Коли доля дає другий шанс — Чого ти так рано?.. — збентежено пробурмотів Олесь, застібаючи сорочку навиворіт. Але Мар’яна не слухала. Вона вже стояла в коридорі,...
**Тени измены** Осенний вечер окутывал Нижний Новгород мягким светом фонарей. Под ногами шелестели листья, создавая призрачное ощущение уюта. Михаил, закутанный в темное пальто, сжимал в руках...
Холодного ранку в містечку Дубрава, де вітер гнав опале листя по перонам, я побачив її на станції «Східна». Вона стояла біля самого узбіччя, ніби вже не...
Без повернення: помилка, яку не виправити Олексій стояв біля вікна своєї нової квартири у Бучі, і йому здавалося, ніби повітря за віконним склом згустилося до стану...
Ранок був мертвенно-тихим. Під’їзд, як завжди, дихав застояним повітрям — сумішшю котячого корму, старого пластику та чогось липко-солодкого, ніби це була залежала мандаринова шкірка чи дешеві...
На праздники я попал в гости к друзьям в Анапу. Компания собралась душевная, хоть и малознакомая. Все шутили, смеялись, накрывали стол. Мой взгляд зацепился за пару:...
У дощовий вечір у листопаді, коли містечко Глибоке було оповите вологим запахом опалого листя, Юрій зупинився біля вітрини старого антикварного магазину. Годинник, малесенький й витончений, з...
В ту осень, когда Зинаиде стукнуло сорок, жизнь её перевернулась. Жила она с родителями в просторной четырёхкомнатной квартире в Самаре. Работала юристом в конторе, вечерами возвращалась...
Світ, де вже не страшно бути самій Ранок був мертвенно-тихим. Під’їзд, як завжди, дихав застояним повітрям — сумішшю котячого корму, старого пластику та чогось липко-солодкого, ніби...
Олена цілий день метушилась на кухні — адже сьогодні був її день народження. Все мало бути ідеальним: салати, закуски, гаряче. Ближче до вечора почали з’являтися гості:...