Сьогодні я пишу ці рядки, коли моє сердце важке, як камінь. В невеличкому містечку під Києвом, де вечірні зорі освітлюють старі вулички, моє життя у 27...
У моїй голові інколи спалахує бажання різко закрити двері прямо перед носом у рідні — їхня зухвалість роз’їдає моє життя. У маленькому містечку біля Житомира, де...
Ой, слухай, я розповім тобі свою історію, бо вона дуже важлива для мене. У маленькому містечку біля Тернополя, де кожен куточок нагадує про минуле, моє життя...
Свекровь приходит, поиграет с ребёнком — и уходит, довольная. А я — готовь, убирай, улыбайся… Когда я наткнулась на статью «Я не хочу сидеть с внуками...
Ой, дівчино, щось таке трапилося, що аж серце болить… Не стала тебе вчора турбувати, бо ти була страшно втомлена – але її слова буквально перевернули моє...
Ось я в біду потрапила, скажу вам – стала рабинею у родині чоловіка. У глухому селі під Житомиром, де вітер розносить запах свіжого сіна, моє життя,...
Сижу на кухні і, як завжди, мовчки пию чай — але всередині мене бушує ураган. У невеликому містечку під Львовом, де вітер з гір несе запах...
Сьогодні один із тих важких днів, коли відчуваю себе безкоштовною покоївкою та кухарем – мою вагітність ніхто не бере до уваги. Живу в маленькому містечку під...
Мне 62 года, ему 68. Мы разводимся… После 35 лет брака Я — Людмила Ивановна, мне шестьдесят два. Мужу Александру Петровичу — шестьдесят восемь. Вместе мы...
Так, слухай, розкажу тобі одну історію, яка досі тримає мене за серце. У невеличкому містечку біля Івано-Франківська, де кожен кам’янець шепоче історію, моє життя у 35...