вона вередувала, вимагала нових ліків, виклику то лікаря, то нотаріуса. Мама збилася з ніг, намагаючись задовольнити всі її примхи і хоч якось переконати, що помирати ще зарано. У відповідь бабуся закочувала очі і просила накапати їй ще трохи корвалолу.

Але якось до бабусі завітала її давня подруга Ніна. На щастя, я в цей час була вдома і мала нагоду побачити все це на власні очі.

― Кажуть, ти нарешті зібралася помирати, ― спитала вона низьким голосом, ― похвально. Комусь із нас потрібно зробити перший крок на той світ, щоб усе там розвідати. Але відповіси мені чесно – невже ти збираєшся лежати в труні в такому жахливому вигляді?

Бабуся буркнула, що їй байдуже, як вона виглядатиме в труні.

― Тобі, може, і байдуже, ― відповіла Ніна, ― а мені доведеться на це дивитися! Більше того, я мушу буду це поцілувати! Що скажуть люди?! Вони подумають, що прийшли на приличний похорон, а їх підступно обдурили. Я просто не зможу поглянути їм у вічі!

― До чого тут люди? ― вигукнула бабуся.

― Бо вони прийдуть, думаючи, що ховають подругу Ніни, а Ніна зі случайними людьми не спілкується. Але коли вони побачать тебе, вони подумають, що їх обманули, і образяться! До речі, навіщо тобі стільки ліків? Ти що, отруюєш себе цією гидотою?

― Я намагаюся полегшити свої страждання, ― намагалася пручатися бабуся.

― Ти намагаєшся остаточно зіпсути собі печінку, а з хворою печінкою колір обличчя буде жахливим. Ти що, хочеш, щоб побачивши тебе в труні, люди в жаху тікали?

Бабуся подумала і погодилася, що в труні краще лежати з хорошим кольором обличчя. Подруга її підтримала і запропонувала вийти на вулицю, щоб нагуляти здоровий рум’янець, який буде дуже ефектно виглядати на смертному ложі.

Я, розпустивши рот, дивилась, як моя щойно “вмираюча” бабуся злізає з ліжка і йде у душ, від якого відмовлялася останні три тижні. А Ніна, бридливо склавши губи, наказала мені зібрати всю постіль з ліжка, аби відправити її в прання… А їм самим з бабусею приготувати дві чашки міцної кави, в які накапати чогось коньячного і бадьорого, грамів десь п’ятдесят, адже коньяк добре впливає на тонус і на нерви. А в пресловутій труні, як ви вже зрозуміли, лежати краще зі здоровими нервами і міцним серцем…

Найкраща подруга настільки перейнялася бабусиними майбутніми похоронами, що кілька тижнів старанно готувала її до них. За цей час вони відвідали перукарню, масажиста та салон краси. Ходили по магазинах і розпродажах, накупили купу всяких милих речей, що, безсумнівно, стануть у пригоді на тому світі, таких, як капелюшок з вуалькою, рукавички, косметика.

Тож за свої похорони бабуся вже не переживає, адже знає, що все пройде на вищому рівні. А щоб скоротати час, вона знову відновила свої походи до подруг, партії в покер і веселі пікніки. Каже, що якщо смерті так уже треба, то нехай сама її шукає… Правда, коса поки не поспішає її шукати — мабуть, у бабусі ще недостатньо хороший для цього колір обличчя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × один =

Також цікаво:

EN33 хвилини ago

The Window I Broke for Biscuit Cost Me $612

Two days after I pulled a Pomeranian out of a locked Durango, I got a certified letter from the car's...

EN3 години ago

The Last Porch Light on Willow Creek Road

Ruth Ann Calloway hadn't planned on going to the shelter that Tuesday. She'd only stopped by the Bradenton Feed &...

Storie di vita4 години ago

Qualche tempo fa, un mercoledì mattina, mi svegliai con mille pensieri per la testa

☕ Buongiorno e buon mercoledì! A volte basta un piccolo gesto per trasformare una giornata qualunque in un ricordo prezioso....

IT6 години ago

Il campanello che Teresa si è regalata da sola

Ho settantaquattro anni e vivo da sola in un appartamento di tre stanze a Bologna, secondo piano, balcone su via...

Storie di vita9 години ago

Mio figlio mi ha comunicato la sua decisione durante il pranzo della domenica, senza nemmeno chiedermi se fossi d’accordo.

«Mamma, io e Federica abbiamo deciso di trasferirci da voi. Così sarà più comodo per tutti!» Mio figlio mi ha...

Storie di vita9 години ago

Sono vedova da sei anni e lavoro come commessa in un supermercato vicino a Parma

«Mamma, perché non hai preparato niente per Serena? Lo sai che a quest’ora ha fame!» Mi ha rimproverata mio figlio...

IT10 години ago

Il mutuo di mia sorella e il prelievo che non ho più fatto

Mia moglie mi ha tolto la fiducia con un gesto che non ho visto arrivare, e io ancora adesso, alle...

Storie di vita10 години ago

Era un venerdì sera. Avevo appena finito di sparecchiare quando il cellulare di Roberto, lasciato sul tavolo della cucina, si illuminò.

«Guardo soltanto i profili di altre donne. Mica ti sto tradendo!» Mi disse mio marito dopo ventitré anni di matrimonio,...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.