Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени сюди заходили робітники у пильних оранжевих...
Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Дмитро, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу він ішов пішки: звична дорога, пустий двір, єдиний...
**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав вантажівка. Оксана випустила з рук миску...
Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки: звична дорога, пустий двір, єдиний тьмяний...
Марійка росла, як бур’ян на городі — без турботи, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні догляду, навіть простого людського «ти мені потрібна». З одягу діставались...
Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського «ти мені потрібна». Їй діставались чужі...
Коли все пішло — без звуку Коли вхопився двері, Олег не запорхнув. Він сидів на старому табуреті біля стіни, босоніж, у потертій футболці та джинсах. У...
Коли все пішло — без шепоту Коли двері замкнулися, Дмитро навіть не здригнувся. Він сидів на старому табуреті біля стіни, босоніж, у потертій футболці та джинсах....
Чорнильні сліди на старих листах Лист прийшов у звичайному сірому конверті, без зворотної адреси. Почерк був чужим — нерівним, з нахилом, ніби той, хто писав, давно...
Був один із тих днів, коли не болить — але відчувається. На зупинці біля старого центрального ринку у Чернівцях стояла жінка. Вона курила, прикриваючи вогонь долонею...