Connect with us

З життя

Останній пиріжок бабусі: історія про забуття, любов та самотність

Published

on

Останній паляничок бабусі Олени: історія про забуття, любов і самотність

На околиці загубленого села під Житомиром, у маленькій хаті, жила Олена Іванівна — жінка, яку в селі звали просто Іванівною. Її ім’я давно стерлося з пам’яті сусідів, але повага до неї жила в кожному подвір’ї.

У свої дев’яносто чотири роки вона ще трималась міцно: і господарство сама вела, і город доглянутий, і в хаті — чистота, ніби тут живе не одна бабуся, а цілий загін прибиральниць. Біла накрахмалена хустка, світлий фартух, вибілені підвіконня, вимиті до блиску вікна з квітами — Іванівна була з тих, хто вмів жити гарно і гідно.

Після смерті чоловіка, що трапилася десять років тому, вона залишилася сама. Діти — троє: син Андрій, дочки Марія і Тетяна — давно переїхали у міста, розлетілися, як осіннє листя, кожен своїм шляхом. Онуки виросли, мали свої клопоти і про сільську бабусю згадували рідко. Хіба що на свята телефоном.

Але вона не ображалася. Розуміла: у всіх своє життя. А вона… Вона просто продовжувала жити, працювати, любити своїх кіз, пекти палянички й вірити, що все недаремно.

Гостинці, що повертаються назад
— Добридень, Іванівно! — якось заглянула сусідка Ніна з донечкою. — Ми за сиром прийшли. Оленка тільки твій їсть, магазинний не визнає!
— Ох, мої донечки, як же я рада! Ось вам паляничок з вишнею — улюблений Оленчин.
— Дякую, бабусю! — щиро посміхнулась дівчинка.
— Балую вас, знаю, — сміялась Олена. — А кого мені ще балувати, як не дітей? Мої все не їдять, всі зайняті… Ось недавно Грицько, сусід, назад привіз мої гостинці — каже, не взяли. Ані паляничків, ані сиру, ані молока, ані варення — “не їмо”. А я, як дурна, старалася…

Сусідки розуміюче переглянулись. Вони знали: син приїжджав лише раз на рік — начальника на рибалку привіз. Онук — з друзями на травневі, цілу ніч пили й галасували. Вранці — і слід застиг. А доньки вже п’ять років не з’являлись. Їхні онуки, коли були малі, що літо у бабусі проводили. Тепер — забули дорогу, вертілись десь по курортах.

— А кози твої як? Не важко вже з ними? — спитала Ніна.
— Куди без них? Вони мені життя тримають. Без діла — землі ляжеш. А з ними — і вставати треба, і годувати, і доїти… Рух — це життя, Ніночко.

Город, що вже не потрібен
Влітку Іванівна, як завжди, копошилась у городі. На грядках — ідеальний порядок. Помідори, капуста, картопля, огірки… Все по поличках, ані травинки. Але сусіди помітили: бабуся частіше зупиняється, важко дихає.

Одного разу впала — погано стало. Попросила Ніну: подзвони дітям, скажи — мамі погано. Та подзвонила. Але ніхто не приїхав. Ні Андрій, ні Марія, ні Тетяна. Лише тиша на тому кінці дроту.

Сусіди виходили Іванівну як могли. Грицько ліки привіз, Ніна доїла кіз, годувала курей, інша сусідка носила борщ, пироги. Бабуся соромилась — не звикла бути обузою.

Послабла. Зовсім. Написала листа:
“Заберіть мене до себе. Не можу вже сама…”

Відповіді не було. Ніби в повітря писала.

Прощання
Влітку вона вирішила: досить. Кіз віддала Ніні. Грядки не садила — вперше за п’ятдесят років. Сиділа біля вікна, дивилася на зарослий травою город — той, який так любила, і який тепер не могла підняти.

Одного разу знайшла у сінях старі шкільні зошити. Вирвала звідти чистий аркуш, довго писала. Кожну букву — з болем, кожне слово — зі сльозою. Потім поклала записку на стіл, поруч — торбинку з грішми.

…Ішов дощ. Кілька днів поспіль з димаря не йшов дим. Сусіди занепокоїлись.

ЗаСусіди зайшли всередину й побачили її в останньому сні — спокійну, ніби після довгої праці, нарешті відпочиваючу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × два =

Також цікаво:

З життя58 хвилин ago

The Bride

THE BRIDE Eleanor remembered the day she saw her fiancé, his face twisted in fury, strike Maisie, her little dachshund,...

З життя1 годину ago

For My Mum, Looking After Her Granddaughter Feels Like an “Impossible” Task

All my friends have mums who are more than happy to look after their grandchildren. For my own mum, minding...

З життя2 години ago

Billionaire CEO Spots His Ex-Girlfriend Waiting for a Taxi With Three Children—All Three Unmistakably His Lookalikes

Diary Entry After another interminable meeting in Mayfair where every voice carried on as if the fate of the Empire...

З життя2 години ago

My Son Doesn’t Care That If I Give Him the Flat, I’ll Have Nothing Left to Live On

Its often said we are accountable for everything that happens in our lives, and that our choices shape our future....

З життя3 години ago

A Homeless Mother Had Just One Simple Wish: To Give Her Daughter a Birthday Cake. But What She Received at the Bakery Would Change Their Lives Forever

There was once a homeless mother who wished for nothing more than to give her daughter a birthday cake. Yet,...

З життя3 години ago

Brilliant! Husband Spends Nights with His Current Wife and Days with His Ex-Wife

Im 38 years old and for the past two years, Ive been living with a man whos five years older...

З життя4 години ago

Relatives from the Countryside Came to Stay for a Week—Five of Them in Our One-Bedroom Flat. I Greeted Them Covered in Green Spots—Looking Like I Had Chickenpox

Relatives from the countryside arrived to spend a week all five of them in our cramped one-bed flat. I greeted...

З життя4 години ago

Millionaire Returns Home After Three Months Away… and Breaks Down in Tears Upon Seeing His Daughter

The millionaire stumbled through Heathrows echoing corridors after three months away, a jumble of fatigue and restlessness swirling inside him....